Загальні положення

Мета даних методичних вказівок – допомогти майбутнім спеціалістам виконати курсову роботу з дисципліни «Організації та управління будівельним виробництвом», а також набути практичних навичок вирішення управлінських задач за допомогою організаційних рішень.

Зазначена дисципліна базується на знаннях, які получив студент в ході вивчення курсів «Будівельні матеріали», «Організація та технологія будівництва» та «Організація та управління будівельним виробництвом».

Приведені в даних методичних вказівках розрахункові формули можна використовувати для самостійного виконання завдання.

1.Курсова робота з «Організації та управлінню будівельним виробництвом» є розділом комплексного курсового проекту.

Курсова робота складається з графічної частини (аркуш формату А1) та розрахунково-пояснювальної записки, що виконується на аркушах А4 у складі розділів:

- Титульний аркуш (додаток А)

- Завдання на проектування.

- Вступ.

1. Організаційно-технологічні схеми будівництва (обсяги будівельних робіт, вибір засобів механізаціі та методів виконання робіт, потреба в будівельних матеріалах, виробах та конструкціях).

2. Календарний графік будівництва (формування структури об'єктного потоку, визначення трудомісткості, машино місткості, формування варіантів складу бригад, розрахунок тривалостей власних та спеціалізованих потоків, побудова топології сітьової моделі, розрахунки сітьового та календарного графіків, графіків руху основних робочих бригад та будівельних машин по об'єкту).

3. Об'єктний будівельний генеральний (вибір тимчасових адміністративно-побутових приміщень, розрахунок площ тимчасових приоб'єктних складських приміщень, розрахунок потреби у воді для потреб будівництва, проектування мереж тимчасового водо- та енергопостачання, тимчасових доріг та під'їздних шляхів).

Склад графічної частини:

- сітьовий та календарний графіки, графіки руху робочої сили, машин та механізмів;

- будівельний генеральний план.

2. Вказівки по розробці розрахунково-пояснювальної записки.

2.1 Вступ.

В цьому розділі необхідно обґрунтувати значення і місце будівництва в ринковій економіці, актуальність забезпечення будівництва в оптимальні строки при високій якості та мінімальних витратах. Мета проекту – розробка системи організаційно-технологічних рішень до будівництва об'єкта; забезпечення поточності та оптимальних строків будівництва, зростання чистого прибутку підрядчика.

2.2. Розділ 1. Організаційно-технологічні схеми будівництва.

а) Визначення обсягів будівельних робіт.

Підрахунок обсягів будівельно-монтажних робіт необхідно проводити по захваткам (ділянкам) та ярусам. Правила визначення обсягів робіт викладені в будівельних нормах ДБН Д.2.2 – 1999.

Обсяги робіт визначають на підставі робочих креслень на об'єкт що будується, альбомам креслень типових секцій споруд.

Усі данні про обсяги робіт по кожному спеціалізованому чи власному потоку на кожній споруді заноситься у таблицю (додаток Б, табл.. Б.1 та Б.2) відповідно до номенклатури будівельно-монтажних робіт (додаток В).

б) Вибір методів виробництва робіт.

При виборі методів виробництва робіт необхідно описати вибрані прогресивні методи виробництва робіт у відповідності з їх номенклатурою.

Склад і послідовність робіт при будівництві споруд залежить від їх конструктивних особливостей.

При описанні методів виконання робіт надається послідовність виконання технологічних операцій, основні машини механізми та нормокомплекти, які залучуються до виконання робіт. Визначається склад бригади (ланки) яка виконує ці роботи. Описуються основні вимоги з техніки безпеки при виконанні окремих робіт.

2.3 Розділ 2. Календарний графік будівництва.

а) Формування структури об'єктного потоку.

На основі об'ємно-планувальних та конструктивних характеристик об'єкта визначається перелік будівельно-монтажних та спеціалізованих робіт. Для виконання робіт поточними методами розробляється структура об'єктного, тобто виділяються та обґрунтовуються спеціалізовані потоки (з визначенням власних потоків, які до них входять), виконуємі окремими комплексними чи спеціалізованими бригадами. Окремі роботи можуть виконуватися за межами потоку з відповідним обґрунтуванням.

б) Визначення витрат праці та машинного часу.

На підставі вибраних методів виробництва робіт визначаються витрати праці та машинного часу у відповідних їм (по технічним описам) таблицям ДБН Д.2.2-N-99. Визначені витрати на одиницю виміру даної роботи заносяться в форму (додаток Б, табл. Б.3), після чого розраховуються витрати праці та машинного часу на весь обсяг робіт по кожному виду робіт.

Тривалість виконання робіт визначають виходячи із витрат праці та машинного часу на роботу та наявності ресурсів (людей та машин):

- для робіт у яких ведучими є машини та механізми (механізована розробка ґрунту та інші) тривалість визначають по витратам машинного часу:

(2.1)

- для робіт з переважно ручною працею – по витратам праці:

(2.2)

- для машино ручних робіт (монтаж будівельних конструкцій та інші) тривалість визначається за формулoю:

(2.3)

а кількість робітників, які обслуговують ці роботи:

(2.4)

де: М - витрати машинного часу, маш-змін;

Q - витрати праці, чол.-дні;

n – кількість змін в день;

N- кількість прийнятих машин та механізмів;

N- кількість робочих в зміну.

- Загальні витрати машинного часу (М) визначаються за формулою:

(2.5)

- Загальні витрати праці (Q):

(2.6)

де: m - нормативна величина витрат машинного часу (ведучого механізму) на одиницю обсяга робіт, маш-годин;

q - нормативна величина витрат праці робітників будівельників, чол.-годин;

7,6 – тривалість робочої зміни машин та механізмів, годин;

8,0 – тривалість робочої зміни робітників-будівельників, годин;

V - обсяг виконуємих робіт.

Для визначення складу бригади в ведучому власному потоку необхідно орієнтовно прийняти, що в зміну повинно працювати 6 – 8 монтажників збірного залізобетону на один монтажний кран; 10 – 15 бетонників; 6 – 8 ізолювальників; 6 – 8 штукатурів.

Кількість робітників потоці в день залежить від кількості змін в день.

Роботи, які виконуються за допомогою машин та механізмів повинні проводитися в дві-три зміни, оздоблювальні роботи – в одну зміну (в особливих випадках – в дві зміни).

в) побудова сітьового графіку.

Розробка сітьового графіку починається з побудови топології, яка показує технологічну послідовність виконання спеціалізованих та власних потоків по захваткам (окремим спорудам).

Крім робіт, які відображають актині процеси (які потребують часу та ресурсів), при побудові сітьового графіка будівництва об'єктів повинні бути враховані роботи, які визначають пасивні процеси (очікування), для яких потрібен час, але не має потреби у ресурсах. Це можуть бути організаційні і технологічні перерви.

Залежності (зв'язки) у вигляді фіктивних робіт сітьового графіку можуть бути технологічними і ресурсними. Перші відображають технологічний взаємозв'язок між роботами, підготовленість фронту робіт до наступного процесу, другі - передачу ресурсів з однієї захватки на іншу.

Сітьова модель може бути розроблена у вигляді «вершина – подія» чи «вершина – робота» - за бажанням студента (додаток). Необхідно навести основні правила формування сітьової моделі, алгоритм розрахунку часових параметрів, дати скорочений опис поняття резервів часу робіт (приватного та загального), критичного путі. Графік розраховують (за бажанням студента) одним із методів:

- за допомогою ПЕОМ;

- в табличній формі;

- безпосередньо на графіку.

Алгоритм розрахунку сітьової моделі наступний:

1. Ранній початок вихідної події, як правило, дорівнює 0.

2. Раннє закінчення любої роботи – це термін закінчення робіт при умові її початку в самі ранні із можливих термінів

(2.7)

3. Ранній початок робіт – це самий ранній із можливих термінів початку робіт з

урахуванням термінів виконання попередніх робіт

_{попередніх робіт}) (2.8)

4. Пізнє закінчення робіт – це граничнодопустимий термін, в який може бути закінчена ця робота без збільшення тривалості критичного путі.

_{наступних робіт}) (2.9)

5. Пізній початок роботи – це самий пізній термін, при якому може розпочатися робота

без порушення тривалості критичного путі

(2.10)

6.Визначаються резерви часу:

- загальний резерв часу – це час на який можливо перенести початок роботи, чи збільшити її тривалість не порушуючи загального часу тривалості критичного путі

(2.11)

- власний (вільний) резерв часу – це час на який можливо перенести початок роботи, чи збільшити її тривалість не змінюючи ранній початок наступних робіт.

_{наступної роботи} (2.12)

7. Визначаються роботи, які лежать на критичному путі.

г). Календарний графік.

На основі сітьового графіка розробляється календарний графік виробництва робіт з графіками руху робочих кадрів та основних будівельних машин по об'єкту (додаток).

Перелік робіт, обсягів, витрат праці та машинного часу, тривалість робіт, які включаються до календарного плану, повинні відповідати сітьовому графіку.

На першому етапі кожна робота, яка лежить на критичному путі, повинна в календарному графіку починатися з ранніх термінів початку робіт та відображатися суцільною лінією, а загальні та власні резерви часу – відповідно, однією та двома пунктирними лініями. Роботи, які лежать на критичному путі, необхідно виділяти кольором, товщиною чи двома лініями.

2.4. Розділ 3. Об'єктний будівельний генеральний план.

На об'єктному будівельному генеральному плані повинні бути розташовані постійні та запроектовані тимчасові споруди і будівлі, які розраховані у §§ 3.1; 3.2; 3.3.

Об'єм тимчасових будівель і споруд повинен бути мінімальним, для чого потрібно максимально використовувати для потреб будівництва постійні споруди і будівлі, які побудовані в підготовчий чи на початку основного періоду будівництва.

Тимчасові будівлі і споруди, а також об'єкти підсобного виробництва та будівельного господарства повинні розташовуватися на території вільної від забудови постійними спорудами та інженерними мережами.

При проектуванні під’їзних шляхів їх необхідно максимально розміщувати по трасах постійних доріг, але без верхнього покриття.

Ширину проїзної частини доріг встановлюють відповідно до вантажопотоку, вона має бути не меншою 3,5 м для руху в один бік і не меншою за 6 м для двостороннього руху, радіус закруглення доріг не менше 12 м. Для руху в один бік на дорогах повинні бути передбачені майданчики роз'їзди машин загальною шириною 6 м і довжиною не менше 12 м.

При улаштуванні тупикових доріг в кінці тупика необхідно влаштувати майданчик розміром не менше 12 х 12 м для розвороту автомобільного транспорту. Тимчасові дороги можуть бути: ґрунтові профільовані; щебеневі; шлакові з покривним шаром із асфальту чи поверхнею оздобленою в’яжучими матеріалами; із збірних залізобетонних інвентарних плит.

На буд генплані показують вісь руху монтажних кранів в межах об'єкту, який будується.

Водопровід, кабельні лінії краще розташовувати паралельно і поруч з постійними трасами доріг.

Протипожежні гідранти розміщуються на відстані не більше 150 м один від одного і не ближче як 5 м від стін будівель. Біля доріг гідранти розміщують не далі ніж 2,5 м від краю проїжджої частини.

Складські приміщення, майданчики для складування будівельних матеріалів та конструкцій, механізовані установки та інші об’єкти будівельного господарства повинні бути розташовані таким чином, щоб переміщення вантажів по будівельному майданчику було мінімальним. Ці вимоги повинні бути враховані при проектуванні тимчасових транспортних шляхів в середині майданчику.

Контору виконроба та побутові приміщення для робочих необхідно розташовувати у межах будівельного майданчику поблизу основного в’їзду.

Розташовувати тимчасові об’єкти будівельного господарства з додержанням вимог норм проектування, правил з пожежної безпеки та санітарних норм. Усі тимчасові споруди повинні мати габаритні розміри та прив’язані до вісей об’єкту, який будується.

Будівельний генеральний план супроводжується необхідними примітками, умовними позначками, експлікацією тимчасових споруд. Буд генплан об’єкта виконується у масштабі 1: 200; 1: 500.

3.1. Вибір тимчасових адміністративно-побутових приміщень.

Визначення площ тимчасових будівель та споруд проводиться за

максимальною чисельністю робітників на будівельному майданчику та нормативної площі на одного чоловіка, який користується даним приміщенням.

Чисельність робітників визначають за формулою:

(3.1)

де: N_заг - загальна чисельність робітників на будівельному майданчику;

N_роб - максимальна чисельність робочих, прийнята за графіком руху робочих кадрів по об’єкту;

N_іТр- чисельність інженерно-технічних робітників, службовців, МОП та охорони (15 – 17% від N_роб);

N_спец - чисельність робітників на спеціальних роботах (30% від N_роб);

N_підс - чисельність робітників зайнятих на неосновних та підсобних виробництвах (15 % від N_роб)

К- коефіцієнт, який враховує робітників які знаходяться на лікарняному, виконанні громадських зобов’язань, що приймається 1,05 – 1,06.

Перелік адміністративно-побутових приміщень та їх площа повинна задовольняти адміністративно-управлінським та санітарно-побутовим потребам будівництва і відповідати вимогам з охорони праці на будівельному майданчику.

Повинен бути вибраний тип кожного адміністративно-побутового приміщення: збірно-розбірний, контейнер, пересувний вагон.

При розрахунку користуватися [ 12, 16 ] та нормами додатку Б, таблиця Б.4.

3.2. Розрахунок площ тимчасових при об’єктних складських приміщень.

Для розрахунку площ тимчасових приоб’єктних складських приміщень необхідно визначити потребу у матеріалах, деталях і конструкціях, яку визначають за нормами ДБН Д.2.2-N-99 (РЕКН) (де N номер збірника) і обсягом будівельно-монтажних робіт. Визначену потребу у матеріалах, виробах і конструкціях необхідно занести у зведену відомість необхідних ресурсів, яку складають за формою наведеною у додатку Д.. Розрахунок складських приміщень виконується згідно форми наведеної у додатку. При цьому повинен бути визначений тип складу (відкритий, закритий чи намет).

3.3. Розрахунок потреби у воді для потреб будівництва.

Водопостачальна мережа повинна бути розрахована на випадок забезпечення

споживачів в години максимального водоразбору та під час гасіння пожежі. Розрахунок водопровідних мереж зводиться до визначення діаметра труби та втрат в мережі при перепусці по мережам розрахункових витрат води.

, (3.2)

де: d - діаметр труби, м;

Q - загальні витати води, л/с;

V - швидкість руху води, м/с (для малих діаметрів V =0,6 – 0,9 м/с, для великих V = 0,9 – 1,4 м/с).

Загальні витрати води на будівельному майданчику (л/с) визначаються за формулою:

(3.3)

де: q_вир - витрати води на виробничі потреби:

(3.4)

q_гос - витрати води на господарчі потреби:

(3.5)

q _душ- витрати води на душові установки:

(3.6)

де: q _пож - витрати води на пожежогасіння;

S - обсяг будівельно-монтажних робіт, кількість установок, транспорту, який споживає воду в добу (зміну);

А - питомі витрати води на виробничі потреби (додаток Б.5);

к_ч - коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання (додаток Б.5);

n - кількість годин роботи, до якої віднесені витрати води;

в - питомі витрати води на господарчо-питьові потреби (додаток Б.5);

N₁- кількість робітників, які працюють в максимальну зміну,чол;

n1 –тривалість робочої зміни, роб;

c- витрати води на одного робітника, який приймає душ, л/с (додаток Б.5)

N₂- кількісь робітників, які приймають душ, чол;

m- тривалість роботи душової установки, 45 хв.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дикман Л.Г. "Организация строительного производства".Учеб.для строительньгх вузов.-М.: Издательство АСВ. 2003

2. Цай Т.Н., Грабовий П.Г., Большаков В.А. и др. Организация строительного производства.- М. Издательство АСВ 1999.

3. Организация и планирование строительного производства.Под ред. Шрейбера А.К.- М.: ВШ 1987.

4. Хамзин С.К., Карасев А.К. Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. М.: Высш. шк., 1989. 5. Майданов В.Н., Шейко Ю.П., Ковалев Н.С. Организация, планирование и управление строительством объектов водоснабжения и канализации. К.: Вища школа. Головное изд-во, 1989.

6. Ушацький С.А. та інші. Організація зведення і реконструкція будівель та споруд. –К. Вища школа. 1992.

7. Болотин С.А. Организация строительного производства.Уч. пос./ Болотин С.А., Вихров А.Н. М.:Издат центр «Академия», 2007.

8. Управление организацией: Учебник /Под ред А.Г. Поршнева и др.-М.:ИНФРА-М, 1999.-669с.

9. Фатхутдинов Р.А. Организация производства.Учебн.-М: ИНФРА-М,2001.

10. Голубев В.И. Определение обьемов строительньїх работ. Справочник.- М.: СИ 1991.

11. ДБН А.3.1-5-96. Організація будівельного виробництва. -К.: Держбуд України. 1996.

12. Пособие по разработке проектов организации строительства и проектов производства работ /к ДБН А.3.1-5-96 «Организация строительного производства». Часть 1и2. АП НИИСП.-К.: 1997.

13. ДБН Д.1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва. –К. Держбуд України. 2000.

14. ДБН Д.2.-99 Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи /РЕКН/. –К.: Держбуд України, 1999.

15. ДБН Д.2.7-2000. Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин та механізмів /РКНЕМ/. –К.: Держбуд України. 2000.

16. Проектирование организации промышленного строительства: Крат. справ./ Е.П. Уваров, С.И. Уманский, М.С. Розенфельд, Г.И.Анышков. –К. Будывельник, 1984.