Термінові угоди

Термінові угоди - це конверсійні угоди з поставкою обумовле­ної суми іноземної валюти у визначений угодою строк після її укладення за курсом, зафіксованим на момент її укладення. Термінові угоди застосовуються в основному для хеджування валютних ризиків та забезпечення отримання валюти чи валют­них цінностей на певну дату. На практиці виділяють форвардні, ф'ючерсні та опціонні термінові валютні угоди.

Форвардні угоди - це угоди з купівлі-продажу валют за раніше узгодженим курсом, які укла­даються сьогодні, але дата валютування (тобто виконання контра­кту) відкладена на певний термін у майбутньому. При цьому ви­користовують угоди типу «аутрайт», тобто одинична конверсійна форвардна операція з визначеною датою валютуван­ня, та угоди типу «опціон» - конверсійна форвардна опе­рація з умовою нефіксованої дати поставки валюти.

Особливостями форвардної валютної угоди є те, що це:

• договір, який має форму зобов'язання купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу;

• валютний курс фіксується в момент укладання контракту;

• цей курс не буде збігатися з курсом за угодою спот (за винят­ком окремих випадків);

• виконання контракту (поставка валюти) здійснюється в уз­годжений час у майбутньому, тобто або на певну дату, або між двома певними датами, залежно від умов контракту;

• не існує стандартизації форвардних контрактів.

Форвардні валютні контракти укладаються на первинному ринку за стандартною формою, що відповідає чинному законо­давству України.

Продаж (передача) зобов'язань за форвардним валютним ко­нтрактом іншим особам здійснюється продавцем лише за умо­ви згоди покупця форвардного валютного контракту у будь-який час до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту.

Продаж (передача) зобов'язань за форвардним валютним контрактом іншим особам, включаючи продавця такого форвард­ного валютного контракту, може бути здійснена покупцем без погодження з іншими сторонами форвардного контракту у будь-який час до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного кон­тракту.

Претензії щодо виконання форвардного валютного контрак­ту можуть бути заявлені лише емітентові цього форвардного валютного контракту.

Ф'ючерсна угода визначається як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) кошти у пев­ний час і на певних умовах у майбутньому з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

Виділяють такі види фінансових ф'ючерсів:

1. Залежно від суб'єктів виконання:

• угоди хеджерів;• угоди спекулянтів:- арбітражні;- торгівля спредами;

- відкриття позицій.2. Залежно від об'єктів:• процентні:- короткострокові;- довгострокові;- валютні.

Валютний ф'ючерс - це контракт на купівлю-продаж валю­ти в майбутньому, за яким продавець приймає зобов'язання продати, а покупець купити певну кількість валюти за встановле­ним курсом у зазначений строк.

Деякими особливостями ф'ючерсних угод є те, що:

• будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмови­тися від його виконання лише за наявності згоди іншої сто­рони контракту;

• покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без пого­дження умов такого продажу з продавцем контракту;

• торгівля ними здійснюється тільки на біржовому ринку.

Основні цілі здійснення ф'ючерсних угод:

1) надають змогу інвесторам застрахуватися від несприятли­вих змін цін на ринку спот у майбутньому (операції хеджерів);

2) дозволяють спекулянтам відкривати позиції на великі суми під незначне забезпечення.

Валютний опціон - це двосто­роння угода про передачу прав (для покупця) і зобов'язання (для продавця) купити чи продати певну суму іноземної валюти за фіксованим курсом у визначені дату або термін.

Крім того, розрізняють:

- європейські валютні опціони - опціони, які можуть бути ре­алізовані тільки в день закінчення терміну дії контракту;

- американські валютні опціони, які надають право купити чи продати базовий актив у будь-який час від дня закінчення терміну дії контракту.

Основною характеристикою валютних опціонів є те, що їх власнику надається вибір: або реалізувати опціон за наперед фіксованою ціною, або взагалі відмовитися від його виконання. Отже, у власника опціону є право, а не зобов'язання на здійснен­ня певних дій, тому у валютних опціонах продається право на реалізацію валютної операції, а набувається конкретна валюта.

Продавець опціону має право лише погодитися з рішенням покупця і викона­ти свої зобов'язання в одній із наведених нижче форм:

1) у разі продажу опціону «кол» продавець опціону повинен продати покупцеві (власникові) опціону обумовлену суму ва­люти;

2) у разі продажу опціону «пут» продавець опціону зобов'яза­ний купити в покупця (власника опціону) обумовлену суму валюти;

3) прийняти пропозицію власника опціону про відмову від його здійснення.