При виробленні найбільш загального подання про соціальну ієрархію суспільства достатнім є виділення трьох основних рівнів: вищого, середнього й нижчого. Розподіл населення по цих рівнях можлив по всіх підставах стратифікації, причому значимість кожного з них буде визначатися пануючими в суспільстві цінностями й нормами, соціальними інститутами й ідеологічними установками.
Методика вимірів повинна ґрунтуватися в тому числі на використанні статистичних методів, що дозволяють, зокрема, визначити ієрархію доходів населення. Ступінь впливу на прийняття управлінських рішень визначається не математичними методами, а з обліком сформованих у суспільстві норм, що визначають цей процес. І нарешті, соціальний статус групи визначається на основі вивчення суспільної думки, що безпосередньо відбиває її значимість і цінність.
Не можна визначати таке складне явище, як соціальна стратифікація, виходячи або зі статистичних даних, або ґрунтуючись винятково на даних соціологічних опитувань. Необхідно використати комплексний підхід.
|
|
Рівні стратифікації дають подання про вертикальний зріз суспільства. Вертикальний зріз суспільства, що відтворює його ієрархічну структуру, називається профілем стратифікації, що показує, яка частина населення належить до нижчого, середнього й вищого шару і, отже, який рівень нерівності в даному суспільстві.
У станових суспільствах вищий шар, як правило, гомогенен, він складається винятково із представників одного стану, які одночасно є й носіями престижних статусів, і самими заможними людьми країни, і активними учасниками політичного процесу, тому що займають всі важливі державні посади.
У міру руйнування станових перегородок, скасування станових привілеїв, розвитку демократичних інститутів парламентаризму, загального виборчого права, політичних партій у суспільствах неминуче починається процес диференціації вищого шару, тобто його своєрідне розмежування по характеру виконуваних функцій.
Стабільність ієрархічної структури суспільства залежить від питомої ваги й ролі середнього класу або шару. Займаючи проміжне положення, середній клас виконує своєрідну сполучну роль між двома полюсами соціальної ієрархії, знижуючи їхнє протистояння. Чим більше в кількісному відношенні середній клас, тим більше в нього шансів впливати на політику держави, процес формування фундаментальних цінностей суспільства, світогляд громадян, уникаючи крайностей, властивим протилежним силам.
Всім різнорідним групам середнього класу властиві загальні риси:
• гарна забезпеченість, стабільний рівень доходів, достатній для задоволення матеріальних і культурних потреб родини;
|
|
• висока освіченість і кваліфікація, що дозволяють займатися престижними й добре оплачуваними видами діяльності, мати певний культурний кругозір;
• політичний консерватизм, що базується на задоволеності своїм соціальним станом і заключається в усвідомленому прагненні зберегти, підтримати сформований у суспільстві цінностно-нормативний політичний порядок.
Вертикальний зріз суспільства рухливий, його основні шари можуть збільшуватися або зменшуватися, що зв'язано з безліччю факторів: спади виробництва, структурна перебудова економіки, характер політичного режиму, технологічне відновлення, поява нових престижних професій. Однак стратифікаційний профіль не може витягатися безмежно. Автоматично спрацьовує механізм перерозподілу національного багатства й влади у вигляді стихійних виступів мас, що вимагають відновлення справедливості; щоб уникнути цього, потрібне свідоме регулювання цього процесу. Стійкість суспільства може бути забезпечена тільки за рахунок створення й розширення середнього шару, турбота про яке - застава стабільності суспільства.
Література до лекції:
1. Американская социологическая мысль. Тексты. — М., 1994.
2. Вебер М. Избранное. Образ общества. — М., 1994.
3. Гидденс Э. Социальная стратификация//СОЦИС. — 1992. — № 7, 9, 11.
4. Общая социология: Учеб. пособие / Под общ. ред. проф. А.Г. Єфендиева. – М.: ИНФРА –М, 2007. – 654 с.
5. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.
6. Социальная стратификация. Вып. 1—3. — М., 1992.
ТЕМА 10. ДИНАМІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТИФІКАЦІЇ
План
1. Соціальні механізми відтворення стратифікаційної структури суспільства.