Геодезичні пункти

На топографічних планах зображують усі існуючі на місцевості:

1- пункти державної геодезичної мережі в єдиній системі координат (тріангу­ляції, полігонометрії і трилатерації 1, 2, 3 і 4 класів які побудовані у відповідності до вимог "Основ­ных положений о государственной геодезической сети СССР, 1954—1961 г.г.",а також пункти державної геодезичної мережі 1 і 2 класів та геодезичної мережі згущення 3 класу, які побудовані у відповідності до вимог "Основних положень про державну геодезичну мережу України", 1998р.), підписується ліворуч власна назва, в чисельнику по­значка його центра, в знаменнику позначка поверхні землі. Позначки центрів пунктів, одержані нівелюванням І—IV класів, а також позначки поверхні землі при перерізі рельєфу горизонталями через 0,5 м підписують до сотих часток метра. Якщо різниця позначок центрів і землі менша ніж 0,1 м — на плані підписують тільки позначки центрів.

При зображенні на планах пунктів державної геодезичної мережі опори знака зобра­жуються, якщо відстань між ними 5 мм і більше. Кожна опора зображується на своєму місці з характеристикою матеріалу, з якого вона споруджена. Якщо відстань між опорами менша ніж 5 мм, показується тільки умовний знак самого пункту.

Геодезичні пункти на курганах (вказують відносну висоту кургану), на скелях-останцях, на будівлях (зображують на планах із таким розра­хунком, щоб центр трикутника умовного знака відповідав точці будівлі, координати якої визначені).

У випадках, коли за геодезичний пункт прийнято такі об'єкти-орієнтири, як церкви, заводські труби, телевізійні щогли, баштові капітальні споруди, їх зображують своїми умовними знаками. При цьому їх точки геодезичного призначення показуються за координатами, а біля кожного з цих об'єктів розміщується пояснювальний підпис к. або крд. (тобто координовані).

2 - пункти геодезичних мереж згущення ( пункти тріангуляції та полігонометрії IV класу 1 та 2 розрядів, пункти геодезичних мереж II, III, та IV класів, «знесені» центри пунктів державної геодезичної мережі, тобто додаткові центри біля основного пункту, які встановлюють в місця більш зручного їх використання), можуть бутина рівнині, курганах, скелях-останцях та будівлях.

Пункти геодезичних мереж згущення можуть бути закладені у стінах будинків, у фундаментах опор ліній електропередачі, бурових свердловин та інших подібних спорудах, і вони оформлені на місцевості у вигляді стінних реперів або марок, то на планах їх зображують як і всі інші пункти цих мереж, а саме — квадратом із крапкою посередині. Якщо стінний знак є одночасно і репером, то його зображують знаком стінного репера.

3 - точки зйомочних мереж, призначених для топографічної зйомки (тривалого або тимчасового закріплення на місцевості, у стінах будівель, на кутах капітальних будівель – координовані кути). До точок планових зйомочних мереж тривалого закріплення, тобто розрахованих на тривале зберігання, належать точки, зафіксовані на місцевості у вигляді залізобетонних знаків, відрізків рейок, забетонованих металевих штирів або труб. До точок тимчасового закріплення належать точки, зафіксовані дерев'яними стовпчиками та кілками, забетонованими штирями тощо.

Точки планових зйомочних мереж тимчасового закріплення на планах масштабів 1:5000 та 1:2000 показують за додатковими вимогами.

4 – пункти орієнтирні (це закріплені на місцевості (палями, пілонами) напрямки з геоде­зичних пунктів. На топографічних планах пояснювальний підпис ор.п. біля умовних знаків розмі­щують у всіх випадках)

5 – межові стовпи, стовпи закріплення проекту планування, установлюють для позначення меж землекористувань, які в деяких випад­ках є також і адміністративними межами (районів, областей). В основному, це залізобетонні або дерев'яні стовпи різних зразків залежно від їх призначення (державний кордон, межі областей, районів, окремих землекористувань тощо). Межові знаки розташовують на прямих ділянках через кожні 500 м і на всіх поворотах меж землекористувань з таким розрахунком, щоб була видимість між сусідніми знаками. При наявності у межових знаків номерів, останні повинні бути підписані на планах, але з певним відбором.

6 – пункти закріплення розмічувальних мереж для будівництва, поперечників і осей будинків та споруд, установлюють з метою оконтурення на місцевості зовнішніх меж відведеної ділянки та виділення в її межах майданчиків під будинки або споруди, являють собою систему прямокутників, орієнтованих паралельно основним вісям будинків або споруд, ще проектуються. Цим самим умовним знаком зображують і пункти закріплення цих осей і відповід­них поперечників.

7 – нівелірні знаки (репери) – фундаментальн (на лініях І та II класів) та рядові - грунтові, грунтові координовані, грунтові будівельні тривалого закріплення, скельні, стінні та тимчасові – за додатковими вимогами (ліворуч номер репера, праворуч в чисельнику позначка головки репера, в знаменнику позначка землі).

Всі ґрунтові репери, скельні марки та репери зображують одним умовним знаком, при необхідності — з пояснювальним підписом. Наприклад, біля фундаментальних реперів підписують бук­ву ф., ґрунтових координованих — к. або крд„ ґрунтових будівельних — буд. При зображенні стінних реперів та марок, затушований сектор розміщують усередині будівлі з центром кружка на лінії стіни.

При зображенні нівелірних знаків на плані підписують їх номери та позначки в такому порядку:

— якщо різниця висот між точкою знака (центром марки, головкою або поличкою репера) та поверхнею землі становить 0,2 м і більше, то в чисельнику дробу розміщують позначку цен­тра марки або головки (полички) репера, а в знаменнику — позначку землі;

— якщо різниця цих позначок менша ніж 0,2 м, тоді позначку знака переміщують у знаменник дробу, а в чисельнику підписують номер знака.

8 - Перетин ліній координатної сітки зображують на планах для полегшення різних вимірів та нанесення спеціального картографічного навантаження. Якщо перетин співпадає із зображенням важливих географічних об'єктів, то показувати його на плані не потрібно.