Пора становлення

(1937 — 1941 рр.)

Наприкінці тридцятих років у зв'язку з загостренням міжнародної обстановки і стрімким зростанням загрози війни уряд СРСР був змушений вжити невідкладних заходів з підняття оборонної могутності нашої Батьківщини.

Будувалися нові і реконструювалися старі підприємства оборонної промисловості. Високими темпами розвивалося літакобудування, виробництво танків і будівництво бойових кораблів різних класів. Але для вирішення складних і важливих задач оборони морських рубежів держави Військово-Морському Флоту були потрібні не тільки нові кораблі, авіація, берегова і зенітна артилерія. Швидкий ріст флоту викликав гостру потребу в командних кадрах, здатних ефективно використовувати зброю і бойову техніку.

На підставі Постанови СНК СРСР про розширення мережі військово-навчальних закладів наказом Народного Комісара Оборони СРСР від 1 квітня 1937 р. за № 035 почалося формування 2-го військово-морського училища в Севастополі (перше і єдине в ті роки військово-морське училище знаходилося в Ленінграді).

Для будівництва нового училища виділялася територія більш 50 гектарів між бухтами Стрілецькою і Піщаною. Це було цілковите пустище. Ніяких будівель на відведеній території не було, якщо не вважати навчальної берегової артилерійської батареї казематного типу, побудованої перед першою світовою війною.

Створити нове училище на пустому місці - справа нелегка. Необхідно було вирішувати водночас ряд важких проблем: будівництво навчальних, житлових і допоміжних приміщень,

комплектування викладацького і командного складу, проведення набору курсантів.

Начальником створюваного училища був призначений флагман 2 рангу Яків Іванович Озолін. За його плечима були громадянська війна, вищі морські академічні курси (1926 р.), 4 роки командування Амурською флотилією, трирічний особливий курс Військово-морської академії (1933 р.) і 4 роки на посаді заступника начальника Управління бойової підготовки УМЗ РККА. Моряк-орденоносець на такій посаді на початку 1937 р. – велика рідкість.

Під його керівництвом у липні 1937 р. почалося будівництво училища, яке здійснювало будівельне управління Чорноморського флоту. Спочатку зводилися два житлових одноповерхових корпуси. Одночасно велися роботи з закладки фундаменту першої черги навчального корпусу, будівництва котельні і лазні.

Наприкінці липня 1937 р. почалося, а до грудня 1937 р. було головним чином довершене комплектування училища постійним складом, необхідним для навчання і виховання курсантів першого курсу.

Перший набір в училище здійснювався з 1 по 10 серпня 1937 р. Серед курсантів першого набору більшість були комсомольцями, які прибули в училище за лозунгом ЦК ВЛКСМ «Молодь — у військові училища!».

Непривабливою була картина початку забудови, лише подекуди виднілись стіни і фундаменти майбутніх будинків. Жити доводилось у наметах, розбитих на березі моря, недалеко від берегової батареї. Але це не похитнуло стійкості перших курсантів. Усі вони розуміли і бачили, як училище будується і з ентузіазмом брали участь у будівельних роботах.

З 13 серпня почалося єдине навчання курсантів у таборі Військово-морського училища ім. ЛКСМУ на Північній стороні. З курсантів нового набору був сформований батальйон чотириротного складу. Незважаючи на труднощі, багато курсантів першого набору з радістю і гордістю згадують ті дні.

1 жовтня молоді військовики залишили табір і повернулися в училище, а вірніше - на його територію, тому що готових для житла приміщень ще не було. Розмістилися курсанти в наметах, а потім — на пароплаві «Очаков», що стояв у бухті Стрілецькій.

На території училища курсанти продовжували виконувати програму початкового навчання. За активну роботу на будівництві і відмінні показники в навчанні 70 курсантів одержали подяку і грошову премію по десять карбованців. Одночасно йшла підготовка до прийняття Військової присяги.

7 листопада настав цей урочистий день. Курсанти вишикувалися в місті на площі III Інтернаціоналу (нині площа Нахімова) для участі в параді на честь 20-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Перед парадом відбувся колективне прийняття Військової присяги. Курсанти з завмиранням серця повторювали слова присяги, даючи клятву на вірність Батьківщині.

9 листопада розпочався перший навчальний рік. Часто доводилося проводити заняття на відкритому повітрі й у недобудованих приміщеннях, адже до цього часу були введені в лад тільки два житлових будинки для особового складу і вкрай необхідні службові приміщення.

Однак непохитне прагнення стати командирами Червоного флоту сприяло подоланню труднощів.

Час йшов. Прискореними темпами продовжувалося будівництво училища. В 1938 р. вступили в лад лазня й перша черга навчального корпусу (його середня частина). Продовжувалося комплектування викладацького і командного складу. Будувалися перші житлові будинки для офіцерів і викладачів училища.

Після здачі першої екзаменаційної сесії 15 червня 1938 р. курсанти відбули на навчальну практику на легкий крейсер «Коминтерн». Задача першої практики полягала в тому, щоб дати першокурсникам можливість відчути життя флоту, «оморячити» їх. Майбутні офіцери наполегливо вивчали будову корабля і його озброєння, закріплювали отримані в стінах училища початкові знання з навігації, впроваджуючи навігаційні прокладання. З великим інтересом знайомилися перші вихованці училища з морськими буднями.

Перебування на крейсері, який мав у той час солідне артилерійське озброєння, брав участь у маневрах і артилерійських стрільбищах мало велике значення для виховання в курсантів морських і бойових якостей.

З 1 по 10 серпня 1938 р. був здійснений другий набір в училище. З усіх кінців країни їхали в Севастополь молоді хлопці, щоб учитися військово-морській справі, стати командирами ВМФ — захисниками морських рубежів Батьківщини.

21 вересня 1938 р. командиром училища став капітан 3 рангу П. А. Іпатов.

Умови для навчання, як і раніше, були важкими: навчальний корпус ще не вступив до ладу, тому заняття доводилося проводити в необладнаних службових приміщеннях. Абсолютна більшість курсантів розуміли труднощі і стійко їх переносили. Вони наполегливо опановували знання, а у вільний час завзято працювали на будівництві будинків і упорядковували територію.

У жовтні 1938 р. вийшов у світ перший номер багатотиражної училищної газети «Ленинец». На сторінках газети знаходили живий відгук усі сторони життя і діяльності училища. До наших днів збереглося кілька номерів газети.

3 січня 1939 р. була опублікована Постанова Президії Верховної Ради СРСР про введення нового тексту Військової присяги і приведення до присяги всього особового складу Армії і Флоту. 23 лютого 1939 р. у день святкування 21-й річниці Червоної Армії і Військово-Морського Флоту відбулося прийняття Військової присяги постійним складом і курсантами.

1939 р. є важливою віхою в становленні училища. Цього року було завершене в основному будівництво училища. Вступили до ладу навчальний корпус, котельня, пральня, овочесховище, а два житлових двоповерхових корпуси, санітарна частина, водна станція в бухті Піщана, стадіон знаходилися в ста дії добудування. Створювалася й навчально-лабораторна база. Оснащувалися матеріальною частиною кабінети мінно-торпедної й артилерійської зброї, артилерійської і торпедної стрільби, кораблеводіння, зв'язку й інші.

Удосконаленню навчально-лабораторної бази сприяла організація в училищі паралельних класів за рахунок курсів прискореної підготовки командного складу Чорноморського флоту. Усі кабінети училища поповнилися новою апаратурою, приладами, посібниками.

Створення курсів мало позитивне значення й у іншому плані. Їхніми слухачами були військовослужбовці надстрокової служби флоту. У курсантський колектив влилися загартовані моряки-практики, здатні в будь-яку хвилину надати допомогу товаришам у вивченні військово-морської справи, освоєнні техніки і зброї.

У 1939 р. при училищі був створений дивізіон навчальних катерів типу «Ярославец» і «Рыбинец». На цих катерах курсанти проходили практику, відпрацьовуючи завдання спільного плавання, бойові еволюційні сигнали, правила попередження зіткнення суден і інше. Дивізіон базувався в б. Стрілецькій. Саме там розташовувалася і шлюпкова база училища, яка налічувала 6 гребних катерів і 24 шестивеслових ялів.

У тому ж році для забезпечення літньої навчальної практики курсантів зі складу кораблів Чорноморського флоту був виділений загін навчальних кораблів - крейсер «Коминтерн» і два вантажно-пасажирських теплоходи «Днепр» і «Нева».

Перед літньою практикою склад курсантів значно збільшився. Відповідно до наказу Народного Комісара ВМФ в училище був переведений другий курс (морське відділення) Військово-морського артилерійського училища берегової оборони ім. ЛКСМУ. 110 курсантів були зведені в окрему роту.

Наказом Народного Комісара ВМФ за № 241 від 25 червня 1939 р. друге військово-морське училище було перейменоване в Чорноморське військово-морське училище.

У липні 1939 р. здійснено новий (третій за рахунком) набір в училище. Це був найбільший набір за всю історію існування училища (більше 1000 кандидатів у курсанти).

І от, у балці Піщаної бухти, біля споруджуваного стадіону, з'явилося безліч наметів. Відразу ж почався табірний період навчання. Хоча в училищі багато об'єктів були вже побудовані, але і на курсантів набору 1939 р. залишився достатній фронт робіт, особливо влітку, коли курсанти старших курсів знаходилися на навчальній практиці. Молоді курсанти допомагали добудовувати головний навчальний корпус, будували стадіон, водну станцію, кіномайданчик.

У 1940 р. відразу ж після літньої екзаменаційної сесії у зв’язку з виконанням розпорядження начальника ВМУЗ 254 курсанти першого курсу були відряджені для подальшого продовження навчання у Вище військово-морське училище ім. М..В. Фрунзе. В училищі залишилися 593 курсанти першого курсу.

У червні 1940 р. почалася навчальна практика курсантів усіх трьох курсів.

Частина з них проходили практику на ескадрених міноносцях і в дивізіоні навчальних катерів, інші на крейсері «Коминтерн», навчальних кораблях «Нева» і «Днепр».

Кораблі, на яких проходили практику курсанти, брали участь у літньому навчанні флоту. Ця обставина мала важливе значення для підготовки майбутніх офіцерів, особливо курсантів третього курсу. Для них це була остання навчальна практика, тому що вже через семестр їм потрібно було здавати державні іспити.

Відповідно до Постанови СНК СРСР від 5 липня 1940 р. за № 963 наказом Народного Комісара ВМФ № 294 від 10 липня 1940 р. Чорноморське військово-морське училище було переведене в розряд вищих. Воно одержало найменування Чорноморське вище військово-морське училище.

12 липня 1940 р. Народний Комісар ВМФ затвердив новий штат училища, яким передбачалося мати особовий склад: командного складу - 156 чол., керівного — 133 чол., рядового — 101 чол., курсантів - 1800 чол., слухачів паралельних класів - 100 чол. Штатом замість навчальних циклів створювало 20 кафедр, у тому числі, морської тактики, артилерійської зброї, мінно-торпедної зброї, морської практики, служби спостереження і зв'язку, військово-морської історії, військово-морської географії, електротехніки, математики, фізики, теоретичної механіки, іноземних мов, фізичної підготовки й інші. Крім того, вводилися три окремі дисципліни — військово-морської організації й адміністрації, сухопутної тактики і стрілецької підготовки, технічного креслення.

У вересні курсантам 3 і 2-го курсів уперше була дозволена відпустка з виїздом на батьківщину. Курсанти ж 1-го курсу відпустку, що мала назву «морська відпустка», проводили при училищі.

27 вересня 1940 р. була затверджена Вчена рада училища у складі 36 чоловік.

1 жовтня 1940 р. почався четвертий навчальний рік. Цей навчальний рік можна вважати роком завершення становлення училища. В основному було закінчене будівництво навчальних, житлових і допоміжних приміщень. Особовий склад училища досяг штатної чисельності. Усього перемінного складу було 1716 чоловік, у тому числі на першому курсі було 310 чоловік, на другому – 539, на третьому – 377, на випускному 4-му курсі – 482 курсанти.

4 листопада 1940 р. замість капітана 2 рангу П.А. Іпатова в командування училищем вступив контр-адмірал В. П. Дрозд.

Наказом начальника училища за № 010 від 5 лютого 1941р. 477 курсантів четвертого курсу після здачі сесії були допущені до здачі державних іспитів. Їм треба було за п'ять тижнів (до 15 березня 1941 р.) здати державні іспити з восьми предметів: тактики флоту, артилерії, мінно-торпедної зброї, навігації (усно і письмово), морехідної астрономії, морської практики, іноземної мови й основ марксизму-ленінізму. 32 випускники з окремих дисциплін не склали іспитів.

При поновленій здачі іспитів 15 із них виправили своє становище, а 17, як і раніше, іспити не здали. Наказом НК ВМФ цим курсантам було присвоєно військове звання техніка-інтенданта 2 рангу з врученням свідоцтв про прослуховування курсу училища, а не диплома.

Слід відзначити, що командуванню училища надавалося право не випускати курсантів, які мають грубі порушення військової дисципліни, навіть якщо вони й успішно склали державні іспити. Таких курсантів відправляли на стажування у званні старшини І статті. І якщо їхня атестація за період стажування не відображала поліпшення поведінки, то їх стажування продовжувалося поки атестація не буде бездоганною.

445 курсантам випускного курсу наказом начальника управління військово-морських навчальних закладів було присвоєне військове звання «мічман». 18 березня 1941 р. вони виїхали на шестимісячне стажування на кораблі й у частини. Випускники проходили стажування головним чином на бойових кораблях. На лінкорі «Парижская Коммуна», крейсерах «Красный Крым», «Красный Кавказ» і «Молотов», на лідерах есмінців «Москва» і «Харьков» Чорноморського флоту стажувалися 183 курсанти. На Червонопрапорний Балтійський флот відбули 103 випускники. Там вони були розділені на групи і направлені в бази: Ханко, Ризьку, Лієпайську й інші і проходили стажування, головним чином, на торпедних і сторожових катерах. На Чорноморському флоті, крім того, кілька груп випускників стажувалися на кораблях і в частинах Дунайської військової флотилії та морської прикордонної охорони.

Ніхто з випускників не міг припустити, що більшості з них не вдасться повернутися в училище на урочистий випуск, що багатьох більше ніколи не прийдеться побачити. Однак кожний з них був упевнений, що закладені чудові традиції: любов до флоту, училища, до професії морського командира, готовність перебороти будь-які перешкоди, міцна флотська дружба і взаємодопомога — будуть передаватися курсантам наступних наборів.

Курсанти, що залишилися в училищі, 1-, 2- і 3-го курсів продовжували навчання.

25 березня 1941 р. на посаду начальника училища вступив капітан 1 рангу Борис Миколайович Апостолі, що був до цього часу помічником начальника училища ім. М. В. Фрунзе з стройової частини.

У травні почалися іспити, що продовжувалися до 10 червня. 13 червня 1941 р. курсанти 1-, 2- і 3-го курсів виїхали на практику.

Першокурсники розмістилися на канонерських човнах Чорноморського флоту і навчальному кораблі «Нева». Тривалість практики для них планувалася до 30 серпня 1941 р. Такий же термін визначався для курсантів другого курсу, які повністю розмістилися на навчальному кораблі «Днепр», а також для третьокурсників, що проходили практику на крейсері «Коминтерн» й інших бойових кораблях Чорноморського флоту.

Однак ситуація склалася так, що завершити практику курсантів усіх чотирьох курсів у планованому обсязі не вдалося. Почалася Велика Вітчизняна війна.