Стаття 6. Договори (контракти) суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та право, що застосовується до них

Суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. (Частина друга статті 6 в редакції Закону N 1182-XIV від 21.10.99)

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту)

суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

(Частину шосту статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Частину сьому статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Частину восьму статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Частину дев'яту статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Частину десяту статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Частину одинадцяту статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Частину дванадцяту статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Частину тринадцяту статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Частину чотирнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Частину п'ятнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону

N 2709-IV (2709-15) від 23.06.2005)

(Зупинено дію останньої частини статті 6 з 01.01.93 згідно з

Декретом N 6-92 від 9.12.92; дію частини відновлено в зв'язку з

втратою чинності Декрету N 6-92 на підставі Закону N 3898-12

від 01.02.94)

Товарообмінні (бартерні) операції суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, встановленому статтею 16 цього Закону.

(Офіційне тлумачення положень частини другої статті 6 див. в Рішенні Конституційного Суду N 16-рп/98 від 26.11.98)