Додаткова

1. Бейлс Ф. Основные принципы науки разума. - Донецк: Центр науки разума, 1993.
2. Калошин В.Ф. Допомагаємо кожній дитині розвинути свій талант /Обдарована дитина. - 2008. - №7. - С.51-61
3. Калошин В.Ф Як сформувати позитивне мислення. /Практична психологія та соціальна робота, №2-3, 1998.
4. Калошин В.Ф. Роль позитивного мислення у розвитку творчості особистості /Освітянські обрії: реалії та перспективи //Збірник наукових праць. – К.:ІПТО, 2007, №1 (1). – 432 с. 263-268.
5. Мольц М. Я это я - или как быть счастливым. – СПб.: Лениздат, 1992.
6. Орлов.Ю.М. Восхождение к индивидуальности. - М.: Просвещение, 1991.
7. Пил Н. Сила позитивного мышления. — Мн.: «Попурри», 2007. – 336 с.
8. Романовський О.Г. Філософія досягнення успіху. Психологічний аспект. _ Х.: НТУ “ХПІ”, 2007. – 592 с.

Вступ Звичайно, займаючись розвитком творчості учнів, вчителям доцільно розібратися з основними поняттями в сфері творчості та їх сутністю.

Творчість – це один з видів людської діяльності, спрямований на розв’язання протиріччя (рішення творчої задачі), для якого необхідні об'єктивні (соціальні, матеріальні) і суб'єктивні особистісні умови (знання, уміння, творчі здібності), результат якої має новизну й оригінальність, особисту і соціальну значимість, а також прогресивність.

Слово «творчість» походить від слова «творити», і в загальному сенсі воно означає шукати, створювати щось таке, що не зустрічалось в минулому – індивідуальному або соціальному.

Характерними рисами творчості є:

- наявність протиріччя проблемної ситуації чи творчої задачі;

- соціальна й особиста значимість і прогресивність, тобто вона вносить вклад у розвиток суспільства й особистості (антисоціальна діяльність, навіть у її самій винахідливій формі – це не творчість, а варварство);

- позитивна мотивації особистості;

- новизна й оригінальність процесу чи результату.

Отже творчість включає в себе три складові: новизну, цінність отриманих результатів, високий рівень мотивації.

В цілому, кожна особистість здатна до творчості, в ній вона розкривається з найбільшою повнотою. Творчий акт – це по суті оптимально глибока реалізація індивідуальності. Здібності до творчості, тобто здібності до створення нового, мають індивідуальний характер, вони настілки різні, наскільки різні види людської діяльності.

Це також підтверджується відомим психологом Л.С. Виготським, який писав: «Звичайно, найвищий вияв творчості і досі доступний лише не багатьом представникам людства, але у повсякденному житті, що оточує нас, творчість є необхідною умовою існування, і все що виходить за межі рутини і в чому міститься хоча б йота нового, зобов’язане своїм походженням творчості людини».

Звичайно творчість виявляється в діяльності особистості, якою називають творчою.

Наше століття часто називають століттям електроніки, космосу, але ж ці елементи людського розуму стали можливими через небачену раніше в історії людську творчість. У зв’язку з цим наше століття по праву можна було б назвати століттям творчості. І якщо розмірковувати про майбутній творчий потенціал нашої держави, то він суттєво залежить від того, наскільки наші освітні інститути зможуть розвивати у студентів, учнів творчість.

На жаль в сучасних освітніх інститутах питома вага часу, що відводиться на творчість учнів, студентів, дуже мала. Так, час на творчі ситуації в реальній педагогічній ситуації складає: в школі - 0,5, в коледжі, професійно-технічному училищу - 0,2, в інституті - біля 5 відсотків.

Настав час, коли головною цінністю освіти стає формування в людині потреби і можливості вийти за межі знайомого матеріалу, здібність до саморозвитку, самоосвіти, творчої діяльності.

Мабуть саме тому, вже починаючи з найдавніших часів, людство намагалось визначити, в чому сенс життя.

Не один філософ присвятив своє життя розкриттю таємниці призначення людини. Так, Платон, один із великих мислителів людства, писав: "Все що створено, створено з якоїсь причини та обумовлено необхідністю."

Незаперечний доказ, який можна зробити з цього твердження можна сформулювати так: мета нашого життя в тому, щоб реалізувати той потенціал, який є в нас та бути щасливим.

Саме таку точку зору на сенс життя і має гуманістична психологія - найбільш прогресивна на Заході теорія особистості.

Отже, життя дається нам для того, щоб ми могли досягти в ньому успіху, реалізуючи свій творчий потенціал, свої індивідуальні особливості.

І для того, щоб визначити, наскільки вдало склалося наше життя, потрібно порівняти наші потенційні можливості з їх реалізацією.

Кожна дитина талановита. Саме про це стверджував відомий фізик А.Ейнштейн, відзначаючи, що кожна дитина народжується геніальною. І від неї очікують досягнення майстерності, як найменше в одній із сфер життя, і у неї дійсно є така можливість. Ця думка також відображена в теоретичних засадах сучасної гуманістичної психології:

• людині притаманний потенціал до безперервного розвитку і реалізації творчих можливостей;

• основний мотив поведінки людей - прагнення до самоактуалізації;

• людина - активний творець власного життя, головний синхронізатор своєї поведінки і долі.

Мабуть признання пріоритету творчої, активної сторони в людині є самою значною особливістю гуманістичної психології.