Семінарське заняття № 9: Держава і право Гетьманщини

Навчальна мета заняття: сформувати цілісне уявлення про створення, суспільний лад та державний устрій, джерела та основні риси права Гетьманщини.

Час проведення – 2 год.

Навчальні питання:

1. Державно-правовий статус Гетьманщини. Органи управління.

2. Джерела та основні риси права.

3. Спроби кодифікації українського права у ХVІІІ ст.

Ключові слова: «Гетьманщина», «гетьман», «обозний», «осавул», «хорунжий», «писар», «полковник», «Генеральна військова козацька рада», «кодифікація», «генеральний обозний», «генеральний бунчужний», «генеральний осавул»

Методичні вказівки:

Відповідаючи на перше питання, курсантам слід зазначити, що лівобережна Україна, Гетьманщина, в складі Московської держави мала широкі права автономії та власну адміністрацію. На чолі української козацької держави стояв гетьман, якого обирала рада і затверджував цар. Формально влада належала Генеральній військовій козацькій раді. Але фактично адміністративну, військову і судову владу зосередив у своїх руках гетьман.

В управлінні Україною він спирався на допомогу генеральної старшини – писаря, судді, підскарбія, обозного, осавула, а також Генеральної військової канцелярії і Генерального військового суду. Діяло власне судочинство – генеральний, полкові, сотенні та міські суди. Територія Гетьманщини поділялася на 10 полків. Полками управляла полкова старшина (обозний, суддя, хорунжий, писар, осавул) на чолі з полковником. Полки поділялися на сотні, очолювані сотенною старшиною. Основними соціальними групами країни були козаки, селяни, міщани та духовенство. Соціальний гніт не був знищений. На зміну шляхті прийшли українські землевласники – козацька старшина, православна церква.

На початку ХVІІІ ст. Іван Мазепа універсалом відновив дводенну панщину на Лівобережжі. Посполитих зобов’язали платити землевласнику чинш – натуральний і грошовий. Запроваджувалися закони, які забороняли селянам переходити із села в село. Слід також зазначити, що козацькі родини, які переселялися в Гетьманщину з Правобережжя, часто не знаходили вільних земель і селилися на землях старшини, стаючи її підданими. Так йшло узалежнення селян та козаків, знову заводилися кріпацькі порядки. Слід звернути увагу на те, що багато міст мали самоврядування – магістрат, куди здебільшого входили багаті купці, ремісники, промисловці. Вони обирали бургомістра і війта. Державні або приватні міста управлялися ратушами.

Обмеження автономії України посилювалося також створенням російським урядом і діяльністю Спеціальних органів для управління Гетьманщиною. З 1663 -1721 рр. в Україні діяв Малоросійський приказ як один із відділів державного органу Російського царства – Посольського приказу для відання українськими справами. Через Малоросійський приказ царський уряд підтримував зв’язки з українським керівництвом, здійснював контроль за політико-адміністративною діяльністю гетьманської адміністрації та царських воєвод в Україні. Діяли в Україні і колегії іноземних держав, які мали на меті включити більше українських земель до складу Російської імперії. Крім того, курсантам слід приділяти увагу створенню Малоросійської колегії.

Розглядаючи друге питання, варто зазначити, що основними джерелами права України-Гетьманщини були звичаєве право, договірні статі, універсали, російське законодавство, «старі» збірки права, кодифікаційні акти. Важливим джерелами права були договірні статі, які укладалися майже всіма гетьманами з царським урядом під час обрання їх на посаду. Особливу увагу слід звернути на Березневі статі та Гадяцькі статі тощо. Конституція П. Орлика 1710 р. мала чітку систему та складалася з преамбули та 16 параграфів, де сформульовані головні принципи побудови держави. Для врегулювання поточних відносин велике значення мало гетьманське законодавство (універсали, декрети, грамоти), звичаєве право Запорозької Січі.. Крім того, було відновлено дію Статуту 1588 року та збірників магдебурзького права. Законність цих джерел підтверджена Березневими статтями (1654р.), та пізніше – універсалом гетьмана І. Скоропадського. Джерелами права були також міжнародні угоди, що укладалися гетьманом з іноземними державами.

Відповідаючи на третє питання, слід знати, що у період Гетьманщини неодноразово робилися спроби кодифікації українського права. Кодифікація українського права розпочалася з ініціативи старшинської верхівки та шляхти, які намагалися закріпити свої права і відновити автономне становище України. Перша кодифікаційна комісія у складі 12 осіб на чолі з генеральним суддею, була створена 22 серпня 1728 р. за царським указом: «Решительные пункты гетьману Даниилу Апостолу». Вона підготувала 1743 року збірник «Права, за якими судиться малоросійський народ». Збірник законів відправили у Сенат, який його не затвердив і не санкціонував до використання у судах Гетьманщини. Збірник складався з 30 розділів, які розподілялися на 531 артикул та 1716 пунктів. До нього прикладалася інструкція кодифікаційної комісії, абетковий реєстр, а також «Степенний малоросійського військового звання порядок після гетьмана». Окрім цієї, в Україні були проведені також деякі інші кодифікації: «Суд і розправа в правах малоросійських» (1758 р.), «Книга Статут та інші права малоросійські» (1764 р.) (цей збірник широко використовувався в судах), «Екстракт малоросійських прав» (1767 р.) (систематизований збірник норм державного, адміністративного та процесуального права, який складався із вступу, 17 розділів і додатків копій найважливіших юридичних актів) та ін. Слід наголосити, що існування особливого законодавства в Україні суперечило імперським планам Росії. Тому природно, що жоден з перелічених документів не був офіційно затверджений для широкого вжитку. Тільки збірник «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. фактично використовувався в Гетьманщині.

Питання цільових виступів:

1. Державно-правовий статус українських земель у складі Оттоманської імперії (Кримського ханства).

2. Розвиток цивільного, шлюбно-сімейного, кримінального, процесуального права України у середині XVII – останній чверті XVIІІ ст.

3. Конституція П. Орлика 1710 р.

Теми рефератів:

1. Характерні риси кримінального права Гетьманщини:

2. Система судів Гетьманщини. Судовий процес.

3. Діяльність Малоросійського приказу та Малоросійських колегій в Україні.

Література:

Базова: 1, 2,3, 4, 5, 6.

Допоміжна: 4, 7, 8, 9, 14, 31, 32, 36, 49, 50, 59, 60, 71, 72, 74, 92, 99, 111.