Логіка у вітчизняній науці

Вчений та його праці Предмет дослідження та внесок у розвиток логіки
Ф. Прокопович (1681–1736 рр.) “Логіка” Досліджував поняття, судження та силогізми, розробляв правила та закони філософських диспутів, протилежних аргументів
Г. Кониський (1771–1795 рр.) “Мала логіка”, “Раціональна філософія або логіка” Логіку розглядає як інструмент пізнання, розкриває сутність законів і форм мислення.
Г. Сковорода (1722–1794 рр.) “Діалог, або розглагол про древній світ”, “Алфавіт, або буквар світу”, “Наркісс” Розглядав логічні поняття, силогізми, доведення, спростування хибних міркувань
Копнін П.В. (1922–1971 рр.) “Гносеологические и логические основы науки” Проблеми логіки, теорії пізнання та методології науки
Попович М.В. (1930) “Актуальные проблемы логики и методологи и науки”, “Доказательство и понимание”, “Раціональність і виміри людського буття” Проблеми логіки і методології наукового пізнання
Кримський С.Б. (1938) “Мировоззренческие категории в современном естествознании” Логіка наукових досліджень, методологія розвитку природничих наук
Конверський А.Є. (1948) “Проблемы обоснования в логике и методологии науки”, “Теория и ее обоснование”, “Логіка” Проблеми побудови наукових теорій та обґрунтування знання

Алетична логіка – розглядає міркування, до складу яких включаються модальні поняття “необхідно”, “можливо”, “випадково”.

Темпоральна логіка (логіка часу) – описує логічні зв’язки висловлювань про минуле, сучасне, майбутнє за допомогою модальних понять “було”, “буде”, “раніше”, “пізніше” тощо.

Епістемічна логіка – розглядає такі міркування, до складу яких включаються модальні поняття “спростовано”, “нерозв’язно”, “доведено”, “переконаний”, “сумнівається” тощо.

Деонтична логіка (логіка норм) – розглядає зв’язок нормативних висловлювань з функорами “обов’язково”, “дозволено”, “заборонено”.

Аксіологічна логіка (логіка оцінок) – оперує поняттями “добре”, “погано”, “байдуже”, “краще”, “гірше” тощо.

Логіка дії – описує міркування, пов’язані з діями людини.

Логіка висловлювань – це перша складова частина математичної логіки, котра досліджує операції з висловлюваннями. Висловлюванням у цій логіці вважається будь-яка пропозиція, стосовно якої можна сказати, що вона є істинною або хибною.

Логіка предикатів – це розділ математичної логіки, який досліджує операції над висловлюваннями, розподіленими на суб’єкт і предикат.

Контрольні запитання

1. Що Вам запам’яталося з історії логіки Давньої Індії?

2. Хто є основоположником формальної логіки (традиційної)?

3. Які праці Арістотеля були присвячені проблемам логіки?

4. Який внесок у логіку зробили Демокріт, Зенон Елєйський, Сократ та його учні?

5. Що характерно для логіки середньовіччя?

6. Які особливості логіки епохи Відродження?

7. Якими новими ідеями збагатили логіку мислителі Нового часу?

8. Що означають терміни “традиційна логіка” та “сучасна логіка”?

9. Які Ви знаєте наукові праці з логіки, написані українськими вченими?


Рекомендована література

1. Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – Розд. 7.

2. Маковельський А.О. Історія логіки. – М., 1961.

3. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2002. – Розд. 10.

4. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 2001.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: