i
IS LM
BP
Y
Рис. 9.7. Модель IS - LM- BP
;
Крива ВР описує взаємозалежність між доходом Y і відсотковою ставкою за умов зовнішньої рівноваги.
Платіжний баланс включає рахунок поточних операцій СА і рахунок руху капіталу КА та рахунок зміни офіційних резервних активів ΔR. Сума СА та КА становить баланс офіційних розрахунків ВР.

|
Рис. 9.8. Модель Манделла-Флемінга в координатах q, Y. |
Модель Манделла-Флемінга може бути зображена також у координатах q та Y (рис. 9.8.).
41. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична
Чистий експорт – різниця між експортом і імпортом товарів і послуг. Чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує імпорт, і має від’ємне значення, коли імпорт більший за експорт. Додатній чистий експорт збільшує, а від’ємний зменшує сукупні видатки на купівлю національного продукту країни. Тому додатній чистий експорт стимулює збільшення реального ВВП, тоді як від’ємний спричиняє його зменшення.
Загальний вплив зовн.торгівлі на сукупні видатки в країні залежить від чистого експорту. Додатний чистий експорт збільшує сукупні видатки порівняно з їхньою величиною у закритій економіці, в якій немає експортно-імпортних операцій. Від’ємний чистий експорт знижує сукупні видатки порівняно з рівнем видатків у закритій економіці. Мультиплікатор чистого експорту є мультиплікатором видатків і дорівнює простому мультиплікаторові.
Імпорт, як і інші вилучення зменшує сукупні видатки на купівлю вітчизняних товарів і послуг. Для врахування впливу імпорту на мультиплікатор видатків введемо поняття граничної схильності до імпорту МРМ, яке показує, на скільки збільшиться імпорт зі збільшенням використовуваного доходу на одну одиницю.
Чим вищі гранична схильність до заощадження, граничний податковий коефіцієнт та гранична схильність до імпорту, то менший розмір мультиплікатора. Отже, мультиплікатор відкритої економіки менший за мультиплікатор закритої економіки.

42.Бюджетно-податкова пол.держ. за умови гнучкого вал. курсу
У малій відкритій економіці уряд збільшує державні видатки з метою досягнення стану внутрішньої й зовнішньої рівноваги при рівні доходу повної зайнятості (рис. 9.14). Це зміщує криву IS1 праворуч у положення IS2, що відображає зростання обсягів виробництва й доходу з рівня Y1 до Y2 при збільшенні відсоткової ставки з і1 до і2. Подальше пристосування економіки залежить від рівня мобільності капіталу.
і
BP1
BP2
3
i3 LM
i2 2
i1 1 IS3
IS2
IS1
Y1 Y2 Y3 Y
Рис. 9.15. Бюджетно-податкова політика держави за умови гнучкого валютного курсу (нееластична ВР)
Якщо ВР є відносно еластичною, то збільшення відсоткової ставки при позитивному сальдо платіжного балансу призведе до зростання обмінного курсу національної валюти й зміщенню ВР1 у бік ВР2. Одночасно внаслідок зростання обмінного курсу й скорочення експорту крива IS2 зміститься в положення IS3.
Таким чином, внутрішня й зовнішня рівновага встановиться в точці 3, яка відповідає незначному зростанню доходу.
Якщо крива ВР нееластична (рис. 9.15), державні видатки призведуть до зміщення IS1 в положення IS2, дефіциту платіжного балансу, падіння валютного курсу і збільшення експорту, що змістить криву IS2 далі в положення IS3. Певна мобільність капіталу означає приплив капіталу із-за кордону внаслідок зростання відсоткової ставки і зміщення кривої ВР1 у положення ВР2. Таким чином, рівновага встановиться в точці 3.
Можна зробити висновок, бюджетно-податкова політика за умов невеликої мобільності капіталу є ефективним інструментом макроекономічного регулювання у відкритій економіці.
Порівнюючи ефективність бюджетно-податкової політики за умов різної мобільності капіталу за гнучкого валютного курсу, слід зазначити, що її ефективність зростає у міру зменшення мобільності капіталу. Але навіть за умов значної мобільності капіталу ця політика може використовуватись як засіб короткострокового макрорегулювання економіки.
43.Бюдж.-податкова пол.дер. за ум. фіксованого вал. курсу.
|
LM1
i2 2 LM2
3 BP1 i3 1 i1 IS2
IS1
Y1 Y2 Y3 Y |
Рис. 9.13. Бюджетно-податкова політика держави за умов фіксованого валютного курсу
Збільшення державних видатків призводить до збільшення сукупного попиту, внаслідок чого крива IS1 під впливом мультиплікативного ефекту зміститься праворуч у положення IS2. Дохід зросте до рівня Y2, а відсоткова ставка до рівня і2, що зумовлено збільшенням попиту на гроші, внаслідок зростання доходу. Зростання доходу стимулює імпорт і призводить до утворення від’ємного сальдо за поточним рахунком. Одночасно зростання відсоткової ставки викликає приплив капіталу з-за кордону й утворення позитивного сальдо рахунка капіталу.
Таким чином, стимулююча бюджетно-податкова політика за умови відносно еластичної ВР впливає на відкриту економіку подвійно: поточний рахунок та рахунок капіталу і фінансових операцій змінюються у протилежних напрямках. Зазначимо, що зростання відсоткових ставок прямо пов’язано з еластичністю кривої ВР. Приплив капіталу і платіжного балансу в цілому у великих розмірах і формування позитивного сальдо за рахунком капіталу будуть відбуватись тим активніше, чим більша еластичність кривої ВР1. Одночасно курс національної валюти буде збільшуватись. Для підтримки фіксованого валютного курсу Центробанк змушений проводити інтервенції, продаючи національну валюту і купуючи іноземну, тим самим його валютні резерви збільшуються.
Якщо Центробанк не проводить стерилізацію, то грошова маса зростає і крива LM1 зрушується праворуч до положення LM2.
44.Грошово-кредитна пол.держ. за умови гнучкого вал. курсу. Зростання грошової пропозиції зрушить криву LM1 праворуч у положення LM2. Як наслідок, відсоткова ставка зменшиться з і1
|
і 1 1 BP1 (i=i*) і 3 BP2 і 2 3
2
IS1 IS2
Y1 Y2 Y3 Y Рис. 9.11. Грошово-кредитна політика за умови гнучкого валютного курсу та абсолютної еластичності ВР |
до рівня і2, що призведе до значного відпливу капіталу і зменшення обмінного курсу, що відображено у зміщенні ВР, в положенні ВР2. Поступове вирівнювання платіжного балансу є наслідком зростання доходів і споживання, що відображається у зміщенні кривої IS1 у положення IS2. Наслідком такої стимулюючої грошово-кредитної політики є досягнення нової точки внутрішньої й зовнішньої рівноваги у точці 3, в якій забезпечується отримання більш високого рівня доходу.
|
і
LM1
LM2 BP1 1 i 1 ВР2 3 i 2 2 IS2 IS1
Y1 Y2 Y3 Y Рис. 9.12. Грошово-кредитна політика держави за умов гнучкого валютного курсу |
Більш реалістична ситуація з відносно еластичною кривою ВР (рис. 9.12). Якщо уряд ставить за мету збільшити рівень доходу при досягненні внутрішньої й зовнішньої рівноваги, він здійснює стимулюючу грошово-кредитну політику через збільшення грошової маси, що відображається у зрушенні кривої LM1 до стану LM2. Це призведе до падіння відсоткової ставки з рівня і1 до і2 та відпливу спекулятивного капіталу за кордон, причому процес буде тим сильнішим, чим більш еластичною є крива ВР. Відплив капіталу за кордон призведе до зменшення обмінного курсу національної валюти, яка знецінюється тим сильніше, чим більш еластичною є крива ВР1. Як наслідок, крива ВР1 зрушиться в положення ВР2. Зростання доходу з рівня Y1 до рівня Y2 збільшить граничну схильність до імпортування, яка прямо залежить від рівня доходу і, відповідно, збільшить імпорт, що призведе до появи від’ємного сальдо за поточним рахунком.
45. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
На ринку роб. сили взаємодіють попит і пропозиція, які є ф-ціями сер. реальної зарплати. Під реальною зар. платою розуміють дохід від праці, виражений в одиницях гран. продукту.
Ф-ція попиту роб. сили LD=LD(W) є спадною, що м.б. записано:
,або (LD)´W <0
Ф-ція пропозиції роб. сили LS=LS(W) є зростаюча:
,або (LS)´W >0
У неокласичній теорії розрізняють короткотерміновий і довготерміновий періоди щодо ф-ції пропозиції праці. Для довготермінового періоду неокласики висунули «песимістичну теорію» зарплати. Згідно з цією теорією зарплата автоматично тяжіє до прожиткового мінімуму.Це вони пояснюють «ефектом реального доходу», що при зростанні доходу вільний час стає все більш дефіцитним. Тобто людина пропонує стільки праці, щоб, не зменшуючи заробітку, максимізувати вільний час. Є крива Філіпса Зв’язок між безробіттям та рівнем зарплати є базою для пояснення інфляції. Якщо ↓ безробіття під тиском ↑ сук. попиту відбув-ся ↑ рівня зарплати. Це спричиняє зростання гран. витрат, в рез.чого відбув-ся зростання цін, тобто інфляція.
AD↑-Un↓-W↑-MC↑-P↑ Але якщо прод-ть праці зростає швидше, ніж зарплата, то ціни зменшуються.
46. Фактори економ. зростання. Виробнича ф-ція
Осн. показниками ек. зростання є абсолютні змінні величини продукту У або його зміни на душу населення.Базовою моделлю ек. зростання є неокласична вир.ф-ція Y=f(K,L). В неокласичній теорії трансформація факторів вир-ва пояснюється граничною продуктивністю капіталу ak і праці aL. Вплив обох факторів вир-ва на продукт можна записати так:
∆ Y= ak∆K+ aL∆L
Вир. ф-ція дозволяє враховувати вплив на ек. зростання технічного прогресу, для вимірювання впливу якого застосовують показник сук. про-ті факторів вир-ва
Y=AF(K,L)→Y=AKβL1-β
A- коеф-т, який хар-зує еф-ть факторів вир-ва
β, (1-β)- коеф-ти еласт-ті вир-ва
З урахуванням цих факторів темп зростання продукту такий:

∆Y/Y-темп приросту продукту
∆К/К(L)-темп приросту капіталу(праці)
β-частка приросту капіталу в продукції
1-β- частка приросту праці в продукті
Вплив сук. прод-ті факторів вир-ва:

Внесок сук. прод-ті факторів у зростання продукту
має назву «Залишок Солоу».
47. Модель Домара-Харрода. Модель еконоМічного зростання Роберта Солоу
В моделі Домара не враховані технологічні зміни, а тому гранична продуктивність капіталу є відносно постійною величиною а = const. Величина економічного зростання ∆У/У в моделі Домара обчислюється таким способом: Gr =∆У/У, де Gr – зростання. ∆Y – приріст продукту протягом певного періоду; Y – обсяг продукту в попередньому періоді. Ек зростання, яке забезпечується рівноважним темпом зростання доходу, прямо пропорційне нормі заощаджень і граничній продуктивності капіталу.
Крива 1 показує ситуацію, коли зростання запасу капіталу спричиняє пропорційне зростання продукту. Крива 2 показує реальну ситуацію, коли після досягнення певного запасу капіталу починається зменшення його віддачі у вигляді скорочення приросту продукту. На графіку показано, що є лише одна точка Е, в якій витримується рівність K/Y=∆K/∆Y, і їй відповідає запас капіталу КЕ. При всіх інших значеннях запасу капіталу K/Y≠∆K/∆Y. Модель Харрода є розвитком моделі Домара. Якщо в моделі Домара інвестиції задані екзогенно, то Харрод вважав, що величина інвестицій визначається акселератором і залежить від доходу It=ν(Yt –Yt-1) де ν – акселератор; It - інвестиції поточного періоду; Yt – дохід, отриманий у поточному періоді; Yt-1;Yt-2 – дохід, отриманий у попередніх періодах. Підприємці планують обсяги виробництва, виходячи із співвідношення попиту і пропозиції, яке склалося у попередній період, і модель очікування підприємців має такий вигляд: Yt – (Yt-1/Yt-1)=α(Yt-1-(Yt-2/Yt-2)). Якщо гранична продуктивність капіталу а = 1, то сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції, і темпи зростання економіки будуть збережені.
За умов рівноваги (І = S) обсяг сукупного попиту визначається так:
а величина сукупної пропозиції – як
48. Модель еконоМічного зростання Роберта Солоу
Основні ознаки моделі:
1. За основу зростання в моделі Р. Солоу береться зростання продуктивності праці (у= Y/L), а не зростання продукту (Y). 2. Модель враховує вплив трьох чинників:а) (k = K/L); б)(DL); в) технологічного прогресу (ТП). 3.За Р. Солоу існує стійкий рівень капіталоозброєності,що визначає економічну динаміку. s/s = k* / f(k*)
де: s — норма заощаджень; s - норма амортизації; k* — стійкий рівень капіталоозброєності; f(k*) — продуктивність праці за стійкого рівня капіталоозброєності.4. Джерелами економічного зростання за Солоу є:
а) Зростання капіталоозброєності (k);
б) Зростання населення впливає на економічне зростання: DК = I/L – (s + tL)k, де I/L — інвестиції на одного працюючого; s -норма амортизації; tL - темп зростання населення; k – капіталоозброєність.
в) Технологічний прогрес.
Y = (tL + g) y0L, де: у0 – базова продуктивність праці.
Модель економічного зростання Р. Солоу зображена на графіку:
І, s, tL, g
(s+ tL+g)k
I/L = s f(k)
![]() |
k* k
k - капіталоозброєність одиниці праці з постійною ефективністю; k* — стійкий стан капіталоозброєності, за якого ok = І, тобто величина капіталу, що вибуває (sk), дорівнює капіталу, що інвестується (І = s f(k));s - норма амортизації; tL – темп зростання населення; g — темп зростання ефективності виробництва під впливом технологічного прогресу.

49.Стимулювальна політика як метод зменшення безробіття та її інфляційни наслідки.
Перевищення природного рівня безробіття спричиняє певну втрату ВВП:
| втрата ВВП = потенційний ВВП - реальний ВВП. |
Англійський економіст А. Оукен емпіричним шляхом встановив зв’язок між відхиленням безробіття від природного рівня і відхиленням реального ВВП від природного рівня. Суть цього зв’язку можна сформулювати так: 1 % пункт відхилення безробіття від природного рівня (5 ― 6 %) означає відхилення реального ВВП від потенційного на 2,5%.
Збільшення сукупного попиту можна використовувати для підтримання реального обсягу виробництва вище від його природного рівня, а безробіття нижче від природного рівня лише за умови нарощування інфляційних процесів. Зв’язок між рівнем безробіття та рівнем інфляції, інспірованої попитом, можна уявити у вигляді кривої Філліпса.
Основним принципом економічного феномена кривої Філліпса є розмежування сукупного попиту на ціни, обсяг виробництва і безробіття у довготермінових та короткотермінових часових інтервалах.

На рис. 8.5 зображені наслідки збільшення темпу зростання номінального ВВП. При переміщенні економічної системи з точки А в точку В норма безробіття знижується, а темп інфляції збільшується.
50. Грошова пропозиція, грошова база і грошовий мультиплікатор
Грошовий мультиплікатор відображає залежність грошової пропозиції від грошової бази
Для виведення мультиплікатора скористаємося основними залежностями сфери грошового обігу.
Грошова пропозиція (
) склад-ся з готівки і депозитів:
=C+D
Грошова база (В)- це готівка на руках у населення та у банківських резервах
B=C+R
Для перетворення наведених формул, скористаємося коефіціентами:
Коеф-т розподілу доходів населення на готівку і депозити:
d=C/D→C=dD
Мінімальна норма банківських резервів:
r =R/D→R=rD
Підставимо значення С та R у формули.
=dD+D=D(d+1)→
D=
/(d+1)
B=dD+rD=D(d+r)→D=B/(d+r)
Матимемо:
→

Продиференціювавши ф-цію гр. пропозиції матимемо:

51.Дискретна фіскальна політика. Стимулювальна і стримуюча фіскальна політика.
Дискреційна фіскальна політика являє собою цілеспрямоване маніпулювання з боку держави бюджетними видатками і податками з метою вплинути на реальний обсяг вир-ва і зайнятість. Фіскальна політика є дискреційною в тому розумінні, що до неї уряд вдається кожного разу, коли виникає проблема подолання рецесійного розриву, що вимагає збільшення разових податкових надходжень і держ видатків.
Дискреційна фіскальна політика застосовується тоді, коли розрив між потенційним і реальним випуском і попитом є значним, а ек-ка при цьому може знаходитися навіть у стані рівноваги

Величина мультиплікатора державних видатків:

Графічно мультиплікативний ефект державних видатків відображає той факт, що вертикальна відстань між кривими С+І та С+І+G менша відрізка Y1Y2 в mG разів.
Мультиплікатор податків:

Якщо дискреційна фіскальна політика здійснюється за умов збалансованого бюджету, коли видатки з бюджету дорівнюють податковим надходженням до нього T=G, то використовуєм м ультиплікатор збалансованого бюджету
:

52. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (IS - LM).

1.
, оскільки І не реагує на зменшення відсоткової ставки, не відбувається і збільшення доходу Y, тобто
. Одночасно висока гранична норма заощадження
гальмує процес мультиплікації.
означає, що при низькій відсотковій ставці із додаткової кількості грошей, всі вони переходять до спекулятивної каси.
2.
означає, що додаткова кількість грошей за умови постійної відсоткової ставки повністю переводиться до операційної каси. Оскільки внаслідок збільшення грошової маси зменшиться відсоткова ставка, інвестиції тим сильніше будуть реагувати на зменшення відсоткової ставки, чим більше величина
, тобто
. Це передбачає, що гранична схильність до заощадження
є низькою, оскільки процес мультиплікації доходу гальмується значно менше при низькій нормі заощадження. Збільшення грошової маси за умови значного зменшення відсоткової ставки призводить до того, що всі додаткові гроші перетікають до операційної каси
.

.
.
.

i
i
LM1 LM2






