ІІІ. 3.2. Парк в Сокиринцях

Парк палацового комплексу в Сокиринцях, що належав меценату, громадському діячу Г. П. Галагану, було закладено на поч. ХІХ ст. садівником І. Є. Бістерфельдом та архітектором П. А. Дубровським. Основою паркових композицій стала столітня діброва з різноманітними природними пейзажами на пологих схилах.

Характерним в композиції є поділ загального масиву зелені на окремі підпростори: лісовий масив (площею приблизно 60 га), регулярна частина з рівнинним газоном, галявина і ділянка з церквою. Композиційними складовими парку є ставок (пл. 10 га), викопаний по течії річки Утки. Берегова лінія ставу сформована з врахуванням композиційних осей закладення.

Кожна з названих частин одночасно має зв’язок з центральною частиною парку та з природним оточенням садиби.

За основу побудови головної алеї на відтинку від входу, оформленого двома пілонами, до палацу взято модуль, що дорівнює протяжності фасаду будівлі - 105 м. За палацом «крок» головної осі укрупнюється до 115 м. (рис.12). На основі даного модуля формуються кілька полян в напрямку до ставу (рис.11). Головна вісь комплексу є бісектрисою прямого кута в трикутнику, сторони якого окреслюють напрям в обмеженні парку.

Рис. 11 Аналіз пропорцій побудови головної осі садиби в Сокиринцях

Парк має риси неокласицизму, як одного з напрямів натуралістичного мотиву. Він не перенасичений елементами – зведено лише дві альтанки (одна з них – ротонда (рис.14)), каплиця, колодязь, гребля, містки (Красний та Готичний (рис.13)). Натомість головний акцент у парку побудований на натуральних елементах природи: геопластиці поверхні землі, рослинності і воді. Виділення краси природи місця – розкриття полян по головній осі та розкриття головної осі у бік водойми, свідчать про впровадження авторами парку ідей Хемфрі Рептона – теоретика ландшафтного саду.

Рис. 12 Композиційний аналіз палацово-паркового комплексу в Сокиринцях

Рис. 13 Готичний місток у Сокиринецькому парку

Рис. 14 Ротонда у Сокиринецькому парку

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА:

1. Залесская Л.С. Курс ландшафтной архитектуры. –М.: Стройиздат,1964.

2. Ожегов С. С. История ландшафтной архитектуры: Учебник для студ. вузов, обучающихся по направлению подгот. дипломир. специалистов "Архитектура".- М., 2004. — 230с.: ил

3. Рослинні угруповання як засіб формування об'єктів ландшафтного дизайну: Методичний посібник для самостійної роботи студентів 4 – 5курсів за напрямом підготовки 1201 – «Архітектура» /Авт.: Н.Я.Крижановська, О.С. Шушлякова. – Харків: ХНАМГ, 2009. – 88 с.

4. Максим’юк Т.М. Архітектура простору рідного краю та її озвучення рідною мовою // Проблеми української термінології. Вісник ДУ «Львівська політехніка» №336. –Львів,1998. – С.215-217.

5. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. – М,1972.

6. Longin Majdecki „Historia ogrodów” PWN, Warszawa, 1972

7. Косаревский И.А. Искусство паркового пейзажа. – М.: Стройиздат, 1977. – 246 с.

8. Композиційні та естетичні засади проектування саду: Методичні вказівки до архітектурного проектування із курсу «Архітектурне проектування» / Укл.: В.В.Дідик, Т.М.Максим’юк. – Львів: в-во НУ «Львівська політехніка», 2006. – 57 с.
9. Курбатов В. Я. Всеобщая история ландшафтного искусства. Сады и парки мира — М.: Эксмо, 2008.

10. Методика досліджень і проектування природно-заповідних об’єктів: Методичні вказівки до архітектурного проектування із курсу «Архітектурне проектування» / Укл.: В.В.Дідик, Т.М.Максим’юк, С.Тупісь. – Львів: в-во НУ«Львівська політехніка», 2010.–48с.
11. Соснова Н.С. Архітектурно-ландшафтний уклад садибно-паркових комплексів Галичини (кінця XVIII – поч.ХХ ст.) /канд. дис. за спеціальністю 18.00.01. –Львів, 2003.