Розрахунково - конструкторська частина

1.1 Призначення і галузь використання виробу

Підсилювач низької частоти призначений для підсилення електричних коливань, які відповідають звуковому діапазону частот, що чує людина. Використовується як окремий пристрій для отримання високоякісного вихідного музичного сигналу великої потужності.

1.2 Вибір схемного рішення, принцип дії схеми електричної принципової

Підсилювачь низької частоти (ПНЧ) включає до себе шість каналів підсилення, низькочастотний фільтр, та схему електроного керування гучності.

В кожному каналі має місце підсилювач потужності звукової частоти, який виконаний на мікросхемах TDA7560, TDA1562Q та TDA2005 і зображений на рисунку 1, 2, 3.

Перевагами даних підсилювачів потужності є:

- мала кількість необхідних зовнішніх елементів;

- захист від перегріву;

- захист від короткого замикання;

- висока вихідна потужність;

- не потребує настройки.

Для підвищення якості відтворення звуку використовується електронний регулятор гучності за схемою, що зображена на рисунку 2. Регулятор гучності виконаний на мікросхемі TDA7448 та PIC16F876A.

Перевагою даної схеми є те що регулювання гучності та балансу здійснюється окремо.

Рисунок 1

Рисунок 2

Рисунок 3

Схема регулювання гучності для підсилювачів низької частоти зображена на рисунку 4,5.

Рисунок 4

Рисунок 5

Для живлення підсилювача потужності використовується блок живлення, котрий зображений на рисунку 6.

Рисунок 6

Повна електрична принципова схема зображена на рисунку 7.

Діодний міст VD2 перетворює змінну напругу в постійну, C62, C63 сгладжують та фільтрують випрямлену діодним мостом напругу. DA1 стабілізує напругу. С58,С59 фільтрують високочастотну складову.

Сигнал подається через ємності С6-С11 на виводи 2,19,3,18,4,17 мікросхеми ТDA7448. Всі регуліровки гучності проводяться енкодерами, а саме регуліровка фронтального каналу здійснюється енкодером РЕС1, тилового каналу енкодером РЕС2, регуліровка центрального каналу РЕС3 та сабвуферу здійснюється енкодером РЕС4.

Рисунок 7

Підсилювачі зібрано на мікросхемах ТDА7560 TDA1562Q TDA2005. Мікросхеми живляться однополярною напругою живлення. Складається ТDА7560 з чотирьох підсилювачів: окінечного та фазо інверсного., різність сигналів виходить на каскад попереднього підсилення, виконаного по каскадній схемі на чотирьох. Транзистори ввімкнені послідовно, в середній точці каскодного підсилювача

сигнал прийде на інверсний вхід вихідного каскада і оберненим зв’язком повернеться на затвор польового транзистора, також з каскадного підсилювача з верхнього по схемі польового транзистора сигнал прийде на затвор вихідного каскада, виконаного на двух польових транзисторах з послідовним ввімкненням по каскодной схемі, навантаженням середньої точки являтиметься гучномовець. Існує обернений зв’язок по напрузі працюючий таким чином: при підвищенні струму та напруги на стокі першого транзистора прийде сигнал на інверсний вхід диференційного підсилювача і прийде на прямий вхід напруги живлення, ці дві напруги зрівняються між собою, різниця вийде з підсилювача на емітерний повторювач та оберненим зв’язком підіпре затвор вихідного каскада, таким же чином працює й захист від КЗ тобто різнистний сигнал на виході транзистора вийде на прямий інверсний вхід, зрівняються між собою та різниця цих сигналів вийде на емітерний повторювач, з вихода емітерного повторювача презапреться транзистор вихідного каскаду. Конденсатор С24 фільтр високочастотної складової.

1.3 Розрахунок схеми

1.3.1 Вибір активних елементів

Вибір мікросхем виконується за їх функціональним призначенням.

1.3.1.1 Вибір і обгрунтування мікросхем DD1, DD2

Фільтр зібраний на мікросхемі DD1, DD2 типу LM324[1]. Типова структурна схема мікросхеми LM324 зображена на рисунку 8.

.

Рисунок 8

Призначення виводів мікросхеми:

1 – вихід 1; 2 - Вхід «-»1; 3 – Вхід «+» 1; 4 – Живлення «+»; 5 – Вхід «+» 2; 6 – Вхід «-» 2; 7 – Вихід 2; 8 – Вихід 3; 9 – Вхід «-» 3; 10 – Вхід «+» 3; 11 –Живлення «-»; 12 –Вхід «+» 4; 13 – Вхід «-» 4; 14 – Вихід 4

Мікросхема має наступні електричні параметри:

- напруга живлення Е_жив, В 5…25

- струм спокою Ig, мА 10…25

- потужність, що розсіюється, Р_р, мВт 750

1.3.1.2 Вибір і обгрунтування мікросхем DD3

В якості мікросхеми DD3 обирають мікросхему PIC16F876A [2], що використовується в якості контролера зображена на рисунку 9

Рисунок 9

Призначення виводів мікросхеми:

1 - "ІЧ" управління; 2 – Ручна кнопка Stand-by; 3 - Ручна кнопка Master volume; 4 - Ручна кнопка Balance; 5 – Ручна кнопка Mute; 6 – Зчитування «ІЧ» управління; 7 – Вивід не використовується; 8 – «-» живлення; 9 – Кварцевий резонатор; 10 - Кварцевий резонатор; 11 – Управління звуковим процесором; 12 - Управління звуковим процесором; 13 – Управління жк дісплеем Master Volume; 14 – Управління жк дісплеем сабвуфер; 15 – Управління жк дісплеем центральний канал; 16 – Управління жк дісплеем тилові канали; 17 - Управління жк дісплеем баланс; 18 - Управління жк дісплеем Stand-by; 19 – Живлення «-»; 20 - Управління ІК приймачем; 21 – Управління енкодером PEC1 «С»; 22 - Управління енкодером PEC2 «С»; 23 - Управління енкодером PEC3 «С»; 24 - Управління енкодером PEC4 «С»; 25 - Управління енкодером PEC4 «А»; 26 - Управління енкодером PEC3 «А»; 27 - Управління енкодером PEC2 «А»; 28 - Управління енкодером PEC1 «А»

Типова схема ввімкнення з однополярним живленням зображена на рисунку 10.

Рисунок 10

Мікросхема має наступні електричні параметри:

Напруга живлення Е_жив, В 5…8

Струм спокою Ig, мА 100…250

Потужність, що розсіюється, Р_р, мВт 500

1.3.1.3 Вибір і обгрунтування мікросхеми DD4

В якості мікросхеми DD2 обирають мікросхему TDA7448 [3], що використовується в якості звукового контролера зображена на рисунку 11

Рисунок 11

Призначення виводів мікросхеми:

1 – «+» живлення; 2 – Вхід1; 3 – Вхід3; 4 - Вхід 5; 5 - Вихід 5; 6 - Вихід 3; 7 - Вихід 1; 8 - Вивід не використовується; 9 – Управління з контролера; 10 - Управління з контролера; 11- «-» живлення; 12 – Зчитування; 13 - Вивід не використовується; 14 – Вихід 2; 15 – Вихід 4; 16 – Вихід 6; 17 – Вхід 6; 18 – Вхід 4; 19 – Вхід 2; 20 – Вихід мікросхеми.

Спрощена структурна схема мікросхеми TDA7448 представлена на рисунку 12

Рисунок 12

Типова схема ввімкнення ТDА7448 представлена на рисунку 13

Рисунок 13

Мікросхема має наступні електричні параметри:

Напруга живлення Е_жив, В 10,5

Вхідний струм І_вх, мкА 0,5

1.3.1.4 Вибір і обгрунтування мікросхеми DD5

В якості мікросхеми DD5 обирають мікросхему TDA7560 [4], що використовується в якості підсилювача звукової частоти фронтових та тилових каналів.

Рисунок 14

Призначення виводів мікросхеми:

1 - Сигнальна земля; 2 –Земля; 3 - Вихід мікросхеми 2 «-»; 4 – Режим Очікування; 5 – Вихід мікросхеми 2 «+»; 6 - Живлення "+"; 7 – Вихід мікросхеми 1 «-»; 8 - Земля; 9 – Вихід мікросхеми 1 «+»; 10 – Земля; 11 – Вхід мікросхеми 1; 12 - Вхід мікросхеми 2; 13 – Земля; 14 - Вхід мікросхеми 4; 15 - Вхід мікросхеми 3; 16 – Земля; 17 - Вихід мікросхеми 3 «+»;18 - Земля; 19 - Вихід мікросхеми 3 «-»; 20 – Живлення «+»; 21 - Вихід мікросхеми 4 «+»; 22 – Режим затухання вхідного сигналу; 23 - Вихід мікросхеми 4 «-»; 24 – Земля; 25 – Вивід не використовується.

Спрощена структурна схема мікросхеми TDA7560 зображена на рисунку 15

Рисунок 15

Типова схема ввімкнення ТDА7560 зображена на рисунку 16

Рисунок 16

Мікросхема має наступні електричні параметри:

- напруга живлення Еж, В 8...18

- струм спокою Iо, мА (Еж=±16В) 50...80

- смуга робочіх частот Fmin…Fmax, Гц (за рівнем -3дБ) 20...20000

- вихідна потужність Pвих, Вт (Еж=±16 В, Кг = 0,5 %):

при Rн=4 Oм 28...32

при Rн=2 Oм 56...64

- коефіцієнт нелінійних спотворень Кг, % 0,4

- струм споживання Iж, мА

при Рвих=28 Вт, Rн=4 Ом 4000

при Рвих=56 Вт, Rн=2 Ом 5000

-потужність, що розсіюється, Р_р, мВт 20000

1.3.1.5 Вибір і обгрунтування мікросхеми DD6

В якості мікросхеми DD6 обирають мікросхему TDA2005 [5], що використовується в якості підсилювача звукової частоти центрального каналу.

Рисунок 17

Призначення виводів мікросхеми:

1 – Вхідний сигнал «+»; 2 –Задає робочу точку; 3 – Живлення «+»; 4 – Задає робочу точку; 5 – Вхідний сигнал «-»; 6 - Живлення "-"; 7 – Фільтруючий вивід вихідного сигналу; 8 – Вихід мікросхеми «-»; 9 – Живлення "+"; 10 –Вихід мікросхеми «+»; 11 – Фільтруючий вивід вихідного сигналу

Спрощена структурна схема мікросхеми TDA2005 зображена на рисунку 18

Рисунок 18

Типова схема ввімкнення ТDА7560 зображена на рисунку 19

Рисунок 19

Мікросхема має наступні електричні параметри:

- напруга живлення Еж, В 8...18

- струм спокою Iо, мА (Еж=±16В) 100...200

- смуга робочіх частот Fmin…Fmax, Гц (за рівнем -3дБ) 20...20000

- вихідна потужність Pвих, Вт (Еж=±16 В, Кг = 0,5 %):

при Rн=4 Oм 7...10

- коефіцієнт нелінійних спотворень Кг, % 10

- струм споживання Iж, мА

при Рвих=28 Вт, Rн=4 Ом 1500

-потужність, що розсіюється, Р_р, мВт 2000

1.3.1.6 Вибір і обгрунтування мікросхеми DD7

В якості мікросхеми DD7 обирають мікросхему TDA1562 [6], що використовується в якості підсилювача звукової частоти низькочастотного каналу.

Рисунок 20

Призначення виводів мікросхеми:

1 – Вхідний сигнал «+»; 2 – Вхідний сигнал «-»; 3 – отрицательный вывод подъема электролитический конденсатор; 4 – выбор режима входа; 5- положительный вывод подъема электролитический конденсатор 1; 6 - Живлення "-"; 7 – Вихід «+»; 8 – Вихід діагностики; 9 – Живлення "+"; 10 –Живлення «-»; 11 – Вихід «-»; 12 - Земля; 13 - позитивний висновок підйому електролітичний конденсатор 2; 14 – Вивід фільтрації входу; 15 - негативний висновок підйому електролітичний конденсатор 2; 16 – Вивід режиму роботи класів В і Н;17 - Сигнальна земля.

Спрощена структурна схема мікросхеми TDA2005 зображена на рисунку 21

Рисунок 21

Типова схема ввімкнення ТDА7560 зображена на рисунку 22

Рисунок 22

Мікросхема має наступні електричні параметри:

- напруга живлення Еж, В 8...18

- струм спокою Iо, мА (Еж=±16В) 110...200

- смуга робочіх частот Fmin…Fmax, Гц (за рівнем -3дБ) 20...20000

- вихідна потужність Pвих, Вт (Еж=±17 В, Кг = 10 %):

при Rн=4 Oм 18...20

- коефіцієнт нелінійних спотворень Кг, % 10

- струм споживання Iж, мА

при Рвих=18 Вт, Rн=4 Ом 8000

-потужність, що розсіюється, Р_р, мВт 20000

1.4 Вибір конструкції виробу

1.4.1 Опис конструкції

Підсилювач низької частоти “AFAOAA“ призначений для підси-

лення електричних сигналів від різних звукових джерел.

Розташування органів управління підсилювача приведено на рисунку 23,24.

Рисунок 23

1-кнопка включення мережі; 2- Жидкокристалічний дісплей; 3-ручка регулятора гучності фронтальні канали та регулятор балансу; 4-ручка регулятора гучності тилових каналів та регулятор балансу; 5-ручка регулятора гучності центрального каналу; 6- ручка регулятора гучності низькочастотного каналу; 7-кнопка блокировки всіх регуляторів гучності; 8-кнопка вимкнення вхідного сигналу; 9-кнопка режиму очікування; 10-кнопка балансу; 11-вхідні розєми; 12-Ручка регулятора НЧ складової;13-ручка регулятора зміни фази; 14-ручка регулятора посилення сигналу.

Підсилювач складається з наступних функціональних блоків: плата контролеру рівня сигналу, плата блока живлення, плата фільта НЧ складової та три плати підсилювача потужності.

Підсилювач виконаний у вигляді настільної конструкції. Корпус прямокутний, металево-пластмасовий з лакофарбовим покриттям.

Рисунок 24

1-вихідні клеми Фронт (ліва,права); 2- вихідні клеми тил (ліва,права);3-вихідні клеми центр, сабвуфер; 4-розєм для шнура електроживлення; 5-запобіжник;

Конструкція підсилювача низької частоти зображена на рисунку 25.

Рисунок 25

1-силові трансформатори ТС-180; 2- конденсатор фільтра живлення та блок живлення; 3- плати підсилювача потужності; 4- плата процесору регулятора гучності; 5- плата філтру НЧ складової;

Шасі підсилювача металеве. До нього кріпляться печатні модулі, силовий трансформатор, блок живлення та радіатор.

Порядок розборки та зборки підсилювача. Розборку підсилювача необхідно виконувати в наступній послідовності: відгвинтити чотири гвинта з боку підсилювача і один з верхньої кришки і зняти верхню кришку, зсунувши її у бік.

Зборка виконується у зворотній послідовності.

1.4.2 Компоновка печатного модуля

Компоновка печатного модуля - це частина процесу конструювання, яка визначає форму і габарити як самого печатного модуля так і всього виробу, розташування окремих вузлів, блоків, деталей. Від правильної компановки в значній мірі залежать технічні, технологічні і експлуатаційні показники виробу, його надійність і ремонтопригідність.

Габаритні розміри печатної плати віповідають ГОСТ 2.417-. Товщина печатної плати визначається товщиною матеріалу і вибирається в залежності від елементної бази що використовується, та діючих механічних навантажень.

Виходячи з данних умов для виготовлення печатної плати застосовується стеклотекстоліт фольгований гальваностійкий СФ -1-35-1,5 ГОСТ10292-, для апаратури загального призначення.

Розміщення навісних елементів на печатній платі відповідає ОСТ4.ГО.010.030 і ОСТ4.ГО.010.099. Раціональне розміщення навісних елементів забезпеченням мінімальної довжини провідників, усунення паразитних зв'язків виконується відповідно ГОСТ23751 - 86.

Варіанти установки елементів на печатній платі згідно ОСТ4.ГО.010.030, їх конструкція, розміри, вартість приведені в таблиці 1.

Компоновка печатного модуля приведена на рисунку 26.

Таблиця 1

Найменування та позиція	Тип ЕРЕ	Параметри	Конструкція, розміри,м	Вага г	Вартість грн.	Нормативна документація
Резистори R1-R6, R8, R9 R10, R11	МЛТ	0,125		0,15	0,15	ОЖ0.467. 180 ТУ
Найменування та позиція	Тип ЕРЕ	Параметри	Конструкція, розміри,м	Вага г	Вартість грн.	Нормативна документація
Конденсатори С8, С23, С25 С10-С15, С20,С21 С27,С28, С30-С33, С7,С26,С29	К50-35	10000мкФ 2200мкФ 470мкФ 100мкФ 47мкФ 22мкФ 10мкФ 1мкФ		0,6 0,5 0,5 0,5	0,6 0,5 0,5
Конденсатори С9,С24, С34, С22	К10-17б	0,1мкФ 0.33 мкФ 0.47 мкФ		0,15 0,15 0,15	0,5
Конденсатор С1-С6, С16-С19	К73-17	0.1мкФ 0.47 мкФ		0,15 0,12	0,3 0,3	ОЖ0.461.104ТУ
Мікросхема DA1-DA5	L7805,L7808,L7812,L7815					бКО.348.634-02ТУ/03
Мікросхема DD1,DD2	LM324

Таблиця 1-продовження

Мікросхема DD3	PIC16F876A
Мікросхема DD4	TDA7448
Мікросхема DD5	ТDА7560
Мікросхема DD6	TDA2005
Мікросхема DD7	TDA1562Q
Діодний міст VD1,VD2	MB3510
PR1	TSOP1736
Енкодери PEC1-PEC4	4220F-S0024
Резистори R21,R28,R30	СП3-4аМ	0.5

Рисунок 26 – Компоновка печатного модуля плати керування

1.4.3 Розрахунок параметрів печатної плати

1.4.3.1 Розрахунок ширини печатного провідника

Розрахунок ширини печатного провідника [10] визначається дозволяємою щільністю струму, механічною міцністю зчеплення з основою. В даному випадку максимальна щільність струму складає J=20 А/мм²

Визначають максимальний струм в провідниках даних печатних плат. Як відомо, максимальний печатний струм протікає в загальному провіднику, тому розраховують струм тільки в ньому, тому що його ширина є максимальною. Для цього сумують всі потужності споживання кожного елементу, і знаючи: напругу живлення Е_ж= 17В, знаходиться струм, що протікає в загальному провіднику. Максимальні потужності та кількість елементів занесені до таблиці 2.

Таблиця 2

Найменування елементів	Кількість, шт.	Потужність,Вт
Резистор МЛТ-0,125	7шт.	0,125 Вт
Конденсатор К50-35	3шт.	0,05 Вт
Конденсатор К10-17б	1шт.	0,003 Вт
Кварцевий резонатор	1шт.	0,02 Вт
Фотоприймач TSOP1736	1шт.	0,05Вт
Мікросхема DA2	1шт.	0,5 Вт
Мікросхема DD5	1шт.	30 Вт
Резистор R7	1шт.	0,5Вт

Розраховується загальна потужність даного виробу за формулою:

Р_заг = Р_0,125*N+P_0,05*N+P_0,05*N+P_0,003*N+P_0,003*N+P₂₀*N (1)

де Р – потужність елементів;

N – кількість елементів.

Р_заг = 0,125*7+0,05*3+0,003*1+0,02*1+0,05*1+0,5*1+30*1=31,2 Вт

Розраховується струм в загальному провіднику І_заг за формулою:

І_заг=Р_заг /U_ж, (2)

де U_ж - напруга живлення.

І_заг= 4,098/20=0,205 А

Розраховується мінімальна площа перерізу печатного провідника S_min за формулою:

S_min=І_заг/J (3)

S_min=0,205/20=0,01 мм²

Розраховується мінімальна ширина печатного провідника b_min за формулою:

b_min = S_min/h, (4)

| де h - товщина фольги (0,035мм).

b_min =0,01/0,035=0,29 мм

1.4.3.2 Розрахунок діаметрів монтажних отворів

Діаметр кожного отвору d₀ визначається за формулою:

d₀ = d_вив + Z, (5)

де d_вив – діаметр виводу елемента;

Z – зазор (0,2 ÷ 0,4 мм).

Елементи, що використовуються, мають наступні діаметри виводів, що занесені до таблиці 3.

Таблиця 3

Резистор МЛТ-0,125	0,6мм
Конденсатор К50-35	0,8мм
Конденсатор К10-17б	0,5мм
Кварцевий резонатор	0,5мм
Фотоприймач TSOP1736	0,6мм
Мікросхема DA2	0,8мм
Мікросхема DD1	0,7мм

d₀₁=0,6+0,2=0,8мм

1.4.3.3 Розрахунок діаметрів контактних площадок

Розраховується діаметр контактних площадок d_к за формулою:

d_к = d₀ + 2b+с, (6)

де b - необхідна мінімальна радіальна товщина контактної площадки;

с – коефіцієнт,що враховує вплив розбіжності міжцентрової відстані.

d_к = 0,8 + 2*0,15 + 0,5 = 1,6 мм

Данні всіх розрахунків заносяться до таблиці 4.

Таблиця 4

Діаметр виводу	Діаметр отвору	Діаметр контактної площадки
Розрахований	Прийнятий	Розрахований	Прийнятий
0,6	0,8	0,8	1,6
0,6	0,8	0,8	1,6
0,6	0,8	0,8	1,6
0,8			1,8
0,5	0,7	0,8	1,5
0,8			1,8

На основі проведених розрахунків виконують трасіровку печатного модуля плати керування, що приведені на рисунку 27.

Рисунок 27

1.4.3.4 Розробка креслення печатної плати

Основні вимоги до креслення печатної плати: шаг координатної сітки

2,5мм; креслення виконується в масштабі 2:1; провідники зображуються однією лінією, а ширину вказують в текстовій частині креслення. Текст розташовується над основним написом. Креслення печатної плати розроблено згідно ГОСТ 2.417-78 ДП 5.05090101.14.10.02-01 розроблений та додається.

1.5 Розрахунок надійності виробу

Розрахунок призводиться згідно [7], за допомогою табличного редактора Microsoft Excel.

Ісходні данні для розрахунку занесені до таблиці 5.

Параметри, що внесені до таблиці 5.

N_y – кількість однотипних елементів;

К_н – коефіцієнт навантаження ЕРЕ;

t^oC – температура експлуатації;

λ₀*10^-6 – інтенсивність відмов ЕРЕ;

ά₁,, ά_2, ά –коефіцієнти що враховують умови експлуатації;

λ_р*10^-6 – інтенсивність відмов з урахуванням режимів експлуатації.

Таблиця 5

Назва і тип ЕРЕ	Ny, шт.	Кн	tоy, С	λо*10-6	Коефіціенти	λр*10-6	λрN*10-6
1/год	ά1	ά2	ά	1/год	1/год
Конденсатор Capxon		0,7		0,05	0,66	1,5		0,495	2,97
Конденсатор 10-17б		0,8		0,03	0,47	0,7		0,1	0,3
Резистор МЛТ-0,125		0,7		0,04	0,6			0,24	4,32
Кварцовий резонатор		0,6		0,4				0,4	0,8
МікросхемаPIC16F876A		0,8			0,74			0,74	0,74
Мікросхема DA2		0,8		0,06	0,74			0,0444	0,0444
Разом									9.17

λ₀*10^-6 - інтенсивність відмов ЕРЕ,

ά₁,, ά_2, ά_1,i a- коефіцієнти що враховують умови експлуатації;

λ_р*10^-6 - інтенсивність відмов з урахуванням режимів експлуатації

1.5.1 Інтенсивність відмов резисторів λрR визначається за формулою:

λ_рR = λ₀* α₁ * α (7)

λ_рR =0,04*0,6*10=0,24 н/год

1.5.2 Інтенсивність відмов конденсаторів λ_рС визначається за формулою:

λ_рС = λ₀* α₁ * α₂* α (8)

1.5.3 Інтенсивність відмов комунікаційних приладів λ_ркп визначається за формулою:

λ_ркп = λ₀* α₁ * α₃ α (9)

Для решти радіоелементів та складальних одиниць значення λ_р береться як значення λ_0.

1.5.4 Розрахунок добутку відмов:

Σ λ_р *N (10)

1.5.5 Знаходиться загальна сума Σ λр *N для усіх елементів

Результати розрахунків заносяться до таблиці 5.

1.5.6 Розрахунок часу безвідмовної роботи пристрою призводиться за формулою:

Т_ср=1/ Σ λ_р *N (11)

Т_ср=1/ 9.17*10^-6 =109051 годин

1.5.7 Визначається 10 значень ймовірності безвідмовної роботи за формулою:

P(t)=e ^{Σ λр *N * t} (12)

де Р- ймовірність відмови виробу;

t- час роботи;

λ_n – загальна інтенсивність відмов вироба.

Розраховані значення заносяться до таблиці 6

Таблиця 6

t
P(t)	0.988	0.977	0.942	0.888	0.788	0.700	0.622	0.552	0.490	0.364

1.5.7 Будується графік залежності імовірності безвідмовної роботи від часу (рисунок 28)

Рисунок 28