Стаття 4

Стаття 1

Цією Угодою встановлюється Партнерство між Співтовариством і
його державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку.
Цілями такого Партнерства є:

- забезпечення у відповідних рамках політичного діалогу між
Сторонами, який сприятиме розвитку тісних політичних відносин;

- сприяння розвитку торгівлі, інвестицій і гармонійних
економічних відносин між Сторонами і, таким чином, прискоренню
їхнього сталого розвитку;

- створення основ взаємовигідного економічного, соціального,
фінансового, цивільного, науково-технічного та культурного
співробітництва;

- підтримка зусиль України по зміцненню демократії і розвитку
її економіки та завершенню переходу до ринкової економіки.

Розділ I. Основні принципи

Стаття 2

Поважання демократичних принципів та прав людини, як
зазначено, зокрема, в Хельсінкському Заключному акті та Паризькій
Хартії для нової Європи, так само як принципів ринкової економіки,
включаючи ті з них, що були проголошені в документах Боннської
Конференції НБСЄ, є основою внутрішньої та зовнішньої політики
Сторін та становлять істотний елемент партнерства та цієї Угоди.

Стаття 3

Сторони вважають важливим для подальшого добробуту і
стабільності в регіоні колишнього Радянського Союзу, щоб нові
незалежні держави, які з'явилися в результаті розпаду Союзу
Радянських Соціалістичних Республік (які надалі іменуються
"Незалежні Держави"), підтримували і розвивали співробітництво між
собою відповідно до принципів Хельсінкського Заключного акта,
міжнародного права та в дусі добросусідських відносин і
докладатимуть всіх зусиль для підтримки цього процесу.

З огляду на вищезазначене, Сторони вважають, що розвиток їх
відносин повинен належним чином враховувати бажання України
підтримувати стосунки співробітництва з іншими Незалежними
Державами.

Стаття 4

Сторони зобов'язуються розглянути, зокрема, після подальшого
просування України по шляху економічних реформ, доповнення
відповідних розділів цієї Угоди, зокрема Розділу III і статті 49 з
метою створення зони вільної торгівлі між ними. Рада з питань
співробітництва може надавати рекомендації Сторонам щодо таких
доповнень. Відповідні доповнення набирають чинності тільки шляхом
укладання угоди між Сторонами згідно з їхніми відповідними
процедурами. У 1998 році Сторони спільно розглянуть питання, чи
дозволять обставини і зокрема прогрес України у справі здійснення
ринкових економічних реформ та існуючі на той час в країні
економічні умови розпочати переговори щодо створення зони вільної
торгівлі.