Теорії валютних курсів

 

Плани семінарських занять:

1. Визначення поняття «валюта»

2. Загальна класифікація видів валют

3. Характеристика валют в залежності від статусу

4. Характеристика валют в залежності від ступеню конвертованості

5. Особливості оборотності та конвертованості валюти

6. Визначення поняття «паритет купівельної спроможності» (ПКС)

7. Загальна характеристика валютний курсу

8. Основні види валютних курсів

9. Сучасні режими валютних курсів

 

Навчальні завдання:

- визначити поняття «валюта» та її місце в міждержавних відносинах;

- надати загальну класифікацію видів валют;

- охарактеризувати види валют залежно від статусу;

- охарактеризувати види валют залежно від ступеню конвертованості;

- з’ясувати основні характеристики валюти: оборотність та купівельна спроможність;

- надати поняття «валютний курс»;

- охарактеризувати основні режими валютних курсів;

- надати поняття «валютне котирування» та визначити його методи;

- обґрунтувати теорії валютного курсу.

 

Форми контролю:

1) розбір конкретних ситуацій;

2) тестування;

3) усне чи письмове опитування;

4) схематичне зображення матеріалу.

 

Питання і завдання

 

Питання для обговорення

1. У загальних рисах охарактеризуйте основні позитивні та негативні моменти, пов'язані з великим зовнішньоторговим дефі­цитом або дефіцитом за поточними операціями. Поясніть твер­дження: «Дефіцит за поточними операціями означає, що ми отри­муємо більше товарів та послуг з-за кордону, ніж вивозимо з краї­ни». Чому така ситуація може бути охарактеризована як «не­сприятлива»?

2. Правильне, помилкове чи невизначене таке твердження: «Відмова від фіксованих валютних курсів після 1973 р. означа­ла, що країни проводять більш незалежну монетарну політику».

3. Вважається, що вибираючи режим валютного курсу, необхід­но брати до уваги такі чотири параметри: його вплив на зростан­ня ефективності використання факторів виробництва; його потенційну дію на темп інфляції; наскільки він добре захищає національну економіку від небажаних зовнішніх макроекономічних шоків; чи є він зручним для здійснення тих заходів еконо­мічної політики, які планує уряд. Виходячи з цих критеріїв, оцініть:

- уніфікацію валютного курсу України 1992 p.;

- наступний перехід до плаваючого валютного курсу;

- введення валютного коридору в 1995 p.;

- перехід до фіксованого курсу гривні в 1998 р.

4. Останніми роками в літературі оновився інтерес до множинної валютної практики у формі роздільних курсів за торго­вими операціями і щодо руху капіталу. Система подвійного ва­лютного курсу вважається надійним захистом зовнішньоторго­вих угод, а також національних заробітних плат і цін від коли­вань валютного курсу. За яких умов це справедливо і з якими проблемами може бути пов'язано?

5. До переходу на єдину валюту країни Європейського Співтовариства фіксували курси своїх валют одна до одної і використо­вували плаваючий режим валютного курсу у відносинах з треті­ми країнами. Які переваги і недоліки такої схеми з погляду:

- України, яка не входить до ЄС;

- Нідерландів (невелика країна-член ЄС);

- ФРН (велика країна-член ЄС)?

6. Уряд Узбекистану підтримує валютний курс. Офіційний курс становить 1 дол. США = 100 сумів. Реальний ефективний валютний курс зріс за рік на 50%. Який з показників ви би викорис­тали як орієнтир для масштабу можливої девальвації сума?

7. Девальвація знижує міжнародну вартість нагромадженого національного багатства, реальну вартість національних фінан­сових активів і реальну заробітну плату. В результаті сукупний попит в економіці знижується. Але, з іншого боку, девальвація розширює сукупну пропозицію. Яким чином, у якому випадку і на якому часовому відрізку?

8. Чому в чистій системі гнучких валютних курсів немає прямих впливів зовнішнього валютного ринку на пропозицію гро­шей? Чи це означає, що зовнішній валютний ринок не впливає на монетарну політику?

9. Чи має сенс спробувати визначити, недооцінено чи переоцінено валюту в період гіперінфляції в одній з країн? Чому?

10. Процентна ставка за 3-місячними позиками у Швеції вища, ніж в Англії на 0,05, а за 6-місячними на 0,03 процентних пункту. Оцініть перспективи курсу SEK з погляду теорії пари­тету процентних ставок на три і на шість місяців уперед.

11. Президент України повідомляє про пакет заходів для реформування економіки, включаючи заходи щодо зниження рівня інфляції. Якщо народ вірить президенту, що має трапитися з курсом UAH і чому?

12. В Узбекистані номінальна процентна ставка зростає, але реальна падає. Як має реагувати курс сума і чому?

13. Чи збільшує інфляція попит на гроші і як вона впливає на валютний курс?

Методичні рекомендації до виконання завдань

 Фіксований валютний курс – коли країна встановлює ціну своєї валюти відносно будь-якого стандарту (товару (у т.ч. золота), валюти іншої країни (наприклад, долари США), розрахункової грошової одиниці або валютного кошику).

Плаваючий валютний курс – ставить вартість національної валюти в залежність від ринкових вільно конкуруючих сил та визначається через зіставлення паритетів купівельної спроможності валют, тобто оцінки в національнихгрошах вартості однойменного «кошика» товарів.

Багатосторонній валютний курс – це законодавче встановлене використання ефективних курсів націо­нальної валюти залежно від видів валютних операцій, учасників цих операцій та валют, в яких вони здійсню­ються.

 Спот-курс – курс обміну на протязі не більше 2 робочих днів з моменту досягнення угоди про курс – це курс на ринку на певну дату.Ринок спот – ринок негайної поставки валюти (протягом двох робочих днів).

Терміновий (форвардний) курс – узгоджений курс, обмін за яким здійснюється в майбутньому, понад 3 дня після узгодження. Терміновий валютний курс складається зі спот-курсу на момент укладання угоди й премії або дисконту, тобто надбавки або знижки, залежно від процентних ставок у цей момент. Валюта з більш високою процентною ставкою буде продаватися на форвардному ринку з дисконтом стосовно валюти з більш низькою процентною ставкою, і навпаки, валюта з більш низькою процентною ставкою буде продаватися на форвардному ринку із премією стосовно валюти з більш високою процентною ставкою. Отже, різниця між форвардним валютним курсом і спот-курсом обчислюється за формулою:

                                                                     (14.1)

де F – форвардний валютний курс;

e_s – курс-спот (кількість національної валюти на одиницю іноземної);

iА, iВ – процентні ставки по депозитах в іноземній і національній валюті;

t – строк форварду (в днях).

Ринковий валютний курс – встановлюється на валютних біржах або в міжбанківських розрахунках при здійсненні міжнародних платежів, формуючи, таким чином, попит та пропозиція інвалют.

Курси валют, що встановлюються для безготівкової або наявної купівлі-продажу на біржі чи комерційних банках, називають курсами покупця і продавця.

- курс покупця – це курс, по якому банк купує валюту (BR);

- курс продавця – це курс, по якому банк продає валюту (AR);

- середній курс – це середнє арифметичне курсів продавця і покупця.

Різниця між курсом покупця та курсом продавця складає маржу (спред) або прибуток банку. 

Абсолютна маржа = (AR – BR)

Відносна маржа – BAS = ((AR –BR) / AR) х 100%

Валютне котирування – це визначення валютного курсу на основі вибраних ринкових механізмів. Повне котирування передбачає визначення курсу покупки. Котирування валюти буває прямим і непрямим.

Пряме котирування – це визначення валютного курсу одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти. Таке співвідношення можна показати формулою:

                                            P_F = P_H × R,                                     (14.2)

де P_F – іноземна валюта;

P_H – національна валюта;

R – валютний курс або курс котирування іноземної валюти (F) до національної валюти (Н).

Непряме (зворотне) котирування – це визначення валютного курсу одиниці національної валюти через певну кількість одиниць іноземної валюти. Таке співвідношення можна показати формулою:

                                            P_H = P_F × R,                                       (14.3)

де P_H – національна валюта;

P_F – іноземна валюта;

R – валютний курс або курс котирування національної валюти (Н) до іноземної валюти (F).

Пряме котирування своєї валюти використається більшістю країн світу. Непряме котирування застосовується у Великобританії, оскільки історично фунт стерлінгів був основною валютою міжнародних розрахунків і більшість інших валют світу прирівнювалася до нього. Також у зворотному котируванні виражають курси австралійського долара, канадського долара та СДР.

Крос-курс – це визначення курсів двох валют одна до одної через курс кожної з них відносно третьої валюти, переважно до долара США. Існує базова валюта, відносно якої котирується інші валюти, і валюта котирування – валюта, що котирується.

Теорія паритету купівельної спроможності ґрунтується на ідеї про те, що валютні курси пов'язані з внутрішніми цінами на товари. Розходження в обмінних курсах валют прагнуть до рівня, що відповідає розходженню середніх цін на товари в цих країнах. Вихідна гіпотеза – в умовах вільної конкуренції ціни на товари повинні вирівнюватися за рахунок перетікання їх між країнами.

Закон однієї ціни – в умовах досконалої конкуренції один і той же товар у різних країнах має однакову ціну, якщо вона виражена в одній і тій же валюті. Отже для кожного товару справедливо наступне вираження:

                   P_і(t) = S(t) × P'_і (t),                                     (14.4)

де P_і(t) – ціна товару в національній валюті;

S(t) – поточний обмінний курс;

P'_і(t) – ціна товару в іноземній валюті.

В рамках теорії ПКС виділяють два напрямки: теорія абсолютного та теорія відносного паритету купівельної спроможності.

Теорія абсолютного ПКС – обмінний курс між валютами двох країн дорівнює співвідношенню рівня цін у цих країнах.

Валютний курс на основі ПКС – курс, що зрівнює ціну кошика однакових товарів у двох країнах.

Теорія відносного ПКС – зміна обмінного курсу між валютами двох країн пропорційна відносній зміні рівня цін у цих країнах. Відносний ПКС може бути таким валютним курсом, який зазнає змін залежно від цінових змін в обох країнах:

                              Е = р – р₀,                                          (14.5)

де Е – процентні зміни курсу;

р,p₀ – процентні зміни індивідуальних цін.

Недооцінена валюта – валюта, реальний курс якої росте швидше / повільніше, ніж курс, що розраховується на основі ПКС. В разі, якщо офіційний курс національної валюти є недооціненим (реальний курс валюти росте повільніше, ніж курс, що розраховується на основі ПКС), то слід чекати укріплення національної валюти і навпаки, якщо курс по ПКС є переоціненим (реальний курс валюти росте швидше, ніж курс, що розраховується на основі ПКС), то слід очікувати послаблення валют.

Теорія паритету процентних ставок передбачає урахування у процесі аналізу коливань валютних курсів динаміки процентних ставок у середині країни й за кордоном. Теорія стверджує, що процентні ставки на активи у відкритій економіці взаємозалежні із процентними ставками на аналогічні активи в інших країнах, таким чином, при перерахуванні в одну валюту вони будуть мати рівну прибутковість. Теорія встановлює взаємозв’язок між коливанням процентних ставок і динамікою курсу валют:

                   I_i+1 = I_i × (r_h – r_f + 1),                                 (14.6)

де, I_i+1 – валютній курс у майбутньому періоді;

I_i – поточний валютний курс;

r_h – процентна ставка усередині країни;

r_f  – процентна ставка за кордоном.

Відповідно до теорії паритету процентних ставок, валютний ринок двох країн буде знаходитися у рівновазі тоді, коли між ними існує паритет процентних ставок.

Номінальний валютний курс – курс між двома валютами, ціна одиниці національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти, що розраховується за формулою:

                                           ,                                          (14.7)

де С_а – іноземна валюта;

C_h – національна валюта.

Реальний валютний курс – це номінальний валютний курс, перерахований з урахуванням зміни рівня цін у своїй країні та країні, до валюти якої котирується національна валюта:

                                        ,                                    (14.8)

де Р_а – рівень цін в інших країн;

P_h – рівень національних цін.

Реальний валютний курсрозраховується на базі середніх цін в країнах, які є головними партнерами даної країни та свідчить про конкурентоспроможність національних товарів відносно імпортних.