Обґрунтування системи параметрів ПП і оцінка його рівня якості

6.2.2. Обґрунтування системи параметрів ПП і оцінка його рівня якості

 

Основні положення з вибору й обґрунтування системи параметрів ПП, які будуть використовуватися для розрахунків рівня якості виробу і сама методика проведення розрахунків рівня якості викладена в [6].

Результати розрахунку коефіцієнта технічного рівня варіантів реалізації основних функцій виробу зводяться в таблицю 6.2.

Показник рівня якості k -го варіанта реалізації основних функцій виробу буде дорівнювати:

Ктр_к = Ктр(F_1k) + Ктр(F_2k) +... + Ктр(F_zk)            (6.1)

де Ктр(F_1k) – показник технічного рівня першої функції k -го варіанту реалізації основних функцій виробу.

Таблиця 6.2

Розрахунок показників технічного рівня

 

Основна функція, Fj	Варіант реалізації функції	Параметри, які приймають участь в реалізації функцій	Абсолютне значення параметра	Оцінка параметра в балах, Bi	Коефіцієнт вагомості, jі	Показник технічного рівня,   Ктр (Fi)
F1	а	х1
F2	а	х1
	в	х3
...	...	...
Fz	б	х2

 

По приведеній формулі (6.1) розраховуються всі прийнятні для аналізу варіанти реалізації основних функцій ПП. Найкращим на етапі функціонального аналізу є варіант, якому відповідає найбільше значення коефіцієнта технічного рівня, тобто

                                    (6.2)

де Ктр_j   – коефіцієнт технічного рівня j-го варіанта реалізації основних функцій виробу.

6.3. Методика проведення вартісного аналізу

 

Аналіз функцій, які реалізуються програмним продуктом, повинен бути доповнений вартісним аналізом. Для цього розраховуються витрати, які необхідні для розробки ПП, тобто визначається функціонально-необхідна вартість виробу по всіх варіантах реалізації функцій, які досліджуються. Якщо проводиться ФВА робіт, які мають науково-дослідний характер (наприклад, створення програмного продукту), то функціонально-необхідні витрати визначаються шляхом розрахунку кошторису витрат на проведення науково-дослідних робіт. Методика розрахунку кошториса витрат на НДДКР наведена в п.3.

Далі наведена укрупнена методика визначення функціонально-необхідних витрат на розробку програмного продукту.

Функціонально необхідні витрати на створення ПП (С_ф) визначаються за формулою:

С_ф = С_з + С_від+ С_м + С_н,                            (6.3)

де С_з – оплата праці розробників, грн;

С_від – відрахування на соціальні заходи (37.5% від фонду оплати праці), грн;

С_м – вартість машинного часу, необхідного для розробки і налагодження ПП, грн;

С_н – накладні витрати в розмірі 50 – 150% від витрат на оплату праці, грн;

Методика розрахунку цих величин наведена у п.3.

Вартісний аналіз варіантів реалізації функції завершується визначенням коефіцієнта техніко-економічного рівня кожного варіанта (Ктер_j), який розраховується за формулою:

Ктер_j = Ктр_j / Сф_j,                                                      (6.8)

де Ктр_j – коефіцієнт технічного рівня j-го варіанту;

 Сф_j – величина функціонально-необхідних витрат j-го варіанту, грн.

Найкращий варіант визначається за максимальним значенням коефіцієнта техніко-економічного рівня.

На заключному етапі проведення ФВА, якщо з’явиться можливість визначити базовий варіант, то бажано встановити області ефективного використання найбільш ефективного і базового варіантів. Для цього розраховують зведені витрати по базовому і новому варіантах (Зв):

Зв_б = (С_б^п + Ен × К_б^п) × Qp,                                   (6.9)

Зв_н = (С_н^п + Ен × К_н^п) × Qp + Ен × Кндр,                   (6.10)

де Зв_б,Зв_н – річні зведені витрати відповідно по базовому і новому варіантах, грн;

С_б^п,С_н^п – питомі поточні витрати відповідно по базовому і новому варіантах, тобто витрати, що приходяться на одиницю продукції, один розрахунок тощо, грн;

 К_б^п, К_н^п – питомі капітальні витрати відповідно по базовому і новому варіантах, грн;

Кндр – витрати на розробку виробу, визначаються за кошторисом витрат (п.3), грн;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності;

Qp – річні продуктивні можливості нового варіанту (наприклад, кількість розрахунків в рік певної задачі за допомогою ПП), шт.

Використовуючи формули (6.9) і (6.10) можна визначити області ефективного використання базового і нового варіантів (рис. 6.3).

У висновках слід прокоментувати одержані результати, узагальнюючи їх у вигляді табл. 6.3.

Таблиця 6.3 - Основні техніко-економічні показники

	Одиниці	Варіанти
Показники	виміру	Базовий	Новий
...	...	...	...

 

 

Рис.6.3. Області ефективного використання базового і нового варіантів

 

Більш детально методика проведення ФВА ПП з числовим прикладом наведена у [6].