2015-03-08
879Комунальний заклад
«Бердянський медичний коледж»
Запорізької обласної ради
Навчально – методичний
Комплекс студента з хірургії
Тема: «Закриті механічні ушкодження (травми)»
Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»
Курс: ІІІ
Кількість навчальних годин: 4
Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом
вищої категорії, викладачем хірургії.
2010 р.
Науково-методичне обґрунтування теми: травми, як причина смерті і непрацездатності займає трете місце після серцево – судинних та онкологічних захворювань. А в віку від 11 до 45 років, по даним ЦИТО – стоять на першому місці. Тільки від невиробничого травматизму кожен рік гинуть 250-300 тисяч людей. Більше 70 % із них – працездатне населення. Тому від медичних працівників потребується постійно підвищувати ефективність і якість медичної допомоги населенню, добиватися скорішої трудової та соціальної реабілітації хворих та постраждалих. Успіх лікування ушкоджень в більшої мірі залежить від якості першої допомоги. Своєчасна і правильно подана перша допомога в більшої мірі забезпечує сприятливу течію і вихід хвороби. Велике значення має виявлення всіх деталей ушкодження, так як тоді неможливо уникнути тяжких і небезпечних ускладнень і непоправних розладів. Це послідовні інфекційні ускладнення, або наслідок своєчасно не розпізнаних переломів кісток, невправлених вивихів, порушення цілості сухожилків, нервових стволів та інші.
|
|
|
Медичний робітник, який подає першу допомогу при нещасних випа-дках, повинен мати необхідний запас знань, які дозволяють правильно оцінити виниклі зміни, пов’язав їх з обставинами травми, скаргами постраждалого і найденими розладами.
Не завжди вдається швидко поставити точний діагноз, тим, більше, що сучасні ушкодження нерідко мають множинний характер і поєд-нуються з одночасним ушкодженням внутрішніх органів грудної та черевної порожнини. Дорожні – транспортні події часто супроводжу-ються черепно – мозковою травмою.
В подібних випадках небезпечно без дія і неоправдане вижидання, так як масивна крововтрата, тяжкий шок, інтоксикація та інші ускладнення можуть визивати необразні зміни в життєво важливих органах. Боротьба з ускладненнями завжди більше важка, чим їх своєчасне попередження. Вихід механічного пошкодження залежить від правильного і швидкого подання долі карської медичної допомоги на місці події. Тому сучасний середній медичний працівник повинен розбиратися добре в основних клінічних симптомах різних уражень і володіти навиками подання першої медичної допомоги постраждалому.
Добре освоєння даної теми дозволить медичної сестрі, фельдшеру не тільки подавати допомогу лікареві – травматологу, або і самостійно приймати правильні рішення при різних критичних ситуаціях, подавати першу медичну долі карську допомогу постраждалим.
|
|
|
План викладання лекційного матеріалу
1. Види травматизму та його профілактика.
2.Організація травматологічної допомоги.
3.Класифікація механічних травм.
4.Ускладнення травм – безпосередні, найближчі та пізні.
5.Особливості обстеження травматологічного хворого, дослідження місця ушкодження.
6.Організаційні та лікувальні принципи надання першої допомоги.
7.Види закритих травм м’яких тканин: забій, розтягнення, розрив,
струс, стиснення.
8.Вивихи, їхні види, діагностика.
9.Переломи кісток, класифікація, клінічні ознаки, зростання.
10.Принципи надання першої медичної допомоги при закритих травмах та принципи лікування.
Рекомендована література
1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.
2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.
3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.
4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.
5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.
6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по
хирургии» - М. Медицина, 1987 г.
7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-
гии» - М. Медицина, 1997 г.
Травми
Ушкодження (травми) – дія на організм зовнішніх агентів, (механі-чних, хімічних, термічних), які визивають порушення анатомічної цілісності, фізіологічних функцій, які супроводжуються місцевою і загальною реакцією організму.
Найпоширенішою є механічна травма. Під дією механічного чинника можуть виникати садна, забиття, рани, переломи, травматичні вивихи, розриви органів, струс головного мозку, синдром тривалого роздавлювання, відриви кінцівок тощо.
Характер травми залежить від природи травматичного чинника, його інтенсивності, точки прикладання, тривалості дії, а також функціо-нального стану самого організму людини в момент травми.
Ушкодження можуть бути ізольованими (перелом однієї кістки) та
