Список використаної та рекомендованої літератури. 1. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади

1. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, органі­зації//ЗП України. — 1996.—№ І.—Ст. 20.

2. Анохин В. С. Правовая работа в народном хозяйстве в новых зкономических условиях. — Воронеж, 1991.

3. Щербина В. С. Господарське право України. — К.: Атіка, 1999.

Тема 4

СТРУКТУРА 1 КЕРІВНИЦТВО ЮРИДИЧНОЮ СЛУЖБОЮ

Питанням організації правового обслуговування, забезпечення реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захис­ту законних інтересів міністерств, інших центральних органів ви­конавчої влади, а також державних підприємств, установ і орга­нізацій надається велике значення з боку держави.

Згідно із Загальним положенням про юридичну службу міністер­ства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації [7] міністерства та відомства зобов'язані впорядкувати роботу юридичних підрозділів у центральному апараті галузі, вжити заходів щодо забезпечення належного правового обслуговування підприємств, установ і орга­нізацій галузі.

Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністер­ством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держава не тільки забезпечує, а й контролює додержання законності та держав­ної дисципліни в діяльності підприємств, установ і організацій.

Юридичній службі надається особлива державна функція, тому порядок її організації і правове положення визначаються в централізо­ваному порядку Загальним положенням про юридичну службу [7].

Юридична служба як самостійний підрозділ у системі управлін­ня підприємством має певну організаційну структуру. Залежно від обсягу і характеру правової роботи, специфіки роботи підприєм­ства чи установи юридична служба складається з юридичних відділів, секторів, бюро, групи або впроваджується посада юрис­консульта відповідної категорії (головний юрисконсульт, старший юрисконсульт, юрисконсульт). У міністерствах та інших централь­них органах державної виконавчої влади можуть створюватись юридичні управління.

Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від виз­начення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу ро­боти і особливостей діяльності підприємства. Як свідчить практи­ка, для промислових підприємств, де працює велика кількість ро­бітників та службовців, наявний великий обсяг робіт з підготовки й оформлення договорів, претензій, позовів та інших правових до­кументів, юридична служба складається з чотирьох-п'яти осіб.

В Україні створено й діють малі підприємства з такою чисельні­стю працівників: у промисловості та на будівництві — до 200;

інших галузях виробничої сфери — до 50; науці та науковому об­слуговуванні — до 100; галузях невиробничої сфери — до 25;

роздрібній торгівлі — до 15. З огляду на це малі підприємства не можуть обійтись без виконання правової роботи і правового об­слуговування.

Існують такі основні форми правового обслуговування малих та середніх підприємств: на підставі договору, укладеного з юри­дичною консультацією, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи окремим адвокатом, або на підставі договору, укладеного з юри­дичною чи фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяль­ності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення юри­дичної практики.

Відомі й такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування кількох територіальне близьких підприємств однієї або кількох галузей, а також організація обслуговування невеликих господарчих орга­нів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства.

Останні дві форми найраціональніші, оскільки забезпечують до­сить тісний зв'язок юриста з підприємством, регулярне відвідуван­ня ним підприємства, кваліфіковану підготовку документів.

Міжгосподарські юридичні групи створюються за спеціальним наказом міністерства або іншого органу державної виконавчої влади, де регламентовано всі аспекти організації та діяльності міжгосподарських юридичних груп, у тому числі порядок їх утво­рення, права та обов'язки співробітників, оплата праці, форми за­охочення юристів.

На одному з базових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а також виробничих одиниць, де немає

сенсу тримати штатного юрисконсульта, як самостійні структурні підрозділи можуть створюватись міжгосподарські юридичні від­діли. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисель­ності працівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, аби на кожного юриста припадало обслуговуван­ня від двох до чотирьох підприємств або організацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичним відділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.

Правове обслуговування підприємств, установ і організацій адвокатами, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим ад­вокатським об'єднанням передбачається Законом України "Про адвокатуру" [2], Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації [7] та ін­шими нормативними актами.

Надання адвокатами правової допомоги підприємствам, уста­новам і організаціям є одним з найважливіших напрямків діяль­ності адвокатури.

Діяльність адвокатів щодо правового обслуговування підпри­ємств, установ і організацій не може обмежуватись тільки виконан­ням претензійно-позовної роботи. Адвокати зобов'язані вживати заходів щодо зміцнення законності в господарській діяльності під­приємств, які вони обслуговують, активного використання право­вих засобів для впровадження госпрозрахунку і поліпшення еконо­мічних показників, забезпечення збереження майна підприємства, посилення боротьби з безгосподарністю, виготовленням неякісної та нестандартної продукції, з порушеннями трудового законодав­ства, посилення захисту прав та законних інтересів підприємств, установ і організацій, правового забезпечення господарського ме­ханізму загалом.

З огляду на викладене адвокату необхідно добре орієнтуватись у господарському законодавстві й знати основні нормативні акти, що регулюють господарську діяльність підприємств і організацій.

Адвокати здійснюють правову роботу за тими ж напрямками, що й юридичні служби.

Адвокат організовує правильне і своєчасне висунення пре­тензій і позовів, укладення господарських договорів, здійснює контроль за їх виконанням.

Для здійснення цих та інших функцій з правового обслугову­вання адвокат має право вимагати від структурних підрозділів і посадових осіб необхідні документи, довідки, розрахунки та іншу інформацію.

Разом з іншими структурними підрозділами і посадовими особа­ми адвокат бере участь у вивченні й узагальненні результатів гос­подарської діяльності за окремими напрямками. У разі виявлення фактів заподіяння підприємству шкоди адвокат зобов'язаний по­рушити перед керівником питання щодо притягнення винуватців до матеріальної відповідальності.

На адвоката покладається обов'язок підвищення рівня право­вої роботи на підприємстві шляхом здійснення заходів, пов'язаних з навчанням та правовою пропагандою, — лекцій, доповідей, бесід, тематичних нарад.

Ефективність юридичної служби на підприємстві, в установі та організації, а також правової роботи загалом значною мірою зале­жить від організації і рівня керівництва ними.

За весь час існування юридичної служби питання управління та контролю за її діяльністю вирішувались по-різному.

Нині це загальнодержавне завдання, що визначає організацій­но-методичне керівництво діяльністю юридичної служби.

Згідно з п. 4 Загального положення [7] на Міністерство юстиції України покладено обов'язок організації та методичного керівниц­тва правовою роботою в державі.

Широкі повноваження в частині методичного керівництва пра­вовою роботою надані (згідно з п. 8 Загального положення [7]) юридичному відділу (управлінню) галузевого міністерства.

Таким чином, методичне керівництво діяльністю юридичних служб здійснюється централізовано: у загальнодержавному масш­табі — Міністерством юстиції України, а в окремій галузі господа­рювання — юридичною службою галузевого міністерства, вищої організації.

Пояснимо, як треба розуміти термін "методичне керівництво".

Методика— це сукупність основних принципів та прийомів, які створюють чітку систему організації роботи того чи іншого органу за визначеними напрямками або загалом.

Орган, що здійснює методичне керівництво, напрацьовує най-раціональніші, найефективніші, єдині принципи і засоби роботи, які він рекомендує для використання з метою впорядкування і підвищення результативності роботи.

Розробка таких прийомів та способів роботи і використання їх на практиці й є методичним керівництвом. Основу його станов­лять вивчення роботи підприємств, установ, рекомендації науко­во-дослідних організацій, пропозиції наукових і практичних пра­цівників.

Оперативно розроблені на основі узагальнення теорії та прак­тики методичні рекомендації або вказівки можуть бути визначені як стандарти, яким повинна відповідати на певному проміжку часу діяльність відповідних органів, організацій, підприємств та їх підрозділів.

Окрім методичних вказівок і рекомендацій найефективнішими заходами методичного керівництва є перевірки, збирання статис­тичних або оперативних даних, довідок, інформацій, заслухову­вання звітів, організація семінарів, зборів, перепідготовка кадрів тощо.

Зауважимо, що слід розрізняти такі поняття, як методичне керів­ництво юридичною службою та правовою роботою.

Поняття "методичне керівництво правовою роботою" ширше і включає в себе методичне керівництво юридичною службою. Ме­тодичні вказівки і рекомендації керівних органів щодо правової роботи розраховані на всі підприємства, установи і організації, у тому числі й такі, що не мають власної юридичної служби.

Методичне керівництво юридичною службою включає в себе конкретні питання щодо створення юридичних служб, підбору та підвищення кваліфікації співробітників юридичних служб, безпосе­редньої організації їхньої роботи.

Методичне керівництво правовою роботою здійснюється на ос­нові перспективного (на один-два роки) та поточного плануван­ня, а також шляхом прийняття цільових (тематичних) планів ра­зом з арбітражним судом, радами профспілок, іншими органами, організаціями та установами.

Систему органів Міністерства юстиції України становлять Го­ловне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, управ­ління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які постійно працюють з юрисконсультами, організовують їхнє стажування, підвищення кваліфікації, а також постійно діючі семінари.

Як зазначалося, однією з основних найефективніших форм контролю за правовою роботою є систематичні перевірки: як за­гальні, так і тематичні. Під час загальних перевірок аналізуються всі напрямки діяльності юридичної служби, стан правової роботи, виявляються недоліки, визначаються шляхи їх усунення. Як пра­вило, перевіряючі вивчають такі питання:

• організацію юридичної служби (її склад, умови роботи, пла­нування роботи, стан діловодства);

• організацію договірної роботи (аналіз укладених договорів, строки укладення договорів, характеристика переддоговірних спорів, організація обліку та контролю виконання договорів);

• організацію претензійно-позовної роботи (участь юридичної служби у претензійно-позовній роботі, аналіз претензій і позовів, додержання доарбітражного порядку врегулювання суперечно­стей між сторонами, організація обліку претензій, ефективність пре­тензійно-позовної роботи);

• участь юридичної служби в боротьбі з розкраданням майна, виготовленням неякісної продукції, іншими невиробничими втра­тами; наявність правових документів, що регламентують цю діяль­ність, практика відшкодування збитків;

• стан трудової дисципліни;

• проведення правової експертизи нормативних актів;

• організацію правової пропаганди і участь у ній юридичної служби.

На рівень роботи юридичних служб, підвищення їх авторитету і поліпшення стану правової роботи в цілому на підприємстві істот­но впливають взаємодія і зв'язок юридичних служб з правоохорон­ними органами, передусім прокуратурою, загальними та арбіт­ражними судами, міліцією та ін.

Контрольні питання

1. Юридичні служби міністерств, підприємств, установ як система державних органів.

2. Особливості правового обслуговування малих і середніх підприємств.

3. Міжгосподарські юридичні групи та відділи і порядок їх утворення.

4. Особливості правового обслуговування підприємств адвокатами.

5. Порівняйте управління юридичною службою і здійснення контролюза її діяльністю за радянських часів і в сучасних умовах.

6. Методичне керівництво діяльністю юридичних служб.

7. Охарактеризуйте перевірку діяльності юридичної служби як одну з основних най­ефективніших форм контролю за правовою роботою.