Структура уроку

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський національний педагогічний університет

Імені Т.Г. Шевченка

Кафедра гімнастики, хореографії і плавання

ЛЕКЦІЇ

з навчальної дисципліни

ГІМНАСТИКА ТА МЕТОДИКА ЇЇ ВИКЛАДАННЯ

для студентів 3-го курсу факультету фізичного виховання Чернігівського
національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка

Черняков Володимир Володимирович, к.п.н.

(прізвище та ініціали викладача, його вчена ступінь і звання)

Чернігів

Лекція №6

УРОК ГІМНАСТИКИ В ШКОЛІ

Мета – ознайомити з особливостями проведення уроку гімнастики в школі.

Завдання: 1) описати і пояснити характерні особливості і завдання уроку гімнастики в школі; 2) розкрити структуру уроку гімнастики; 3) описати і пояснити методику проведення окремих частин уроку; 4) розкрити зміст підготовки вчителя до уроку гімнастики; 5) описати і пояснити основні види контролю та аналізу уроку гімнастики вчителем.

План

1. Характерні особливості і завдання уроку гімнастики в школі.

2. Структура уроку гімнастики в школі.

3. Методика проведення окремих частин уроку.

4. Підготовка вчителя до уроку.

5. Педагогічний контроль і аналіз уроку.

6. Хронометраж уроку гімнастики.

7. Визначення фізичного навантаження під час уроку.

ЛІТЕРАТУРА

1.Жалій А.А., Палига В.Д.Гімнастика. - К: "Вища школа", 1975. – С. 293-315.

2. Мартовский А.Н.. Гимнастика в школе. – М.: Физкультура и спорт, 1976. – С. 40-49.

3. Меньшиков Н.К.. Гимнастика с методикой преподавания. – М.: Просвещение, 1990. – С. 183-201.

4. Новосельский В.Ф.. Методика урока физической культуры в старших классах. – К.: "Радянська школа", 1989. – С. 128.

5.Палыга В.Д. Гимнастика.. – М.: "Просвещение", 1982. – С. 190-215.

6. Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (1-11 класів) – К.: Освіта, 1999.

7.Смолевский В.М. Гимнастика и методика преподавания. – М.: "ФиС", 1987. С. 238-241.

8. Филипович В.И. Теория и методика гимнастики. – М.: Просвещение, 1971. – С. 184-212.

Допоміжна:

1. Шиян Б.М. Теория и методика физического воспитания. – М.: Просвещение, 1988. – С. 101-223.

2. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика физического воспитания с основами теории. – М.: "Просвещение", 1991, гл. III, IV.

3. Калашников Г.О. Виховання сміливості на уроках фізичної культури. – К.: Здоров'я, 1982. – 192 с.

4. Коротков И.М. Подвижные игры в школе. – М.: Просвещение, 1979. – 190 с.

5. Мейксон Г.Б., Шаулин В.Н. Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре. – М.: "Просвещение", 1986.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання студентів

1. Види уроків з гімнастики в загальноосвітній школі та їх характерні особливості.

1. Структурні елементи уроку гімнастики і методика проведення окремих його частин.

Урок

Урок – є основною формою організації занять по гімнастиці в школі. Особливості урочної форми проведення занять:

– керівна роль учителя під час уроку, який забезпечує ефективність навчального виховного процесу;

– постійний розклад занять;

– правильне визначення мети і завдань кожного уроку;

– вибір засобів для вирішення поставлених завдань;

– надання кваліфікованої допомоги учням (показ, пояснення вправ, виправлення помилок, забезпечення страхування).

Урок повинен містити в собі завдання, виконання яких забезпечує весь процес навчання і складається з конкретних завдань: освітніх, оздоровчих i виховних.

Зміст освітніх завдань містить у собі навчання дітей виконанню гімнастичних вправ, передбачених програмою, отримання учнями знань про гімнастичну термінологію, самоконтроль при виконанні з.р.в., правила безпеки, страховку i допомогу під час виконання вправ на гімнастичних приладах. Для вирішення одних освітніх завдань необхідно відносно тривалий час (серія послідовних уроків), а для вирішення інших – достатньо лише одного уроку.

Наприклад: навчити перекиду вперед на одному уроці неможливо, тому таке завдання може бути загальним для серії уроків, а ось завдання: навчити групуванню з різних в.п. можна вивчити на одному уроці, тому саме така постановка завдання повинно бути на конкретному уроці.

Конкретне завдання ставиться тоді, коли воно може бути вирішене на одному уроці. У такому випадку доцільно використовувати таке дієслово навчити (наприклад, наскоку на місток, при навчанні стрибкам або приземленню і т.д.). Якщо навчання окремій гімнастичній вправі відбувається протягом декілька уроків, то на першому уроці можна поставити завдання: вчити, а на наступних: продовжувати вчити. Якщо вже вправа вивчена, ставиться завдання: закріпити або удосконалювати його. Якщо вправу треба оцінити на оцінку, то завдання уроку можна визначити словом оцінити. Такі конкретні завдання записуються у конспекті і доводять до відома учнів на кожному уроці.

Разом з освітніми завданнями вчитель ставить і оздоровчі завдання, вирішення яких в останні роки стали одними з основних у ф/в дітей і підлітків. Одним з важливіших оздоровчих завдань є формування правильної постави, а також гігієнічні умови проведення занять і попередження травматизму. На досягнення цієї мети спрямовані зусилля вчителя на добір і дозування фізичних вправ, на навчання правильному диханню при їх виконанні. Значну допомогу вчителю можуть надавати нетрадиційні види гімнастики (дихальна гімнастика, ушу, хатха-йога тощо).

Уроки гімнастики мають велике значення для вирішення виховних завдань, таких як, дисциплінованість, увагу, акуратність, колективізм, наполегливість, естетика рухів тощо.

Уроки гімнастики в школі відповідно до педагогічних завдань можуть бути: вступні (на початку проходження матеріалу), на яких вчитель ставить завдання навчальної роботи, повідомляє вимоги до учнів, розкриває зміст програмного матеріалу, може перевірити рівень фізичної підготовленості i якість виконання основних вправ за попередній клас; уроки вивчення нового матеріалу; уроки повторення; комбіновані (змішані), уроки, в яких є і новий матеріал, і повторення, і удосконалення; контрольні уроки проводяться або після проходження якоїсь частини матеріалу із програми, або в кінці розділу гімнастики і спрямовані на виявлення успішності і підготовленості учнів.

СТРУКТУРА УРОКУ

Урок гімнастики складається з трьох частин: підготовча, основна, заключна.

Підготовча частина в основному триває 8-12 хв. і має свої окремі завдання.

З біологічного аспекту – підготовка організму учнів до наступної роботи (настрій ЦНС і вегетативних функцій, підготовка опорно-рухового апарату;

З педагогічного аспекту: – формування в дітей умінь виконувати рухові дії у різному темпі з різною амплітудою, ступеню м’язового напруження, оволодіння школою рухів.

Відповідно до віку, підготовленості учнів, типу уроків – ці завдання можуть бути використані по різному (у молодших класах з біологічного аспекту під час навчання вправам, у старших класах – з педагогічного аспекту). Для вирішення цих завдань у підготовчій частині уроку використовуються різні засоби: стройові вправи; перешикування i далі перерахувати. У підготовчій частині уроку недоцільно розвивати рухові якості, тому що вправи з високою інтенсивністю знижують працездатність учнів.

Основна частина триває у часі 30-35 хв. I містить у собі наступні завдання:

- формування життєво необхідних і спеціальних рухових навичок;

- розвиток вольових, фізичних (рухових) здібностей учнів.

Для вирішення цих завдань використовується значний обсяг різних вправ (прикладні, вправи на приладах, акробатичні, вправи, ЗРВ високої інтенсивності).

Заключна частина триває 3-5 хв.

Основні завдання - підготовка організму учнів до наступної роботи, підведення підсумків даного уроку, завдання додому.

Засоби: перерахувати.