Дослід № 2. Отримання поліамідного полімеру

Поліаміди мають гарні фізико-механічні показники та використовуються для виробництва синтетичного волокна та пластмас.

Незалежно від природи вихідних мономерів та методів синтезу, ланцюги поліамідів містять полярні, здатні утворювати водневі зв’язки, групи СО-NH-. Завдяки потужній міжмолекулярній взаємодії, поліаміди – важкорозчинні полімери з температурою плавлення біля 180 – 250 º С.Молекулярна маса технічних полімерів коливається в межах 8000 – 25 000 к.о. Найбільш широке використання знайшли продукти конденсації адипінової кислоти та гексаметилендиаміну, які відомі впід назвою анід.

Синтез поліметиленадипінату (найлону) відбувається за схемою:

NH₂ – (CH₂)₆ – NH₂ + ClCO – (CH₂)₄ – COCl (t º, H₂O) ®

Гексаметилендиамін хлорангідрид адипінової кислоти

 [ -NH – (CH₂)₆ – NHCO – (CH₂)₄ – CO –]_n + n HCl

Для отримання найлону, в стакан на 50 мл діаметром 5-6см налийте розчин 1,16г гексаметилендиаміну в 10мл 10 % водного розчину ацетату натрію або соди.

Потім обережно(щоб не перемішувалися шари рідини) доливаємо розчин 1,83 г хлорангідриду адипінової (або будь-якої двохосновної) кислоти в 10 мг бензену.

На межі розподілу двох рідин утворюється плівка полі конденсату, яку треба витягнути скляною паличкою с такою швидкістю,щоб утворилася однакова за товщиною плівка.

Після закінчення утворення полімеру, промийте його декілько раз водою та залиште висихати на повітрі.

Контрольні запитання

1.Які реакції називаються реакціями полімеризації, які механізми визнаєте? Приклади (для поліпропілену, полістиролу, ізопренового каучуку)

2. Які полімери та з якою метою застосовуються в будівництві? Приклади (ПВХ, ПВА, оргскло, гума т.щ.)

3. Що таке поліконденсація? Чим ця реакція та мономери відрізняються від реакції полімеризації? Приклади (фенопласти, поліетилентерефталати (лавсан), найлон, поліуретани).

ЛІТЕРАТУРА

1. Артеменко А.И. Органическая химия. – М. – Высш.шк.,1992. – 430с.

2. Петров А.А.,Бальян Х.В.,ТрощенкоА.Т.–М.–Высш.шк.,1981. - 592 с.

3. Бобрівник Л.Д., Руденко В.М., Лезенко Г.О. Органічна хімія. — K. — Ірпінь: Перун, 2002. – 544 с.

4. Домбровський А.В., Найдан В.М. Органічна хімія. — K.: 1992. Вища. шк., 1992.

5. Ластухіц Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. — Л.: Центр Європи, 2000.

6. Нечаев А.П., Еременко Т.В. Органическая химия. — M.: Высш. шк., 1985.

7. Боєчко Ф.Ф. Основи хімії полімерів.- К.- Рад. шк., 1976. – 175 с.

ЛІТЕРАТУРА