Апаратура і матеріали

1. Механічний струшувач − 2 шт.

2. Сита з розмірами отворів 2,0; 1,0; 0,5; 0,25; 0,125 мм − 2 компл.

3. Руда крупністю − 4 + 0 мм − 5 кг

4. Терези і важки

Література:

1. Бережний М.М.,Мовчан В.П., Збагачення та окускування сировини: Монографія. − Харків: 000,, Видавництво ІСП’’, − 2000.− 365 с.

2. Білецький В. С., Смирнов В.О. Переробка і якість корисних копалин: Посібник. − Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. − 324 с.

3. Бедрань Н.Г., Скоробогатова Л. М. Переработка и качество полезныхископаемых: учебник для вузов. − М.: Недра, 1986.− 272 с.

Практичне заняття №2

Тема: Вивчення процесу грохочення руд.

Час, що потрібен для виконання роботи, − 2 години.

Мета роботи: Вивчення принципу дії і конструкції лабораторного плоскоколиваючого грохота і визначення показників процесу грохочення.

Грохоченням називається процес розділення сипучої маси матеріалу різної крупності на класи крупності просіванням його через одне або кілька сит. Апарати, на яких здійснюється розсів матеріалу, називають грохотами. Основними показниками, що характеризують роботу грохоту, є ефективність просівання і продуктивність грохоту. Під продуктивністю грохота розуміють його пропускну здатність по вихідному матеріалу в одиницю часу. Ефективністю грохочення (к.к.д. грохоту) називається відношення маси матеріалу, що пройшов через отвори сита, до маси нижнього класу у вихідному продукті. Під нижнім класом розуміють матеріал крупністю менше розміру отворів сита. Ефективність грохочення визначають у відсотках або частках одиниці.

Теоретично при правильному режимі роботи грохоту всі частинки вихідного матеріалу, розмір яких менше отворів сита, повинні піти в підрешітний продукт. На практиці внаслідок недосконалої роботи грохоту і різноманітної форми кусків матеріалу частина нижнього продукту завжди залишається в надрешітному продукті. Точність розсіву оцінюється ефективністю грохочення.

Відповідно до визначення:

, % (2.1)

де: - ефективність грохочення, %;

- маса підрешітного продукту, г;

- маса нижнього класу у вихідному матеріалі, г.

За формулою (2.1) ефективність грохочення визначають у лабораторних умовах. У промислових умовах цією формулою користуватися не можна. Для визначення ефективності грохочення використовують іншу формулу (2.2), яка виводиться з формули (2.1).

, % (2.2)

де: і θ- масова частка нижнього класу, відповідно, у вихідному матеріалі і надрешітному продукті, %.

Для визначення і θвідбирають представницьки проби вихідного матеріалу і надрешітного продукту і ретельно розсіюють їх на ситі з отворами такого ж розміру і форми, що і на грохоті.

Взяв відношення маси матеріалу, який пройшов через сито, для вихідного матеріалу і надрешітного продукту до маси відповідних проб, що піддавалася розсіву, і виразив їх у відсотках, знаходять і θ.

Опис установки .

Для вивчення процесу грохочення використовують лабораторний плоскоколиваючий грохот на пружинних опорах (рисунок 2.1). Грохот складається з короба 1, у ньому закріплюється з’ємне сито 2, кут нахилу якого можна змінювати. Короб 1 кріпиться на пружинних опорах 12 до плити 11 і приводиться у подовжні коливання від шатуна 10 приводного механізму тягою 5. Від електродвигуна через редуктор (на рисунку не показано) обертання передається валові 7, на який ексцентрично насаджений кулачок 6. До кулачка 6 пружиною 9 притискається ролик 8, що закріплений у верхній частині шатуна 10. При обертанні вала 7 кулачок 6 виконує складний рух і через ролик 8 змушує шатун 10 робити коливальні рухи у вертикальній площині і надавати руху коробові грохоту. Вихідний матеріал для розсіву засипається в бункер 3 і по лотку 4 подається на сито 2.