2014-02-02
5412.3.
2.2.
Таблиця 1.2.
Види місць поставки товарів (послуг)
| № з/п | Обєкт податкування | Місце поставки |
| 1. | Товари, що продаються | Фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання |
| 2. | Товари, які перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою | Місце. Де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання |
| 3. | Товари, що потребують складання, монтажу чи встановлення продавцем або від його імені | Місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення |
| 4. | Послуги, що є допоміжними транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; Послуги із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; Послуги, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; Послуги із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном | Місце фактичного постачання послуг |
| 5. | Послуги агентств нерухомості; Послуги з підготовки та проведення будівельних робіт; Інші послуги за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується | Фактичне місцезнаходження нерухомого майна |
| 6. | Послуги у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів | Місце фактичного надання послуг |
| 7. | Послуги з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, в тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача), права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць); Рекламні послуги; Консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (в тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем; Послуги з надання персоналу, в тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця; Надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів; Телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, в тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж; Послуги радіомовлення та телевізійного мовлення; Надання транспортно-експедиторських послуг, тощо (п.186.3. ПКУ) | Місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання |
| 8. | Інші послуги, що не перелічені в п. 186.2 та 186.3. ПКУ, а також та інші подібні послуги консультаційного характеру | Місце реєстрації постачальника |
Податкове зобов’язання – це сума податку, яка нараховується продавцем товарів (робіт, послуг).
|
|
|
|
|
|
Дата виникнення податкового зобов’язання залежить від виду діяльності (таблиця.2.3.):
Таблиця 2.3.
Податкове зобов’язання
| Вид діяльності | Дата виникнення |
| Поставка товарів (робіт, послуг) | Дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. |
| Поставка товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою | Дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. |
| Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків | Вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт поставки платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше. |
| Фінансова оренда (лізинг) | Дата фактичного передання об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) |
| Поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів | Дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом. |
| Імпорт товарів на митну територію України | Дата подання митної декларації для митного оформлення. Попередня оплата товарів, що імпортуються не змінює значення сум податку. |
| Постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України | Дата списання коштів із банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послун нерезидентом, залжено від того, яка з подій відбулася раніше. |
| Виконання довгострокових договорів | Дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами |
Особа, яка зареєстрована платником податку та протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300 000 грн. (без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку. Рішення про вибір касового методу подається податковому органу разом із заявою про податкову реєстрацію або податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого був зроблений такий вибір.
|
|
|
Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Платник податку, що обрав касовий метод обліку, не має права його застосовувати до:
імпортних та експортних операцій;
операцій з поставки підакцизних товарів.
Якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов'язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду.
Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає обсягу оподатковуваних операцій, більше 300 000 грн.
|
|
|
Податковий кредит – це «вхідна» сума ПДВ, яку покупець сплачує при придбанні (отриманні) товарів (робіт, послуг).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст..39 ПКУ, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20% (17%) протягом звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Не включаються до податкового кредиту:
- суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами).
У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом шестидесяти календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.
Дата виникнення податкового кредиту залежить від виду діяльності, яку здійснює платник податків (таблиця 1.4.):
Таблиця 1.4.
Податковий кредит
| Вид діяльності | Дата виникнення |
| Придбання (отримання) товарів (робіт, послуг) | Дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). |
| Імпорт товарів та поставка послуг нерезидентом на митній території України | Дата сплати податку по податкових зобов'язаннях. |
| Фінансова оренда (лізинг) | Дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем |
| Придбання (поставка) товарів, послуг, поставка яких контролюється приладами обліку | Факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку |
Платники податку можуть використовувати вхідний ПДВ по придбаних/виготовлених товарах/послугах одночасно як в оподатковуваних операціях так і звільнених від оподаткування. В таких випадках ПКУ передбачає віднесення вхідного ПДВ до податкового кредиту лише в частині використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Пунктом 199.2. ст..199 ПКУ передбачено розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (формула 2):
(обсяг з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік
обсяг постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік)
| Х 100% |
Итак, объектом обложения НДС при осуществлении внешнеэкономических договоров купли-продажи товаров являются, в частности:
1) операции по ввозу товаров (сопутствующих услуг) на таможенную территорию Украины в таможенном режиме импорта или реимпорта (далее – импорт) (абз. «в» п. 185.1 НКУ);
2) операции по вывозу товаров (сопутствующих услуг) в таможенном режиме экспорта или реэкспорта (далее – экспорт) (абз. «г» п. 185.1 НКУ).
Дата возникновения налоговых обязательств
В случае экспорта товаров налоговые обязательства (далее – НО) возникают на дату оформления таможенной декларации, которая удостоверяет факт пересечения таможенной границы Украины и оформлена в соответствии с требованиями таможенного законодательства (абз. «б» п. 187.1 НКУ).
Датой возникновения налоговых обязательств в случае ввоза товаров на таможенную территорию Украины является дата представления таможенной декларации для таможенного оформления (п. 187.8 НКУ).
В этой связи отметим, что в соответствии с п. 12 ст. 1 ТКУ таможенная декларация – это письменное заявление установленной формы, которое подается таможенному органу и содержит сведения о товарах и транспортных средствах, перемещаемых через таможенную границу Украины, необходимые для их таможенного оформления или переоформления. Типы деклараций, используемых при импорте и экспорте, приведены в Классификаторе типов деклараций, утвержденном приказом ГТСУ от 27.02.2009 г. № 159
В соответствии с п. 11 Положения № 574 ГТД заполняется:
1) на товары, которые перемещаются через таможенную границу Украины юридическими и физическими лицами (предпринимателями) и таможенная стоимость которых превышает сумму, эквивалентную 100 евро, кроме подакцизных товаров, которые декларируются независимо от их стоимости;
2) на товары, которые подлежат государственному экспортному контролю;
3) на товары, которые перемещаются в режиме таможенного склада;
4) на товары по кодам 8701, 8702, 8703, 8704, 8705 согласно УКТВЭД, которые непосредственно ввозятся (пересылаются) физическими лицами на таможенную территорию Украины или поступают в адрес физических лиц в несопровождаемом багаже или грузовых отправлениях для свободного использования;
5) на товары, которые непосредственно ввозятся физическими лицами в сопровождаемом багаже или пересылаются в несопровождаемом багаже, поступают в адрес физических лиц или вывозятся физическими лицами в случаях, предусмотренных законодательством;
6) на товары независимо от их таможенной стоимости в других случаях, предусмотренных законодательством;
7) на транспортные средства в случаях, предусмотренных законодательством.
Дата возникновения права на налоговый кредит при импорте
При ввозе товаров на таможенную территорию Украины датой возникновения права на включение сумм НДС в налоговый кредит является дата уплаты (начисления) НО согласно п. 187.8 НКУ (п. 198.2 НКУ).
В этой связи напомним о проблеме, которая возникла еще в бытность Закона о НДС. Речь идет о временной декларации. Она, так же как и неполная декларация, указана в Классификаторе типов деклараций, используемых при импорте, однако не упоминается в контексте ст. 82 ТКУ как таможенная декларация. Хотя по Порядку № 932:
1) временную декларацию применяют в соответствии с Положением № 574;
2) графы временной декларации заполняют согласно Инструкции № 307;
3) таможенное оформление товаров на основании временной декларации проводится в соответствии с Порядком № 314;
4) налоги и сборы (обязательные платежи) уплачивают в полном объеме на момент таможенного оформления товаров с ее применением;
Хотя бы потому, что в п. 198.6 НКУ сказано: «Не относятся к налоговому кредиту суммы налога, уплаченного (начисленного) в связи с приобретением товаров/услуг, не подтвержденные налоговыми накладными или оформленные с нарушением требований либо не подтвержденные таможенными декларациями (другими подобными документами согласно пункту 201.11 статьи 201 этого Кодекса)». Эта норма практически повторяет свою предшественницу (абз. 1 пп. 7.4.5 Закона о НДС).
Но самое главное: в п. 201.12 НКУ указано, что в случае ввоза товаров на таможенную территорию Украины документом, который подтверждает право на отнесение сумм НДС к налоговому кредиту, считается таможенная декларация, оформленная в соответствии с законодательством и подтверждающая уплату налога по НКУ.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та поточному
податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
- були зареєстровані як платники ПДВ менш ніж за
12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні
12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Бюджетне відшкодування - відшкодування відємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Процедуру автоматичного відшкодування регламентує Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого Наказом ДПАУ від 25.01.2011р. №42 Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 ПКУ. Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету. Орган Державного казначейства України надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Ті, хто не відповідає зазначеним критеріям і не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування податківці мають проінформувати платника протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:
- не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- юридичні особи та фізичні особи - підприємці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:
а) відсутність підтвердження відомостей;
б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
- здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів));
- загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов’язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування (за останні три попередні звітні періоди (квартали);
- у яких середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);
- мають один з наступних критеріїв:
а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);
б) або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;
в) або рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IІІ цього Кодексу;
- не мають податкового боргу.
