Візантійська співдружність – культурно-ідеологічна зона, виникає з 9 ст

Імператор сформував підлеглу піраміду держав. Він – батько. Інші – сини, брати імператора.

По лекціях це на жаль все, тому почала шукати в неті. Термін «візантійська співдружність придумав Оболенський Дмитро: Byzantine Commonwealth.

Англійська Вікіпедія: Візантійська Співдружність це термін, придуманий в 20 ст. істориками для позначення області, візантійського літургійного і культурного впливу здійсненого в середні віки візантійськими місіонерами. Ця область охоплює територію таких сучасних країн: Болгарії, Греції, Македонії, Чорногорії, південний захід Росії, Сербії, Румунії, України, Грузії, Молдови та Білорусі. Найбільш важливим у трактуванні поняття є дослідження Дмитра Оболенського. У своїй книзі «Шість візантійських портретів» він досліджував життя і творчість шести осіб, зазначених у Візантійській Співдружності (хто це – не знайшла).

(більше ніяких визначень крім оцього я не знайшла, ні англ, ні укр..мовами, але є уривок зі статті Олександра Головка «Давня Русь в системі Byzantine Commonwealth» в журналі Східний світ.):

Втрачаючи поступово політичну і мілітарну вагу, Візантія в ІХ – ХІІ ст. перетворилася на своєрідний «Золотий міст» між Європою і Азією, перехрестям не тільки торговельно-економічних і політичних інтересів, а і ланкою, яка зв’язувала культур Заходу і Сходу. Візантія була центром, де відбувався синтез культурних течій Середземномор’я, Балкан і Близького Сходу.

Враховуючи великий вплив Візантії на оточуючий світ, особливо на країни і народи, де поширювався візантійський варіант християнства, видатний дослідник середньовіччя Д.Оболенський влучно назвав цю візантійську спільність Byzantine Commonwealth, тобто візантійською співдружністю [Obolensky 1974,466-476].

Суб’єкти в системі «Byzantine Commonwealth» не були рівнозначні. Характер їх відносин з Імперією залежав від багатьох факторів, серед яких важливе місце мали рівень їх економічного та політичного розвитку, військовий потенціал та географічне розташування.

Саме за цими ознаками суспільство слов’ян Східної Європи, яке в ІХ – Х ст. сформувалося в одну велику державу – Русь, було у досить вигідному положенні відносно Візантії. Східні слов’яни не межували безпосередньо з Імперією, а тому та ніколи не загрожувала їх найважливішим реґіонам. Водночас військовий потенціал і географічне розташування дозволяв східнослов’янській еліті тривалий час здійснювати тиск на Константинополь та інші грецькі володіння.

25. Провідні персоналії “Комнінівського відродження”. с лекции

11 ст. –перехід між Македонським та Комнінівським Відродженням. Змінилось 14 імператорів на візант. престолі.

Михаїл Пселл (1018 – 1096) - філолог,ритор,політик, природничник

Його хронографія-вершина доби. Він створив низку психологічних портретів діячів періоду 976-1075 р. починаючи з К. Мономаха і до Михайла VII. Написав про себе, як гарного ритора,філософа,діяча(сам себе похвалив). Підняв авторську самосвідомість на недосяжний для середньовіччя рівень. Запропонував метод: історичне пізнання через художнє сприйняття дійсності. Аналог Прокопія Кесарійського своєї доби. Псел – ПЕРШИЙ КУЛЬТУРОЛОГ(на думку Демчук, бо описував навіть інтриги різні)

Иоанн Скилиця – перший історик! Твір «огляд історії». Багато писав про Русь. Почав працювати як історик-джерелознавець

11-12 ст. – мемуари створюються!! Це візитівка Комнінівського Відродження.

Комн.відр. - період розквіту мистецтва,літератури,продовження античної спадщини. Виникають літературно-філософські гуртки. Провідним стає Анни Комніної. Церемоніалізм імператорський там зникає,там свобода спілкування. Переходячи в особистісні відносини, відбуваються тематичні цікаві дискусії – всі ці якості передують явищам Італійського Ренесансу.

Нікіфор Врієній (чоловік Анни Комніної)-аристократ,інтелектуал.

Йому запланували віддати престол Анна та її мати Ірина Дукеня після смерті батька і чоловіка Олексія І Комніна. (Духовна спадковість важила більше ніж кревна) Але він не піддався на ці інтриги. Написав «Історичний матеріал» (події 1070-1080 рр.…короткі свідчення про свій час). Його манера вирізняється вишуканий класицизм стиля і драматизм викладу(подає історію як драму)

Анна Комніна (1083-1153) жінка-політик, письменниця

Один твір «Алексіада»(було 2 твори,інший втрачений) - вершина візантійської історико-літературної прози. Це мемуари, що присвятила батькові

Почала писати з 14 років і писала аж до його смерті в 1118р. Твір був просякнутий опозиційністю до братів(Іоанн 2 та Імануіл 1). Протиставляючи їх батькові. Коли програла(за престол) була змушена втікти до монастиря, де вмерла. Переклали Олексіаду та видали ще в 1960(?).

Нікіта Хоніат дав загальну інфу про династію Комніних і про династію Ангелів

+ описував загарбання Константинополя христоносцями(1204)

епічна поема «Дигеніс Акрит» - Розповідь про життя Дигеніса. Сначала расказ. о родителях героя. Он рожден от сирийского эмира, обратившегося в христианство, и дочери ромейского стратига («Дигенис» значит «Двоерожденный», то есть происходящий от родителей разных вероисповеданий).Популярна на Русі. Такий сюжет притаманний античності. Мікс християнства і античності.

Федір Продром -Придворний поет (його дядя був митрополитом київським Іоанн ІІ)

Автор романів і поезії. Література цього часу еротична (навіть опис природи), причому віршована(прози дуже мало). А в комнін. Відродж вона була гедоністичною. До візант гедонізм мало уваги дослідників

27 Причини та наслідки ІV “хрестового походу” проти Візантії.