Основні характеристики ламп

Таблиця 1

Найменування і Марка машин	Тип Модель

1.Автомобіль

1.2.1Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонтів в році.

Для визначення кількості капітальних ремонтів і технічних обслуговувань машин визначаємо коефіцієнт переходу від циклу до року.

Спочатку визначаємо дні експлуатації машини в циклі за формулою: (для всіх марок машин).

, днів.

Потім визначаємо кількість днів простоювання машин в технічних обслуговуваннях і ремонті по нижче приведеній формулі:

, днів.

Де , , , - відповідно дні простоювання машини в капітальному ремонті

Примітка: В зв’язку з тим, що згідно «Положення …..» тільки приведено в днях, а , , , - в годинах, то при підстановці їх у вище приведену формулу їхні величини

ділять на тривалість зміни.

Примітка: якщо технічне обслуговування №1 буде проводитися не в робочий час, тобто

між робочими змінами, то на кількість днів простоювання по технічних причин його величина не впливає.

- число днів простоювання машини в поточному ремонті.

Згідно (1) – «Положення ……..» для поточного ремонту простоювання машини нормується на 100 км. пробігу для автомобілів або на 100 мот. год. роботи для інших механізмів.

Де - нормовані дні простоювання в поточному ремонті на 1000 кілометрів пробігу або

100 мот. год. роботи тракторів.

В «Положенні ….» приведено в годинах, і тому при підстановці вище приведеної формули його величину ділять на тривалість зміни.

Коефіцієнт технічної готовності машини визначається за формулою:

Визначаємо коефіцієнт переходу від циклу до року за формулою:

Де - річний пробіг автомобіля в кілометрах, або робота машини в

мот. год. протягом року.

Виходячи з вище наведеного, кількість технічних обслуговувань і ремонтів на весь парк машин даної марки за рік визначаємо за формулою:

Де - описана кількість машин даної марки.

Примітка: В пояснювальній записці курсового проекту проводимо розрахунок кількості

техобслуговувань і ремонтів за рік для двох марок машин, а результати

розрахунків для інших машин зводимо в таблицю по нижче приведеній формі.

Таблиця 2

Найменування і марка машини

Тип Модель

2.3.3. Розрахунок виробничої програми на технічне

обслуговування і поточний ремонт машин.

Трудозатрати на технічне обслуговування машин визначається за формулою:

люд. год.

Де , , - норми трудозатрат на одне технічне обслуговування відповідного виду,

люд.год.

Норми трудозатрат приймаються із «Положення про технічне обслуговування і ремонт лісозаготівельного обладнання».

Трудозатрати на поточний ремонт машин визначаються за формулою:

, люд.год.

Де - трудозатрати на поточний ремонт на 1000 кілометрів пробігу автомобіля або 100

годин роботи машини.

- приймається із «Положення ….»

Виробнича програма на технічне обслуговування і поточний ремонт для кожної марки або типу машини визначається за формулою:

люд. год.

Примітка: В пояснювальній записці курсового проекту проводимо розрахунок виробничої

програми на технічне обслуговування і поточний ремонт машин для двох марок

машин, а результати розрахунків для інших машин ввести в таблицю.

Таблиця 3

Найменування марка машин

Тип модель

1. Автомобіль 2. 3. І т. д.

Всього по автомобілях

1. Трактор 2. 3. І т. д.

Всього по тракторам

Разом

Трудозатрати на додаткові роботи (виготовлення інструменту, неокладних запасних частин) визначаємо у відсотковому відношенні від трудозатрат на поточний ремонт машин за формулою:

люд.год.

Де - сумарні трудозатрати на поточний ремонт.

К – коефіцієнт, який складає % від сумарних трудозатрат поточного ремонту машин,

К= 0,3…0,4 або 30…40%.

2.4. Розрахунок виробничої програми відділення (зони, дільниці).

Виробнича програма відділення (зони, дільниці і т. ін..) в загальному вигляді визначається за формулою:

Де , - сумарні трудозатрати на відповідний вид технічного

обслуговування на поточний ремонт та додаткові трудозатрати.

Де , , - %, що припадає на відповідний вид робіт технічних

обслуговувань, поточного ремонту та додаткових трудозатрат,що виконуються на відділенні (зоні, дільниці).

Примітка: Для кожного теплового відділення РММ формула для визначення виробничої

програми його буде мати індивідуальний вигляд в залежності від того, які види

техобслуговування, поточного ремонту та додаткових трудозатрат будуть

виконуватись на тепловому відділенні РММ.

2.5.Розрахунок чисельності виробничих робітників.

Наявна чисельність виробничих робітників для заданого виду робіт або відділення (зони, дільниці і т. ін..) визначається за формулою:

Де - наявна чисельність робітників

- трудозатрати виду робіт, або виробнича програма теплового відділення РММ в

люд.год.

- річний фонд часу робочого місця

Річний фонд часу робочого місця визначається за формулою:

Де - тривалість робочої зміни.

Облікова чисельність виробничих робітників визначається за формулою:

Де - дійсний річний фонд часу робітника, год.

Дійсний фонд часу робітника називається фонд часу з врахуванням чергової відпустки робітника та неявки на роботу з поважних причин (хвороба, відпуск за свій рахунок і таке інше).

Дійсний фонд часу одного робітника визначається за формулою:

Де - відпуск робітника в годинах.

- коефіцієнт невиходу на роботу з поважних причин, =0,96

Дійсний фонд часу робітника можна визначити і за такою формулою:

Де - число днів відпустки для даної спеціальності робітника.

- дні відпустки, що приходяться на суботи (враховуються при 5-ти денному

робочому тижні).

- число днів невиходу на роботу з поважних причин (хвороба, відрядження і т.

ін..)

2.6. Розрахунок кількості постів.

Для зони техобслуговування, зони поточного ремонту та зони діагностування машин постом називається дільниця (площа) приміщення, що зайнята машиною в плані, для решти відділень та дільниць – площа робочого місця робітника.

Число постів зон ТО і поточного ремонту та стаціонарних постів діагностування визначається за формулою:

Де - виробнича програма зони ТО, поточного ремонту або діагностування, люд. год.

- середнє число робітників, що працюють на 1 посту = 2…4.

- число змін роботи на добу.

- коефіцієнт використання робочого поста, = 0,85…0,95.

Розрахунок числа пересувних засобів для технічного обслуговування, поточного ремонту та діагностування слід виконувати за наступною формулою:

Де - виробнича програма пересувної програми по ТО, поточному ремонту або

діагностуванню машин, люд. год.

- річний (сезонний) фонд робочого часу пересувної майстерні, год.

- робітники пересувної майстерні, що виконують технічне обслуговування, ремонт

або діагностування машин. Для пересувних майстерень ТО і ремонту =4…5 чол.

Для діагностування =2 чол.

- коефіцієнт використання пересувних майстерень. =0,65…0,75

2.7. Склад робіт, на дільниці (відділенні, зоні і т. ін..)

При описанні технологічного процесу на дільниці, у відділенні або в зоні необхідно дати послідовність або взаємозв’язок робіт які проводяться на дільниці, зоні чи відділенні, рух машин, агрегатів, вузлів і приладів під час технічного обслуговування і ремонту. При цьому необхідно врахувати, що деталі та вузли не повинні мати зустрічного руху. Необхідно також описати які параметри перевіряються у машин, агрегатів, вузлів або приладів на відповідному обладнанні та які роботи виконуються по технічному обслуговуванню або ремонту на даній дільниці, якщо параметри не відповідають технічним умовам.

В технологічному процесі необхідно також привести відомості про контроль якості виконання робіт на дільниці, у відділенні або в зоні.

2.8. Підбір технологічного обладнання.

Комплект обладнання підбирається для більшості відділень, дільниць і зон ТО і поточного ремонту за даними технологічного процесу із умов забезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунків, виходячи із кількості робітників на дільниці та організації робочих місць (постів) підбираємо кількість одиниць виробничого обладнання (стелажів, шаф і таке інше).

Для механічних і агрегатних дільниць кількість одиниць обладнання визначається за формулою:

Де - виробнича програма механічної або агрегатної дільниці в люд. год.

- фонд часу робочого місця, год.

- число робочих змін за добу.

- коефіцієнт завантаження обладнання, =0,8.

- коефіцієнт технічної готовності обладнання, =0,92.

Розрахункову кількість верстатів розподіляють по видам користуючись наступним відсотковим відношенням:

Токарні - 40…50%

Свердлильні – 10…15%

Фрезерні – 10…12%

Стругальні – 8…10%

Розточувальні – 8…10%

Шліфувальні – 10…15%

Отримане число верстатів розподіляється по марках. При цьому необхідно передбачити можливість обробки на верстатах великогабаритних деталей, що визначаються, наприклад висотою і відстанню між центрами токарних верстатів розміри столів фрезерних верстатів і т. ін.. Як правило потрібно вибирати універсальні верстати. Верстати для заточування інструментів та механічна ножівка приймаються додатково без розрахунків.

Підібране обладнання зводиться в таблицю по нижче приведеній формі.

Таблиця 3

Найменування обладнання	Тип, марка	К-сть шт.	Габаритні розміри	Площа,	Встановлена потужність, КВт
одиниці	загальна
1. 2. 3. І т. д.
Разом

Під час підбирання обладнання, виробничого обладнання та технологічного оснащення необхідно користуватись наступною літературою:

1. Афанасьев Л.Л и др. «Гаражи и станции технического обслуживания автомобилей»

1969 р.

2. Давидович Л.Н. «Проектирование предприятий автомобильного транспорта» 1968 р.

3. Реметникова Н.С. Справочник по оборудованию для ремонта автомобилей и тракторов в лесной промышлености. 1986 р.

4. Бельских В.И. «Справочник по техническому обслуживанию и диагностированию тракторов». 1986 р.

5. Специализированое технологическое оборудование. 1986 р.

2.9. Розрахунок площі дільниці (відділення, зони і т. ін..)

Площі зон, технологічного обслуговування, поточного ремонту та діагностування визначаються за формулою:

Де - сумарна площа, зайнята під обладнанням, .

- розрахункове число постів в зоні.

- площа, зайнята під машиною, .

- коефіцієнт, який враховує проходи, робочі зони, проїзди.

Площі інших відділень та дільниць визначаються за формулою:

Де - сумарна площа, зайнята під обладнанням, .

- коефіцієнт, який враховує проходи.

Згідно ОНТП-01-86 коефіцієнт має наступні значення:

- зона обслуговування і ремонту – 3,5…4

- дільниці слюсарно-механічна, мідницько-радіаторна, акумуляторна, електротехнічна, ТО і ремонту приладів системи живлення – 3,5…4

- агрегатна, шиноремонтна – 4…4,5

- зварювальна, ковальська, бляхарська – 4,5…5

- деревообробна – 5…6

- пересувної майстерні – 2,5…3

Кінцеві площі зон ТО, поточного ремонту і діагностування визначаються графічним методом з врахуванням сітки колон.

2.10. Планувальне рішення і будівельні вимоги.

Планування дільниць, відділень та зон називають розташування (розміщення) технологічного, підйомно-транспортного та іншого обладнання, робочих місць, проїздів, проходів і т. п.

Планування виконується олівцем на аркуші ватману, формату А1 (841х594).

Масштаб креслення може бути 1:10, 1:15, 1:20, 1:25, 1:40, 1:50, 1:100.

Спочатку викреслюють будівельне креслення дільниці, відділення або зони де повинні бути показані основні будівельні елементи будинку (будівлі): зовнішні і внутрішні стіни, перегородки (переділки), ворота, вікна, двері і т. д.

Обладнання розставляють (розміщують) виходячи із умов виконання технологічного процесу,забезпечення прямо точності руху агрегатів, вузлів або деталей під час технічного обслуговування і ремонту, необхідно витримувати мінімальні відстані між обладнанням, а також між обладнанням і елементами будівель згідно норм технологічного проектування (Л9, 10).

Обладнання зображується у відповідності з прийнятим умовним позначенням, форма якого відповідає його контурам в плані, а розміри-габаритам у відповідному масштабі.

Наразі (відразу) розмістити обладнання найбільш раціонально на плані буває важко, а тому рекомендується застосовувати картонні картки, які показують умовні зображення обладнання, які легко можна переставляти в різних варіантах.

Біля обладнання показують місце розташування робітника у вигляді круга діаметром 500мм. (у відповідному масштабі). Половину круга заштриховують. Світла половина круга позначає обличчя робітника. Вона повинна бути повернута до обладнання.

На плануванні умовними зображеннями повинні бути показані підвід електроенергії, стиснутого повітря, води, пари, місцеві вентиляційні відсмоктувачі, відвід у каналізацію і т. ін..

Нумерація всіх видів обладнання на дільниці – наскрізна, зазвичай зліва направо і зверху до низу.

До плану розміщення обладнання складають експлуатацію, що містить такі дані: номер за планом, найменування обладнання і виробничого інвентарю, модель або тип, кількість, примітка, в якій вказується встановлена потужність споживачів електроенергії, ємність і т. ін.. На аркуші планування необхідно також привести умовні позначення підйомно-транспортного обладнання, споживачів електроенергії, стиснутого повітря, і т. ін..

В курсових проектах необхідно коротко описати та обґрунтувати прийняті рішення по будівельній частині запроектованого об’єкта.

Під час проектування необхідно користуватись вимогами, приведені в БН і П (будівельних нормах і правилах).

В пояснювальній записці вказують:

- Товщину стін – 510 або 380 мм. із цегли, 300, 240, 200 мм. із панелей (каркасні стіни).

- товщину перегородок (переділок) – 380, 250 і 120 мм. із цегли, 120 мм. із панелей.

- Товщину стін і конструкцію каркасу кузова пересувної майстерні – 40…50мм.

- Розміри колон – 400х400 мм. 500х500 мм. 600х600 мм. 400х500 мм.

- Ширину і висоту воріт (розгорнуті 3х3, 4х3, 3, 6х3, 6, 4х3, 4 м.)Розсувні 3, 6х3,6,4, 6х5 м.

- Ширину і висоту дверей 1х2, 4, 1, 5х2, 4 м.

- Ширину і висоту вікон (ширина 1, 2, 3, 4, 5 м. висота вікна повинна бути кратною 0,6 і

може бути: 1,2; 1,8; 2,4; 3; 3,6; 4,2.)

- Висоту приміщення (3,6…4,2 м., а для зон 8…12 м.)

Для пересувних майстерень необхідно вказати тип прийнятої базової машини або причепа, привести їх коротку характеристику, розміри платформи (кузова) та способи кріплення обладнання.

Примітка: Розміри воріт повинні перевищувати габарити самої великої машини на 0,3 м. по їх ширині і 0,2 м. по висоті.

2.11. Техніка безпеки та протипожежні заходи на дільниці

(відділенні, зоні і т. ін..)

Завдання техніки безпеки полягає в тому, щоб попередити нещасні випадки та виключити професійні захворювання, забезпечити виробничі умови для найбільшої продуктивності праці.

В курсовому проекті необхідно описати загальні положення (види інструктажів, виробничу небезпечність та шкідливість на дільниці, відділенні або зоні та заходи по їх усуненню, а саме заходи з техніки безпеки під час ТО і ремонту машин, працюючих з інструментом, пристосуванням, на стендах, верстатах, вантажопідйомних механізмах і т. ін..)

В пояснювальній записці вказують також норми освітленості, вентиляції, температури і вологості повітря, запорошеності, загазованості, рівня шуму та вібрації.

Пожежа на підприємствах наносить велику шкоду підприємству і дуже часто супроводжується нещасними випадками. Основними причинами виникнення пожеж в майстернях і гаражах по ТО і ремонту машин являються: несправність опалювальних приладів, несправність електрообладнання та освітлення, а також неправильна їх експлуатація, статична електрика, відсутність громовідводів, необережна поведінка з вогнем, незадовільний нагляд за пожежним інвентарем та первинними засобами пожежогасіння.

Протипожежний інвентар для ТО, ремонту і діагностування машин та інших відділень і дільниць встановлюється у відповідності з діючими нормативами.

3. Енергетична частина.

3.1. Розрахунок вентиляції.

Вентиляція виробничих та допоміжних приміщень призначена для зменшення запорошеності, задимленості та для очищення повітря від шкідливих виділень виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці та запобіганню професійних захворювань.

Вентиляція може бути: природною, механічною (витяжною, припливно-витяжною, місцевою), змішаною.

Природна вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон і ліхтарів верхнього світла, дефлекторів. Згідно норм промислового будівництва всі приміщення повинні мати наскрізне природне провітрювання. Площа фрамуг або кватирок приймається в розмірі не менше 2…4% від площі підлоги.

Штучна (механічна) вентиляція застосовується на дільницях, де кратність обміну повітря за годину встановлена більше трьох.

Знаючи об’єм дільниці (відділення, зони і т. ін..), та норми обміну повітря можна визначити необхідну продуктивність вентилятора за формулою:

Де - об’єм дільниці, який визначається за формулою

Де - площа дільниці,

h - висота приміщення, м.

К - кратність обміну повітря за годину.

Норми годинного обміну повітря

Таблиця

Назва дільниці	Кратність (норма) обміну повітря.	Назва дільниці	Кратність (норма) обміну повітря

Розбирально-мийна	3…3,5	Слюсарно-механічна	3,5…4
Ремонт паливної та гідравлічної апаратури	4…5	Акумуляторна	6…8
Електротехнічна	3…4	Ремонт агрегатів	3…3,5
Зварювально-наплавлювальна	5…6 3…4	Вулканізаційна	3…3,5
Ковальсько-термічна	5…6	Шиномонтажна	3…3,5
Мідницько-жерстяницька	3,5…4	Зона техобслуговування	3…3,5
Зона діагностування	3…3,5	Зона поточного ремонту	3…3,5

Для видалення шкідливих виділень (диму, газу, пари) безпосередньо з місць їх утворення застосовують місцеву вентиляцію.

Необхідну продуктивність вентилятора визначають за формулою:

=3600 С ,

Де С - середня швидкість повітря, м/с, яка дорівнює: для витяжного зонта - 0,75…1,25, для

шафи – 0,1…1,5 і для бортового відсмоктування – 5…15.

- площа приймальної частини зонта, робочого отвору шафи або щілин бортового

відсмоктування, .

Визначивши необхідну продуктивність вентилятора згідно довідникових джерел, вибирають номер вентилятора.

Таблиця 3.2

Номер вентилятора	Частота обертання об/хв.	Продуктивність /год.	Напір кг с/	К.К.Д вентилятора
		200…800 200…1600 800…2000 1500…3500 2000…6000 3000…9000 5000…11000	23…25 86…96 25…27 60…68 50…57 110…123 78…90	0,45…0,5 0,45…0,55 0,43…0,53 0,45…0,55 0,48…0,57 0,52…0,58 0,57…0,58

Потужність електродвигуна для привода вентилятора визначається за формулою:

, кВт.

Де - продуктивність вентилятора,

- напір вентилятора, кг с/

- коефіцієнт запасу потужності, =1,2…1,5.

- ККД вентилятора.

Знаючи потужність і частоту обертання, вибирають тип електродвигуна. Звичайно, застосовують електродвигуни серій А, АО, АОЛ.

3.2.Розрахунок освітлення.

3.2.1. Розрахунок природного освітлення.

Природне освітлення забезпечується побудовою вікон (бокове освітлення).

Розрахунок природного освітлення зводиться до находження сумарної площі світлових прорізів (вікон).

Сумарна площа вікон визначається за формулою:

Де - площа дільниці, .

- питома площа вікон, що приходиться на 1 відлоги.

= 0,2…0,3 - для ковальських і зварювальних дільниць,0,25…0,35 - для всіх інших

дільниць.

- коефіцієнт, що враховує втрати світла від забруднення.

= 0,6…0,7 для приміщень з інтенсивним виділенням пилу і газу; 0,8…0,9 – для

приміщень із незначним виділенням пилу і газу.

Число вікон визначається за формулою:

, шт.

де - площа одного вікна, .

=b h.

Де b – ширина вікна, приймається 2, 3, 4 м.

h – висота вікна, повинна бути кратною 0,6.

3.2.2. Розрахунок штучного освітлення.

Розрахунок штучного освітлення проводиться у такій послідовності: спочатку визначається світловий потік, необхідний для освітлення дільниці (відділення, зони і т. ін..)

, лм.

Де - площа дільниці, .

Е - норма штучної освітленості, лк.

- коефіцієнт запасу освітленості, який враховує забрудненість ламп і світильників,

= 1,3…1,5.

- коефіцієнт використання світлового потоку, який залежить від типу і розміщення світильників, розмірів приміщення, кольору стін і стелі, = 0,4…0,5.

Таблиця 3.3

Основні характеристики ламп

Потужність ламп, вт	Лампи для напруги 220 В
Світловий потік, лм.	Світлова віддача лм/вт
		7,65 8,40 9,00 10,00 11,41 12,55 13,65 14,40 15,12 16,31 17,20

Знаючи загальний світловий потік, визначають необхідну кількість ламп:

, шт.

Де - світловий потік одної електролампи, лм. (див. табл. 3.3)

Таблиця 3.4

Норми штучної освітленості і питома світлова потужність площ дільниць.

Назва дільниці	Освітленість, лк	Питома світлова потужність, Вт/
Від ламп розжарювання	Від люмінесцентних ламп
Розбирально-мийна Ремонт паливної та гідравлічної апаратури Електротехнічна Зварювальна Ковальсько-термічна Мідницько-жерстяницька Слюсарно-механічна Акумуляторна Ремонт агрегатів Шиномонтажна Вулканізаційна Зона ТО і ремонту Зона діагностування	40…50 75…100 75…100 50…75 50…75 50…75 75…100 50…75 50…75 50…75 75…100 75…100 75…100	80…100 150…200 150…200 100…150 100…150 100…150 150…200 100…150 100…150 100…150 150…200 150…200 150…200	10…12 12…15 12…15 10…13 10…13 10…13 12…15 10…13 10…13 10…13 12…15 12…15 12…15

Штучне освітлення можна розрахувати за питомою світловою потужністю. Для цього необхідно визначити загальну світлову потужність , потрібно для освітлення дільниці:

, Вт.

Де - площа дільниці, .

- питома світлова потужність, Вт/ (див. табл. 3.4)

Кількість ламп визначається із співвідношення:

, шт.

Де - потужність однієї лампи (рекомендуються потужності 200, 300, 400, 500 Вт.)

3.3. Розрахунок електроенергії

3.3.1. Розрахунок електроенергії на освітлення.

Річне витрачання електроенергії на освітлення визначають за нормами витрачання на 1 площі будинку, при цьому річне число годин освітлюваного навантаження приймається в залежності від географічної широти і числа змін роботи.

Річне витрачення електроенергії на освітлення визначається за формулою:

, кВт. год.

Де - загальна світлова потужність на дільниці, Вт.

- річне число годин освітлюваного навантаження.

К - коефіцієнт одночасності включання світильників. К=0,5…1.

- ККД мережі, = 0,95…0,97.

Число годин освітлюваного навантаження приведено нижче

Таблиця 3.5

Географічна широта В градусах	Число годин освітлювального навантаження
В одну зміну	В дві зміни

3.3.2. Розрахунок силової електроенергії.

Річне витрачення силової електроенергії і електроенергії для живлення електродвигунів визначається за формулою:

, кВт. год.

Де - сумарна потужність всіх електродвигунів на дільниці включаючи

електродвигун вентилятора.

- дійсний річний фонд часу обладнання для однієї зміни, год.

n - число змін роботи обладнання.

- коефіцієнт завантаження обладнання, =0,85…0,9.

- коефіцієнт одночасної роботи обладнання, =0,6…0,7.

- ККД мережі, =0,95…0,97.

- ККД електродвигунів, =0,85…0,9.

Загальне річне витрачення електроенергії визначається як сума витрачення силової і освітлювальної електроенергії.

, кВт. год.

Примітка: Укрупнено потужність обладнання дільниці визначають «прийнявши», що на

100 люд. год. річної трудомісткості дільниці приходиться 0,14 кВт, тоді:

, кВт

Де - виробнича програма на дільниці в люд. год.

Витрачання електроенергії за рік визначиться із залежності:

, кВт. год.

Де - потужність обладнання дільниці, кВт.

- річний фонд часу обладнання, год.

- коефіцієнт попиту; =0,4…0,6.

3.4. Розрахунок стиснутого повітря.

Стиснуте повітря застосовується для обдування верстатів від стружки, для обдування деталей після миття, вузлів і деталей під час збирання чи складання, для пневматичних затискних пристроїв, пневматичного інструменту, розпилювачів фарби і т.ін.

Витрачення стиснутого повітря за хвилину визначається за формулою:

Де 1,25…1,5 - коефіцієнт на витікання та інші втрати.

- кількість повітря, що споживається одиницею обладнання за хвилину,

(див. табл. 3.6)

- кількість одноіменних споживачів стиснутого повітря.

- коефіцієнт попиту. (див. табл. 3.6)

Таблиця 3.6

Найменування споживача

Верстати-обдувки
Деталі після миття та під

час складання

Пневматичні затискні пристрої
Пневматичний інструмент
Пневматичні підйомники
Розпилювальні камери
Установка очищення деталей
Металізація і дробоструминна

обробка

0,017 0,017 0,015 1,0 0,35 0,25 1,25 3,0

0,1 0,1 0,1 0,3 0,3 0,5 0,5 0,5

Річне витрачання стиснутого повітря визначають виходячи із хвилинного витрачення і дійсного річного фонду часу обладнання за формулою:

, .

Розрахункова продуктивність компресорної станції.

Де - хвилинне витрачення стиснутого повітря.

3.5.Розрахунок водопостачання.

Вода на дільницях (відділеннях) використовується на виробничі і побутові потреби.

На приготування охолоджуючої рідини під час різання металів витрачення води визначається за формулою:

, .

Де - годинна витрата води на один верстат, л (в середньому =0,6 л/год.)

- число верстатів для яких використовується вода.

- дійсний річний фонд часу роботи верстата.

- число змін.

- коефіцієнт завантаження верстатів (за часом) – 0,75…0,8.

Для промивання деталей у баках при ємності бака 1,5…2,5 середнє годинне витрачення складає , тоді

, .

Витрата води для миття машин визначається за формулою:

, .

Де - витрата води для миття однієї машини; =500…1000 л.

- річна кількість машин, що миються під час ТО.

Витрата води для побутових потреб визначається за формулою:

, .

Де - витрата води на одного працюючого в день. =25л., а при користуванні душем

=40 л.

- облікова чисельність робітників.

- число робочих днів у році.

Загальне річне витрачення води включає і витрату на виробничі, господарські і побутові потреби, а також невраховані витрати. Невраховані витрати складають 20% загального рівня витрачання.

, .

Примітка: Укрупнено, як виняток, витрату води на виробничі і побутові потреби дільниці

можна визначити за формулою:

, .

Де 4000 - середнє річне витрачення води на 100 люд. год. річної трудомісткості, л.

- річна виробнича програма на дільниці, люд. год.

3.6. Розрахунок опалення.

3.6.1. Розрахунок палива на опалення теплових відділень РММ.

Для виробничих приміщень доцільно проектувати водяне опалення, яке дає можливість підтримувати температуру приміщень в потрібних границях. Воно також безпечне в пожежному відношенні та економічне.

Розрахунок опалення ведеться за укрупненими показниками та зводиться до визначення річної витрати палива, кількості нагрівальних (опалювальних приладів, а інколи і вибору котла).

У виробничих приміщеннях з тривалим перебуванням людей необхідно таке опалювання, яке би забезпечило постійну нормальну температуру компенсовану поглинанням тепла обладнанням, матеріалами і вентиляцією.

Температура повітря у виробничих приміщеннях встановлюється у відповідності з характером виконуваних робіт. Так, у зварювальному, мідницько-жерстяницькому, термічному, ковальському відділеннях (дільницях) вона повинна бути 13…15 С, в зоні ТО і ремонту, зоні діагностування, механічному, електротехнічному і деревообробному відділеннях (дільницях) вона повинна бути – 15…17 С, а в решті відділеннях (дільницях) – 17…20 С.