Система всіх термінів мови або якоїсь галузі називається термінологією

Термінологія поділяється на:

1. суспільно-політичну — використовується в таких галузях знань, як філософія, економіка, фінанси, політологія, суспільствознавство, логіка, психологія, педагогіка, історія, право, дипломатія;

2. мистецьку — охоплює музику, театр, кіномистецтво, об­разотворче мистецтво, архітектуру, літературознавство;

3. наукову — стосується таких наук, як математика, фізика, кібернетика, хімія, біологія, фізіологія, ботаніка, зоологія, географія, геологія, астрономія;

4. технічну — обслуговує такі галузі техніки й виробництв, як металургія, машинобудування, електротехніка, радіо­техніка, електроніка, гірнича справа, текстильне виробництво.

Виділяється також термінологія сільськогосподарська, медична, спортивна, військова.

Термінологію творять спеціалісти. Для цього використовуються:

а) загальновживані слова, яким у певній галузі науки надають чітко окресленого значення: рід, число, спосіб, осо­
ба, час, закінчення (як мовознавчі терміни);

б) спеціально створені слова: іменник, прикметник, дієслово, відмінок, словотвір, наголос;

в) кальки, тобто слова, створені за іншомовними зразками: українське слово підмет копіює латинське subjectum, у
якому частина sub- має значення «під», a -jectum — «кинутий», «метнутий»; так само утворено слово предмет
за зразком латинського objectum, у якому префікс obмає значення «перед»;

г) запозичені слова: суфікс, префікс, полісемія, асиміляція (з латинської мови);

г) словосполучення: умовний спосіб, підрядне речення, при­голосний звук.

Добре розвинена, впорядкована й унормована терміноло­гія сприяє розвиткові науки та технічному прогресові.

Усі терміни мають низку ознак, до яких належать:

• Системність терміна (зв’язок з іншими термінами даної сфери);
• Наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;
• Моносемічність (однозначність) терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;
• Стилістична нейтральність;
• Відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви – своєрідні етикетки предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви –одиничне.

До номенклатури входять серійні марки машин, приладів,найменування підприємств, організацій, географічні назви та назви рослин і под.