2021-10-05
44
Грошово-кредитне регулювання економіки або монетарна політика полягає у контролюванні Ц.Б. країни пропозиції грошей,процентних ставок та ринків капіталу. Монетарна політика – це сукупність заходів держави у сфері грошового обігу, які спрямовані на регулювання економічного циклу, стабілізації рівня цін, процентних ставок та валютного курсу, забезпечення пової зайнятості та економічного зростання. Суб’єктом монетарної політики є центральний банк. Об’єктами монетарної політики є грошова маса та процентна ставка. Відповідно до об’єктів монетарні політика може мати такі завдання.По-перше, забезпечення національної економіки стабільною пропозицією грошей. По-друге, забезпечення стабільної процентної ставки. По-третє, монетарна політика, яка поєднує два попередні варіанти. На зміну попиту на гроші центральний банк відповідає частково збільшенням грошової маси, а частково – підвищенням процентної ставки. Така політика дозволяє знаходити компроміси між можливими негативними наслідками попередніх варіантів.За цілями впливу монетарну політику поділяють на: стимулюючу і стримуючу. Стимулююча монетарна політика спрямована на підвищення рівня зайнятості і прискорення економічного зростання, її ще називають політикою „дешевих грошей”. Таку політику проводять у фазі економічного спаду. Засобом її реалізації є збільшення грошової маси. Збільшення грошової пропозиції викликає підвищення загального рівня цін і зниження процентних ставок. Підвищення рівня цін призводить до знецінення грошових залишків населення та фірм, що стимулює збільшення витрат, оскільки тримати доходи в грошовій формі стає невигідним. Це розширює ринок й заохочує виробників до збільшення обсягів виробництва. В той же час, зниження процентних ставок стимулює зростання інвестицій в економіці та розширює купівлю товарів у кредит. У цілому зростання пропозиції грошей здійснює стимулюючий вплив на економіку, підштовхуючи економічне зростання. Проте, при надмірному зростанні грошової пропозиції може розвинутись неконтрольована інфляція. Стримуюча монетарна політика – це політика „дорогих грошей”, яка спрямована на обмеження зростання цін в економіці. Засобом її реалізації є обмеження грошової маси. Внаслідок цього рівень цін перестає зростати, що сигналізує виробникам про необхідність призупинити нарощення обсягів виробництва, а підвищення процентних ставок робить кредити більш дорогими та скорочує інвестиції.Методи регулювання:1)Операції на відкритому ринку – купуючи або продаючи державні цінні папери Ц.Б. може відповідно збільшити або зменшити грошові надходження2)Облікова ставка – це відсоток під який Н.Б. надає кредити комерційним банкам3)Норма резервування – це відсоток депозитів, який комерційний банк має тримати у Ц.Б., або як готівку в касі.
