2015-04-12
589
Цей закон тотожності можна сформулювати так: «Будь-яка думка протягом даного міркування (за будь-яких перетворень) повинна зберігати один і той самий зміст». Звідси випливає важлива вимога: забороняється тотожні думки приймати за різні, а різні — за тотожні.
У випадку порушення закону тотожності стає можливим ототожнення різних думок і розрізнення тотожних. Це зумовлено особливостями природної мови.
Звернемося до відомого софізму:
6 і 3 є парне і непарне.
6 і 3 є дев'ять.
Отже, 9 є парне і непарне.
Закон тотожності — це така вимога до процесу міркування, яка передбачає, що вкладати в думку про один і той самий предмет, взятий в один і той самий час, в одному і тому самому відношенні, можна лише один і той самий зміст.
Тобто, закон тотожності не забороняє нам міркувати в різних випадках про один і той самий предмет, враховуючи різні його ознаки. Але він вимагає, щоб в усіх міркуваннях про цей предмет міркували як саме про цей предмет, скільки б разів він не з'являвся в думці і як би думка про цей предмет не пов'язувалася б з іншими думками про нього самого або про інші предмети.
Поясніть, чому в античній філософії матеріалістичні концепції виникли раніше, ніж ідеалістичні?
Значительной чертой античной философии является попытка рационального. Матеріалізм первинною визнає матерію, природу, а свідомість, мислення - вторинним, похідним від матерії. Що оточує нас матеріальний світ існує вічно, завжди, вважають матеріалісти. Його ніхто не створив. Він існує незалежно від волі і свідомості людей. Свідомість же, носієм якої на Землі є людина, є продукт, результат розвитку і функціонування матерії, природи.
Ідеалізм же в протилежність матеріалізму первинним вважає щось нематеріальне, а саме - свідомість, дух, ідею. Дух, свідомість, згідно ідеалістам, існує раніше природи і незалежно від неї. Матерію, природу вони розглядають як результат творчої діяльності свідомості, духу. Духовне, на їх думку, породжує, визначає існування матеріального, природи.
Отже, можна сказати, що ці два поняття протилежні за значенням один одному,але не дивлячись на це, античні філософи зійшлись на думці про те, що все таки матеріалізм є первинним, бо існує вічно, незалежно від волі і свідомості людей. А ідеалістичний є вторичним, адже свідомість і дух виникає пізніше, ніж якась матеріальна річ і є результатом людської думки, ідеї.
