Позик в іноземній валюті нерезидентам

1.1. Позики (поворотну фінансову допомогу) в іноземній валюті (далі в розділах II, III - позика) нерезидентам надають тільки резиденти - юридичні особи, а також резиденти - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Уповноважені банки, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, та уповноважені фінансові установи, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині можливості надання ними позик в іноземній валюті нерезидентам, надають кредити (позики) в іноземній валюті тільки банкам-нерезидентам.

(Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 108 від 28.02.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 449 від 29.10.2012)

1.2. Резиденти (крім уповноважених банків) надають позики нерезидентам лише за рахунок коштів в іноземній валюті, які не були придбані на міжбанківському валютному ринку України або отримані як кредит чи позика.

(Пункт 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009)

1.3. Резиденти надають позики нерезидентам на визначений відповідним договором строк на умовах повернення.

1.4. Надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту потребує отримання резидентом індивідуальної ліцензії Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту (далі - ліцензія). Ліцензії видаються Департаментом контролю, методології та ліцензування валютних операцій Національного банку (далі - Департамент).

Вимоги цього пункту не поширюються на операції, які здійснюються уповноваженими банками, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, та операції уповноважених фінансових установ, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині можливості надання ними позик в іноземній валюті нерезидентам.

(Пункт 1.4 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 449 від 29.10.2012)(Пункт 1.4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 321 від 31.08.2005, N 118 від 26.04.2011)(Пункт 1.5 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 265 від 30.04.2009)(Пункт 1.6 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 265 від 30.04.2009)(Пункт 1.7 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 265 від 30.04.2009)

1.5. Валютні операції з надання та повернення позик, сплати процентів за користування позикою здійснюються лише в безготівковій формі.

1.6. Позику, надану резидентом нерезиденту в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора, нерезидент має повернути в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора, а позику, надану в іноземній валюті 2-ї або 3-ї групи Класифікатора, - в іноземній валюті як 2-ї та 3-ї, так і 1-ї груп Класифікатора.

1.7. Резидент (крім уповноваженого банку) надає позику лише тому нерезиденту, який для забезпечення позики надасть гарантію (умовами якої не передбачена можливість її відкликання) банку, рейтинг якого за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А.

(Пункт 1.7 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009)

1.8. Під час реалізації резидентами стратегічно важливих для економіки України проектів, які дають змогу забезпечити гарантований збут українських товарів на цих ринках, надання резидентам гарантії, зазначеної в пункті 1.7 цієї глави, не вимагається. Переказування іноземної валюти за межі України з метою надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту здійснюється відповідно до окремої постанови Правління Національного банку України.

(Главу 1 розділу II доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 288 від 12.08.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012)