ТЕМА 10. ТАРИФНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ
Терміни та поняття
Література
1. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посібник. -К.: Знання-Прес, 2000. - 313с. Глава IX, с. 215-224, 235-240.
2. Завшовська Г. Т. Економіка праці: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 65-86.
3. Есинова Н. И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учеб. пособие. - К.: Кондор, 2003. - 464с. - Розділ III, Глава XII, с. 292 - 338.
4. Єсінова Н. I. Економіка праці: Навч. посібник. - Харків: Вид. трупа "Академія". 1999.
5. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. -К., 1997.
6. Тимош I. М. Економіка праці: Навч. посібник. - Тернопіль: Астон, 2001. -347с-Розділ V, с. 178-206.
7. Эрэнберг Р. Д., Смит Р. С. Современная экономика труда. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1996.
8. Статистичний щорічник України за 2004 рік /Лшр: /Аулулу. икг.зШ. §оу. иа.
^ Вартість робочої сили
•^ Додаткова заробітна плата
•^ Доходи населения
•^ Заробітна плата
•^ Мінімальна заробітна плата
•^ Номінальна заробітна плата
•^ Оплата праці
•^ Організація оплати праці
•^ Прожитковий мінімум
•^ Принципи організації заробітної плати
•^ Реальна заробітна плата
•^ Функція заробітної плати
10.1. Призначення і склад тарифної системи.
10.2. Тарифно-кваліфікаційні довідники, їх призначення, структура, зміст.
10.3. Тарифні ставки, їх економічне значения, види.
10.4. Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців.
10.5. Шляхи удосконалення тарифної системи оплати праці.
Під час визначення індивідуальної заробітної плати працівників підприємств усіх форм власності й господарювання центральне місце нал ежить тарифній системі. Рівень заробітної плати конкретних виконавців має формуватися під впливом таких чинників:
• складність роботи (кваліфікація, відповідальність);
• умови праці (шкідливість, важкість, інтенсивність, привабливість);
• кількість праці (відпрацьований час у межах норми, надурочний час);
• результати праці (виконання нормованих завдань, норм виробітку, якісних показників).
Тарифна система оплати праці є сукупністю нормативів, за допомогою яких здійснюються диференціація і регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від зазначених вище чинників.
Основними елементами тарифної системи є тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і фахів робітників, кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців, тарифні сітки та ставки і схеми посадових окладів або едина тарифна сітка. У сучасних економічних умовах
кожне підприємство може самостійно розробляти тарифну систему, дотримуючись державних гарантій і вимог генеральної, галузевої, регіональної тарифних угод відповідно до чинного законодавства.
10.2. Тарифно-кваліфікаційні довідники, їх призначення, структура,
зміст
Тарифно-кваліфікаційні довідники - це нормативні документа, в яких усі види фахів і робіт розподіляються на групи залежно від їх складності. Нині в усьому народному господарстві країни діє Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і фахів (ЄТКД), що складається з 72 випусків (кожен з них з окремих видів виробництва і робіт). Довідник охоплює понад 195 тисяч фахів робітників і виконуваних ними робіт. Випуски 1 і 2 містять наскрізні фахи і призначені для застосування на підприємствах усіх галузей народного господарства, решта випусків мають галузеву приналежність. Тарифно-кваліфікаційні характеристики розробляються Центральним бюро нормативів праці із залученням галузевих науково-дослідних інститутів на основі методики НДІ праці, що передбачає застосування бальної аналітичної системи оцінок складності праці [4].
ЄТКД призначений для тарифікації робіт, присвоения кваліфікаційних розрядів робітникам, для складання навчальних програм з шдготовки та підвищення кваліфікації робітників. Кваліфікаційні характеристики, наведені у Довіднику, містять опис основних робіт з робітничих фахів. Вони складаються по кожному з тарифних розрядів і мають, як правило, три розділи: "Характеристика робіт", "Повинен знати", "Прикладиробіт".
У розділі "Характеристика робіт" описуються роботи, які повинен вміти виконувати робітник, враховується складність виконання виробничого процесу, визначається ступінь самостійності виконавця у налагодженні та обслуговуванні устаткування і апаратів, у виборі та встановленні режимів і методів виконання роботи з урахуванням організації праці на робочому місці
та інше. Розділ "Повинен знати" містить основні вимоги до фахової підготовки робітника і додаткові вимоги до загальних і спеціальних його знань. Найтиповіші роботи з фахів і розрядів наводяться у розділі "Приклади робіт".
Тарифікацію робіт і надання робітникам кваліфікаційних розрядів здійснює адміністрація підприємства разом з профспілковою організацією. Питания про надання або підвищення розряду (класу, категорії) розглядається кваліфікаційною комісією підприємства, цеху на підставі заяви робітника, що пройшов навчання, за поданням керівника підрозділу (майстра, начальника зміни тощо) з урахуванням думки ради виробничої бригади. До складу комісії входять представники адміністрації, профспілкової організації, майстер, а при потребі - і кваліфіковані робітники цього фаху та інші фахівці.
Кваліфікаційна комісія перевіряє теоретичні знания робітника, його практичні навички за результатами "проби" (виконання роботи відповідної складності) виносить ухвалу про надання йому певного тарифного розряду. Надання розряду затверджується наказом по підприємству або розпорядженням по цеху і записується у трудову та розрахункову книжку робітника.
Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів і службовців є нормативним документом, у якому даються загальногалузеві кваліфікаційні характеристики. За його допомогою можна визначити коло виконуваних обов'язків кожним керівником, спеціалістом і службовцем, правильно встановити поділ праці між керівниками та спеціалістами, забезпечити єдність у їх посадових обов'язках і вимогах, які до них ставляться. У довіднику відображено кваліфікаційні характеристики 132 посад, кожна з яких складається із трьох розділів: "Посадові обов'язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги".
У розділі "Посадові обов'язки" перелічено функції, які має виконувати працівник повністю або частково на конкретній посаді: зазначено фактори,
що відображають зміст, ступінь складності, різноманітності і самостійності роботи, наявність або відсутність функцій керівництва, ступінь і характер відповідальності. Розділ "Повинен знати" містить вимоги, які ставляться до працівника щодо спеціальних знань, а також законодавчих актів, положень, інструкцій та інших керівних і норматив них документів. У розділі "Кваліфікаційні вимоги" визначено вимоги, які ставляться до працівника щодо його спеціальної підготовки і стажу практичної роботи.
Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посад і кваліфікації працівника. Відповідність робіт,які фактично виконуються і кваліфікації працівника вимогам посадових кваліфікаційних характеристик Довідника визначається атестаційною комісією, яка утворюється на підприємстві.