Розділ IV. Стаття 24. Основні засади грошово-кредитної політики

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

Стаття 24. Основні засади грошово-кредитної політики

Основні засади грошово-кредитної політики визначають
показники діяльності Національного банку у середньостроковій
перспективі для досягнення цілей Національного банку, визначених
статтею 6 цього Закону.

При розробленні Основних засад грошово-кредитної політики
використовуються макроекономічні показники, розраховані Кабінетом
Міністрів України.

Національний банк інформує Верховну Раду України про Основні
засади грошово-кредитної політики та стан грошово-кредитного ринку
в державі в порядку, передбаченому статтями 9 та 51 цього Закону.

{ Частину четверту статті 24 виключено на підставі Закону
N 3828-VI (3828-17) від 06.10.2011 }

{ Стаття 24 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }

Стаття 25. Засоби та методи грошово-кредитної політики

Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної
політики є регулювання обсягу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для
комерційних банків;

2) процентну політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що
підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими
зобов'язаннями, на відкритому ринку; (Пункт 5 статті 25 в
редакції Закону N 1919-III (1919-14) від 13.07.2000)

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) запровадження на строк до шести місяців вимоги щодо
обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті; { Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із
Законом N 5480-VI (5480-17) від 06.11.2012 }

8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та
імпорту товарів; { Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із
Законом N 5480-VI (5480-17) від 06.11.2012 }

9) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.
{ Статтю 25 доповнено пунктом згідно із Законом N 1919-III
(1919-14) від 13.07.2000 }

Національний банк має право надавати кредити для
рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для
банківської системи. { Статтю 25 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }

Стаття 26. Нормативи обов'язкового резервування (Назва статті 26 в редакції Закону N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)

Національний банк встановлює банкам норматив обов'язкового
резервування коштів. При цьому: (Частина перша статті 26 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)

1) норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним
для банків в процентному відношенні до загальної суми залучених
банком коштів в національній та іноземній валюті; (Пункт 1 статті
26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14)
від 10.01.2002)

2) для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні
нормативи обов'язкового резервування; (Пункт 2 статті 26 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)

3) рішення про підвищення нормативу обов'язкового
резервування набирає чинності не раніше ніж через 10 днів після
його опублікування. (Пункт 3 статті 26 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Стаття 27. Процентні ставки

Національний банк встановлює порядок визначення облікової
ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

Стаття 28. Управління золотовалютними резервами

Національний банк забезпечує управління золотовалютними
резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом
купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою
впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на
загальний попит та пропозицію грошей в Україні.

Стаття 29. Операції відкритого ринку

Операціями відкритого ринку Національного банку, в тому числі
з премією або з дисконтом, є купівля-продаж казначейських
зобов'язань, а також інших цінних паперів (крім цінних паперів, що
підтверджують корпоративні права) та боргових зобов'язань,
визначених Правлінням Національного банку. { Стаття 29 в редакції Закону N 1919-III (1919-14) від
13.07.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }

Стаття 30. Регулювання імпорту та експорту капіталу

Національний банк відповідно до законодавства України про
зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і
валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.

Стаття 31. Кошти Державного бюджету України
та місцевих бюджетів

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи
відповідних місцевих рад зобов'язані зберігати бюджетні кошти у
Національному банку на рахунку, відкритому центральному органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не
передбачено Бюджетним кодексом України (2456-17).

Умови та порядок обслуговування бюджетних коштів визначаються
договором між Національним банком та центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів, при цьому послуги
для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
надаються Національним банком безоплатно. { Стаття 31 в редакції Закону N 2457-VI (2457-17) від
08.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI
(5463-17) від 16.10.2012 }

Розділ V

УПРАВЛІННЯ ГОТІВКОВИМ ГРОШОВИМ ОБІГОМ

Стаття 32. Грошова одиниця

Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і
використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими
дорогоцінними металами не встановлюється.

Стаття 33. Повноваження Національного банку щодо організації
готівкового грошового обігу

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу
Національний банк здійснює:

1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;

2) створення резервних фондів банкнот і монет;

3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та
дизайну банкнот та монет, а також обмежень щодо використання
систем захисту, платіжних ознак та відтворення елементів дизайну
банкнот та монет; { Пункт 3 статті 33 в редакції Закону N 5285-VI (5285-17) від
18.09.2012 }

4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

5) встановлення правил випуску в обіг, обробки, зберігання,
інкасації, перевезення, вилучення з обігу та знищення готівки; { Пункт 5 статті 33 в редакції Закону N 5285-VI (5285-17) від
18.09.2012 }

6) визначення порядку ведення касових операцій для банків,
інших фінансових установ, підприємств і організацій; (Пункт 6
статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III
(2922-14) від 10.01.2002)

7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації
охорони приміщень банківських установ.

Стаття 34. Емісія

Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної
монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить
Національному банку.

Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків -
банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в
обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку
як його пасив.

Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного
банку і забезпечуються всіма його активами.

Стаття 35. Обіг банкнот і монет

Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним
законним платіжним засобом на території України, приймається усіма
фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій
території України за всіма видами платежів, а також для
зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Стаття 36. Курс гривні

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до
іноземних валют та оприлюднює його.

Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют
Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і
продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та
застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу. { Дію частини другої статті 36 зупинено в частині встановлення і
зміни ставки рефінансування та визначення порядку надання кредитів
комерційним банкам для підтримки ліквідності (рефінансування
комерційних банків) Національним банком України одноосібно згідно
із ст. 86 Закону N 835-VI (835-17) від 26.12.2008 - статтю 86
виключено на підставі Закону N 1131-VI (1131-17) від
17.03.2009 }

Стаття 37. Конвертованість гривні

Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну
валюту встановлюються Національним банком відповідно до
законодавства України про валютне регулювання.

Національний банк не може обмежувати права суб'єктів
валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою,
гарантовані їм законом.

Стаття 38. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і
монет

Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й
обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком
та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни.
(Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Особливості і порядок визначення платіжності грошових знаків,
а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків
(z1942-13) встановлюються Національним банком.

Стаття 39. Вилучення з обігу банкнот і монет

Національний банк, банки України зобов'язані вилучати
фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак
платіжності, грошові знаки (банкноти, монети). (Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється
Національним банком і регулюється відповідними нормативними
актами.

Національний банк та банки не зобов'язані відшкодовувати
знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали
недійсними, банкноти та монети. (Частина третя статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Національний банк офіційно повідомляє через засоби масової
інформації про вилучення з обігу грошових знаків України (банкнот,
монет).

Виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг
підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність
відповідно до законодавства України.