Геополітичні наслідки Другої світової війни. Українська РСР в системі міжнародних відносин

Україна у повоєнне десятиріччя (1945-1955 рр.)

План

1. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Україна в системі міжнародних відносин.

2. Відбудова народного господарства: здобутки й деформації. Голод 1946-1947 рр.

3. Посилення тоталітарного режиму в повоєнній Україні. Ідеологічний наступ сталінізму.

4. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Загострення політичної боротьби та братовбивчої війни.

Словник: Безрідний космополіт (рос. безродный космополит), Відбудова, акція «Вісла», Геополітика, Демобілізація, Депортація, «Ждановщина», Космополітизм, «Лисенківщина», Радянізація, Репатріація, Тоталітаризм,

«Холодна війна».

Доповіді:

1. Життя українського повоєнного міста (1945 – 1953 рр.).
2. Голод 1946 – 1947 рр. в Україні.
3. Повсякденне життя українських селян у повоєнному десятиріччі.
4. Відбудова системи народної освіти УРСР у післявоєнний період.
5. Ліквідація Української греко-католицької церкви.
6. Діяльність української політичної еміграції у Німеччині та Австрії у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр.
7. Повсякденне життя українських емігрантів – мешканців таборів для переміщених осіб у Західній Німеччині у повоєнний період.

Література:

1. Акція «Вісла»: Документи / Є. Місило (упоряд., ред.). – Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. – 564 с.

2. Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946 – 1980-і рр.). – К.: Альтернативи, 1999. – 304 с.

3. Веселова О.М., Марочко В.І., Мовчан О.М. Голодомори в Україні 1921 – 1923, 1932-1933, 1946 – 1947: злочин проти народу. – 2-ге вид., доп. – К.; Нью-Йорк: М.П. Коць, 2000. – 274 с.

4. Голод в Україні: Документи і матеріали. – К.: М.П. Коць, 1996. – 376 с.

5. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 2000. – 360 с.: іл.

6. Енциклопедія історії України: У 10-и т. – Т. 1-7. – К.: Наукова думка, 2005 – 2010.

7. Історія українського селянства / В.М. Литвин (голова ред. ради), С.В. Кульчицький (кер. авт. кол.): Нариси у 2-х т. – Т. 2. – К.: Наукова думка, 2006. – 653 с.

8. Курс лекцій з історії України / Коріненко П.С. (кер. авт. кол.): У 4-х ч. – Ч. ІV.: Новітня історія України (1939 – 2007 рр.). – Тернопіль: Астон, 2007. – 400 с.

9. Новітня історія України (1900 – 2000): Підручник / А.Г. Слюсаренко, В.Г. Гусєв, В.М. Литвин та ін. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Вища школа, 2002. – 719 с.

10. Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХ ст. Історичні нариси / Відп. ред. В.А. Смолій. – К.: Наукова думка, 2002. – 952 с.

Методичні рекомендації

Під час підготовки 2 – 4 питань бажано використати, окрім історичних джерел, підручників, монографій та літератури довідково-енциклопедичного характеру, свідчення про ті чи інші реалії суспільно-політичного та економічного життя України очевидців подій (своїх прабабусь/прадідусів, бабусь/дідусів тощо), а також сімейний фотоархів.

Геополітичні наслідки Другої світової війни. Українська РСР в системі міжнародних відносин

У першому питанні необхідно зазначити про утворення у повоєнному світі «наддержав» – СРСР і США; з’ясувати, у чому полягали протистояння між ними. «Холодна війна». Проаналізуйте причини поглиблення протиріч між державами-переможницями у Другій світовій війні. Розкажіть про утворення та мету діяльності протиборчих воєнно-політичних блоків: НАТО (1949 р.; Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Франція, США, Канада) і Варшавського блоку (1955 р.; Албанія, Болгарія, Угорщина, НДР, Польща, Румунія, СРСР, Чехословаччина).

Приєднання Закарпатської України до УРСР (1945 р.) завершило процес воз’єднання українських земель. Проаналізуйте причини створення та діяльність Народного комісаріату закордонних справ УРСР (1944 р.). Охарактеризуйте участь УРСР у числі 51 країни світу у заснуванні та діяльності Організації Об’єднаних Націй (ООН) (1945 р.). Зазначте однією з держав-засновниць і учасниць яких міжнародних організацій стала Україна у повоєнний час (ЮНЕСКО, Всесвітній поштовий союз, Всесвітня метеорологічна організація, Міжнародний союз електрозв’язку тощо). Вкажіть, у чому проявився обмежений характер міжнародної діяльності УРСР.