2015-02-27
1438
Використовується для факторних планів з трьома НЗ-ми. Передбачає редукцію впливів: два рівня різних НЗ-х зустрічаються лише один раз. Використання латинських літер в якості умовних позначень дала назву методу — «латинський квадрат».
Пр.: Вивчення впливу музики різних стилів, різної голосності та якості на емоційний стан людини.
Варіанти НЗ1: рок-музика; естрадна музика; психоделічна музика (L1, L2, L3).
Варіанти НЗ2: голосне звучання; звучання помірної голосності; тихе звучання (М1, М2, М3).
Варіанти НЗ3: якісне звучання; звучання середньої якості; неякісне звучання (А, В, С).
| L1 - рок-музика | L2 - естрадна музика | L3 - психоделічна музика | |
| М1 - голосне звучання | А - якісне звучання | В - середньої якості | С - неякісне звучання |
| М2 - звучання помірної голосності | В - середньої якості | С - неякісне звучання | А - якісне звучання |
| М3 - тихе звучання | С - неякісне звучання | А - якісне звучання | В - середньої якості |
Висновок: в експерименті буде задіяно 9 варіантів (на перетині змінних) впливу стиль музики /голосність звучання /якість звучання.
|
|
|
Метод латинського квадрату передбачає, що кожна пара рівнів незалежної змінної має реалізовуватися тільки один раз. Наприклад, для трьох змінних із трьома рівнями змінних кожна в звичайному факторному плані необхідно було б: 3 х 3 х 3 = 27, тоді, як для даного виду планування необхідно всього 9 груп (табл. 8).
Тут К 1 ,К2,К 3 — модальності (рівні) першої змінної К;
M 1, M 2, М 3 — модальності другої змінної М;
Т1,Т2,Т3 — модальності третьої змінної Т.
Для попереднього прикладу експерименту П. Фресса таблицю можна перетворити за латинським квадратом таким чином (табл. 9).
При цьому можна використовувати одних і тих самих досліджуваних, якщо не існує загрози ефектів послідовності, й еквівалентні групи, якщо така загроза існує.
Упрощением полного плана с тремя независимыми переменными вида L х М х N является планирование по методу "латинского квадрата". "Латинский квадрат" применяют тогда, когда нужно исследовать одновременное влияние трех переменных, имеющих два уровня или более. Принцип "латинского квадрата" состоит в том, что два уровня разных переменных встречаются в экспериментальном плане только один раз. Тем самым процедура значительно упрощается, не говоря о том, что экспериментатор избавляется от необходимости работать с огромными выборками.
Предположим, что у нас есть три независимые переменные, с тремя уровнями каждая:
1.L¹,L²,L³
2. М¹, М², М³
