Дикція

Дикція є засобом повідомлення текстового змісту до слухачів, і одним з найважливіших засобів художньої виразності розкриття музичного образа.

У поняття дикції входять: культура, орфоепія й логіка мови.

Культура

Культура припускає знання й дотримання логіки мови, правил орфоепії, дотримання правильних наголосів у словах.

Орфоепія

Це однакове, властиве літературній мові вимова, правильна мова.
Орфоепія співоча відрізняється від мовний тим, що у вокальній дикції слова ритмічно й звуковысотно организованны.

Логіка мови

Необхідно виділяти головні несучі основне значеннєве навантаження, а тому ударні, а також другорядні слова в мові й співі. Донести зміст кожної фрази.

Спочатку народжується думка, а потім слово й звук голосу. Інтонацію можна визначити як значеннєве посилання звучного слова. Перш ніж зазвучить мова або пісня, необхідно засвоїти зміст, зрозуміти передані почуття, а потім знайти інтонацію. Неправильні значеннєві акценти спотворюють зміст мови й пісні.

Геніальний режисер К. С. Станіславський, працюючи в оперному театрі, говорив: “ Співайте думку!” Підкреслюючи тим самим необхідність “простягнути” думка від початку фрази до її логічної вершини.