Розділ 12 можливість загаль­ної відмови від проведення загальних зборів у їх традиційному розумінні

денного і правом вимагати в мажоритарного акціонера викупу власних акцій (правом на викуп). Тобто, якщо власники пакетів акцій, що дорівнюють або є меншими за 10%, наділяються пра­вом вимагати від мажоритарного акціонера викупу їх акцій, то власники пакета акцій, що є більшим за 10%, мають наділяти­ся правом подання пропозицій до порядку денного загальних зборів.

Експерти також порушують питання про можливість загаль­ної відмови від проведення загальних зборів у їх традиційному розумінні (тобто фізичного зібрання осіб у одному місці). Але, на думку експертів, це питання має бути вирішено кожною дер­жавою—членом самостійно, без втручання інституцій ЄС. При цьому рекомендується встановити у національному праві, що рішення про відмову від скликання загальних зборів повинно прийматися тільки на загальних зборах акціонерів, а не будь-яким іншим органом товариства, та обов'язково — кваліфікова­ною більшістю голосів.

Запропоновані новації виражають загальну тенденцію зни­ження ролі загальних зборів як органу управління товари­ством, яка о; характерною для країн ЄС. Так, аналіз робіт віт­чизняних та закордонних учених дозволяє дійти висновку, що тенденція зниження ролі загальних зборів знаходить свій прояв у такому:

1. Обмеження кола питань, які можуть бути винесені на роз­гляд загальних зборів. Т. В. Каверіна зазначає: «Якщо раніше німецьке та французьке законодавство передбачали можливість загальних зборів приймати до розгляду будь-які питання, за ви­ключенням питань, що прямо віднесені до компетенції інших органів, то сьогодні вони встановлюють вичерпний перелік прав зборів акціонерів»¹. Такої ж думки дотримується і Ю. Мєтєлєва². М. І. Кулагін зазначав, що іноземна судова практика не дозво­ляє розширювального тлумачення прав загальних зборів³.

' Каверина Т. В. Органы управления АО / Т. В. Каверина // Актуальные проблемы гражданского права: сб. статей / под ред. О. Ю. Шилохвоста. — М.: НОРМА, 2003. - Вып. 7. - С. 98.

² Метелева Ю. Общее собрание акционеров: его роль и возможность
влияния акционеров на принимаемые решения / Ю. Метелева // Хозяйство
и право. - 1998. - № 1. - С. 31.

³ Кулагин М. И. Избранные труды / М. И. Кулагин. — М.: Статут, МГУ
им. М. В. Ломоносова; каф. граждан, права юрид. фак., 1997. — С. 56.

Європейська та американська моделі корпоративного упр авління 355

2. Закріплення можливості передання певних досить суттє­вих повноважень загальних зборів іншому органу управління (випуск цінних паперів, формування органів товариства, затвер­дження фінансової звітності, виплата дивідендів тощо).

3. Невиконання на практиці вимоги про щорічне скликання загальних зборів та відсутність у законодавстві санкцій за таке порушення¹.

Європейські експерти вважають, що навіть після суттєвого спрощення процедури участі у зборах й голосуванні багато акці­онерів будуть утримуватися від цього внаслідок «недостатнього впливу» їх голосів на справи товариства. Дійсно, за наявності акціонерів, які контролюють товариство, навіть активна участь міноритарних акціонерів у зборах не здатна вилинути на рішен­ня, що ухвалюються цим органом. У багатьох випадках акціо­нери навіть не спроможні розібратися в сутності відносин, що складаються за участі їхнього товариства. І навіть якщо вони підозрюють менеджмент у недобросовісній поведінці, то зроби­ти нічого не можуть унаслідок недостатності інформації та від­сутності будь-якого впливу на справи товариства.

Група експертів зазначає, що право акціонерів на участь у зборах і голосування обов'язково має бути доповнено правом міноритарних акціонерів вимагати проведення спеціальної пе­ревірки (investigation). Такі положення на сьогодні вже існу­ють у багатьох державах—членах і розглядаються перш за все як ефективні інструменти захисту прав меншості.

Акціонери, що володіють пакетом акцій, мінімальний роз­мір якого має бути визначений державами—членами у межах від 5 до 10 відсотків акціонерного капіталу, мають бути наділені правом звертатися до суду або компетентного адміністративно­го орану з вимогою про проведення перевірки їхнього товари­ства. Перевірка може бути здійснена судом чи адміністратив­ним органом безпосередньо або професіоналами під наглядом зазначених органів. Акціонери можуть вимагати перевірки лише за наявності серйозних підстав, що грунтуються на конкретних і достовірних даних про вчинені менеджментом правопорушення.

¹ Каверина Т. В. Органы управления АО / Т. В. Каверина // Актуальные проблемы гражданского права: сб. статей / под ред. О. Ю. Шилохвоста. — М.: НОРМА, 203. - Вып. 7. - С. 102-103; Каверина Т. В. Управление и кор­поративный контроль в акционерном обществе / Т. В. Каверина / под ред. Е. П. Губина. - М., 1999. - С. 42.

23'