2015-06-28
312
ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ЩОДО ОПЕРАЦІЙ З
ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ
Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання
та контролю (Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)
Національний банк діє як уповноважена державна установа при
застосуванні законодавства України про валютне регулювання і
валютний контроль.
До компетенції Національного банку у сфері валютного
регулювання та контролю належать: (Частина друга статті 44 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)
1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних
операцій; (Пункт 1 частини другої статті 44 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)
2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у
тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за
діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та
нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на
здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного
законодавства; (Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції
Закону N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)
3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків
та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;
4) встановлення порядку проведення обов’язкового продажу та
розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому
продажу; { Частину другу статті 44 доповнено новим пунктом згідно із
Законом N 5480-VI (5480-17) від 06.11.2012 }
5) зміна строків розрахунків за операціями з експорту та
імпорту товарів; { Частину другу статті 44 доповнено новим пунктом згідно із
Законом N 5480-VI (5480-17) від 06.11.2012 }
6) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних
та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил
валютного регулювання і валютного контролю. { Частину другу статті 44 доповнено пунктом згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002 }
Стаття 45. Організація валютного ринку
Національний банк визначає структуру валютного ринку України
та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно
до законодавства України про валютне регулювання.
Стаття 46. Дисконтна та девізна валютна політика
Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну
політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.
Національний банк здійснює дисконтну валютну політику,
змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху
капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також
коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.
Національний банк здійснює девізну валютну політику на
підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних
валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових
ринках.
Стаття 47. Структура золотовалютного резерву
Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності
грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний
резерв, що складається з таких активів:
монетарне золото;
спеціальні права запозичення;
резервна позиція в МВФ;
іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на
рахунках за кордоном;
цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;
будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови
забезпечення їх надійності та ліквідності. (Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III
(1919-14) від 13.07.2000)
Стаття 48. Поповнення та використання золотовалютного резерву
Поповнення золотовалютних резервів проводиться Національним
банком шляхом:
1) купівлі монетарного золота та іноземної валюти; (Пункт 1
статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III
(1919-14) від 13.07.2000)
2) отримання доходів від операцій з іноземною валютою,
банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними
активами;
3) залучення Національним банком валютних коштів від
міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних
держав та інших кредиторів.
Використання золотовалютного резерву здійснюється
Національним банком на такі цілі:
1) продаж валюти на фінансових ринках для проведення
грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного курсу;
2) витрати по операціях з іноземною валютою, монетарними
металами, а також іншими міжнародно визнаними резервними активами
та операціях із забезпечення діяльності Національного банку в
межах сум, передбачених кошторисом доходів та витрат Національного
банку; { Пункт 2 частини другої статті 48 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 4395-VI (4395-17) від 09.02.2012 }
3) повернення Національним банком валютних коштів міжнародним
фінансовим організаціям, іноземним центральним банкам та іншим
кредиторам, включаючи відсотки за користування такими коштами та
інші обов'язкові нарахування; { Частину другу статті 48 доповнено
пунктом 3 згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }
4) участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних
організацій відповідно до статті 43 цього Закону. { Частину другу
статті 48 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }
Не допускається використання золотовалютного резерву для
надання кредитів і гарантій та інших зобов'язань резидентам і
нерезидентам України.
Стаття 49. Зберігання золотого запасу
Національний банк є зберігачем державного золотого запасу, а
також дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, інших
коштовностей. { Стаття 49 в редакції Закону N 1416-IV (1416-15) від
03.02.2004 }
{ Статтю 50 виключено на підставі Закону N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }
Стаття 50. Позареалізаційні валютні доходи та збитки
Доходи та збитки Національного банку, пов'язані із зміною
оцінки активів і пасивів, представлених у вигляді банківського
золота та іноземної валюти, спеціальних прав запозичення, у
зв'язку із змінами курсу іноземних валют та ціни золота
враховуються і компенсуються у такому порядку:
1) чисті валютні доходи та збитки збалансовуються відповідною
сумою на спеціальному резервному рахунку переоцінки валютних
резервів у балансі Національного банку;
2) зазначені чисті доходи та збитки не враховуються при
розрахунку річного доходу Національного банку. { До Закону включено статтю 50 згідно із Законом N 2856-VI
(2856-17) від 23.12.2010 - діє до 1 січня 2012 року }
Розділ IX
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЮ
РАДОЮ УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 51. Підзвітність
Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній
Раді України в межах їх конституційних повноважень.
Підзвітність означає:
1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови
Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента
України;
2) призначення та звільнення Президентом України половини
складу Ради Національного банку;
3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини
складу Ради Національного банку;
4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України
про діяльність Національного банку;
5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі
на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.
Національний банк України щоквартально надає інформацію
Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету
Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності
щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:
проведення операцій з рефінансування банків;
проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;
проведення операцій на фондовому ринку. { Статтю 51 доповнено частиною згідно із Законом N 1533-VI
(1533-17) від 23.06.2009 }
Національний банк України має право подавати Президенту
України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого
врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій
Національного банку України. { Статтю 51 доповнено частиною згідно
із Законом N 3163-IV (3163-15) від 01.12.2005 }
Національний банк щорічно подає Президенту України, Верховній
Раді України та Кабінету Міністрів України:
до 15 березня - прогнозні монетарні показники на наступний
рік;
до 1 квітня - інформацію про розрахунок частини
прогнозованого прибутку до розподілу поточного року, яка
підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України;
до 1 вересня - інформацію про розрахунок частини
прогнозованого прибутку до розподілу наступного року, яка
підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України. { Статтю 51 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 3828-VI
(3828-17) від 06.10.2011 }
Стаття 52. Взаємовідносини з Кабінетом Міністрів України
Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять
взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки
і здійснення загальнодержавної програми економічного та
соціального розвитку.
Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає
інформацію щодо монетарних процесів та грошово-кредитного ринку.
{ Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }
Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні
органи виконавчої влади на запит Національного банку надають
інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу, на монетарні
процеси, грошово-кредитний ринок, включаючи щомісячну інформацію
про показники доходів, видатків і дефіциту державного та зведеного
бюджетів, стан державного боргу та графік платежів за ним. { Частина третя статті 52 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17)
від 09.07.2010 }
Національний банк підтримує економічну політику Кабінету
Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню
стабільності грошової одиниці України.
Голова Національного банку або за його дорученням один із
його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету
Міністрів України з правом дорадчого голосу.
У засіданнях Правління Національного банку можуть брати
участь члени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
Національний банк України має право подавати Кабінету
Міністрів України у встановленому порядку пропозиції щодо
законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання
функцій Національного банку України. (Статтю 52 доповнено
частиною сьомою згідно із Законом N 3163-IV (3163-15) від
01.12.2005)
Стаття 53. Гарантії невтручання
Не допускається втручання органів державної влади та інших
державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких
юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень
Національного банку, Ради Національного банку, Правління
Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в
межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим
Законом.
Національний банк подає звітність та надає інформацію органам
державної влади та іншим державним органам у випадках,
передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим Законом.
Законодавче регулювання питань, пов'язаних з виконанням
Національним банком своїх функцій, здійснюється шляхом внесення
змін до цього Закону. { Стаття 53 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }
Стаття 54. Заборона надання кредитів державі
Національний банк не має права надавати кредити в
національній та іноземній валюті, як прямо, так і опосередковано
через державну установу, іншу юридичну особу, майно якої перебуває
у державній власності, на фінансування витрат Державного бюджету
України.
Національний банк не має права купувати на первинному ринку
цінні папери, емітовані Кабінетом Міністрів України, державною
установою, іншою юридичною особою, майно якої перебуває у
державній власності. { Стаття 54 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }
Розділ X
БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ І БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД
Стаття 55. Мета та сфера банківського нагляду
Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та
фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів
вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання
і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю
банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених
законодавством України. { Частина друга статті 55 в редакції Закону N 3394-VI (3394-17)
від 19.05.2011 }
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням
банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами
банків на території України та за кордоном, банківськими групами,
представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також
іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства,
нормативно-правових актів Національного банку і економічних
нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій
фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
{ Частина третя статті 55 в редакції Закону N 2922-III (2922-14)
від 10.01.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3394-VI
(3394-17) від 19.05.2011 }
Стаття 56. Нормативно-правові акти Національного банку
Національний банк видає нормативно-правові акти з питань,
віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів
державної влади і органів місцевого самоврядування, банків,
підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності,
а також для фізичних осіб.
Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі
постанов Правління Національного банку, а також інструкцій,
положень, правил, що затверджуються постановами Правління
Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та
іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім
випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують
відповідальність.
Нормативно-правові акти Національного банку, які відповідно
до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються,
приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України
"Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської
діяльності" (1160-15). { Статтю 56 доповнено частиною згідно із Законом N 2388-VI
(2388-17) від 01.07.2010 }
Нормативно-правові акти Національного банку набирають
чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо більш пізній
строк набрання чинності не передбачений у такому акті. Офіційним
опублікуванням нормативно-правового акта Національного банку
вважається перше опублікування його повного тексту в одному з
періодичних друкованих видань - "Офіційному віснику України",
газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" або перше розміщення на
сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку
України. { Частина четверта статті 56 в редакції Закону N 1586-VII
(1586-18) від 04.07.2014 }
Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути
оскаржені відповідно до законодавства України.
Стаття 57. Доступ до інформації
Для здійснення своїх функцій Національний банк має право
безоплатно одержувати від банків, учасників банківських груп та
юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку, а також
від осіб, стосовно яких Національний банк здійснює наглядову
діяльність відповідно до Закону України "Про банки і банківську
діяльність" (2121-14), інформацію про їх діяльність та пояснення
стосовно отриманої інформації і проведених операцій. { Частина перша статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002, N 3024-VI (3024-17) від
15.02.2011, N 3394-VI (3394-17) від 19.05.2011 }
Для підготовки банківської та фінансової статистики, аналізу
економічної ситуації Національний банк має право безоплатно
отримувати необхідну інформацію від органів державної влади і
органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання усіх
форм власності. (Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)
Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком
випадків, передбачених законодавством України.
Стаття 58. Економічні нормативи
З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і
забезпечення фінансової надійності банків Національний банк
відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них
обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати
здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом,
ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за
відсотковим та валютним ризиком. (Частина перша статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)
Про подальші зміни нормативів та методики їх розрахунку
Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до
введення їх у дію.
Стаття 59. Резерви забезпечення ризиків
Національний банк визначає розміри, порядок формування та
використання резервів банків для покриття можливих втрат за
кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших
ризиків банків. (Частина перша статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)
Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також
фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу
до оподаткування відповідно до законодавства України.
(Статтю 60 виключено на підставі Закону N 2922-III
(2922-14) від 10.01.2002)
Стаття 61. Повноваження щодо здійснення регулятивних
функцій
Національний банк здійснює державне регулювання діяльності
банків у формах, визначених Законом України "Про банки і
банківську діяльність" (2121-14), як безпосередньо, так і через
створений ним орган банківського нагляду. (Стаття 61 в редакції Закону N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)
(Стаття 62 втратила чинність на підставі Закону N 2121-III
(2121-14) від 07.12.2000)
Стаття 63. Обмеження вимог Національного банку
Національний банк не має права вимагати від банків виконання
операцій та інших дій, не передбачених законами України та
нормативними актами Національного банку.
