Кредитування експорту через операції форфейтингу

Форфейтинг — кредитування експортера через придбання векселів чи інших боргових зобов'язань. Якщо факторинг вико­ристовується для кредитування короткострокової заборго-ваності усередині країни та за кордоном і, як правило, через придбання усіх вимог, то форфейтування є інструментом кредитування окре­мих експортних вимог, зазвичай середньострокових. Спільні риси між факторингом та форфейтингом полягають у тому, що ці методи використовуються для скорочення заборгованості у бала­нсі в результаті продажу вимог.

Серед недоліків форфейтингу заведено виділяти два: висока вартість операції та складність знайти форфейтера. Вартість фор­фейтингу складається з:

— прибутку форфейтера;

— вартості наданих грошових коштів;

— покриття від комерційного ризику;

— покриття від політичного ризику;

— покриття від валютного ризику;

— покриття процентного ризику.

Серед причин, через які банки неохоче виступають у ролі форфейтера, можна виділити такі:

· існування у країні імпортера обмежень на здійснення платежів за кордон;

· незадоволеність кредитоспроможністю покупця;

· незадовільний стан банку, що буде здійснювати аваль.