Валютний «своп» - це валютна операція, яка поєднує купівлю-продаж валюти на умовах «спот» з одночасним продажем (або купівлею) тієї самої валюти на певний термін на умовах «форвард», тобто здійснюється комбінація двох протилежних угод на однакові суми, але з різними датами валютування. Операції «своп», як правило, здійснюються на строк від 1 до 6 місяців, значно рідше зустрічаються своп-операції з терміном виконання до п'яти років.
Операції «своп» здійснюються як між комерційними банками, так і між комерційними банками і центральним банком країни, а також безпосередньо між центральними банками країн. В останньому випадку вони є угодами із взаємного кредитування в національних валютах відповідних країн.
Нині розрізняють класичні операції «своп» та їх різновиди у вигляді опціонних, валютно-відсоткових «свопів» тощо.
Класичні «свопи» залежно від послідовності виконаних операцій «спот» і «форвард» поділяють на репорт і депорт.
Репорт - це продаж валюти на умовах «спот» і одночасна купівля на умовах «форвард». Депорт - купівля валюти на умовах «спот» і продаж на умовах «форвард». Операція, коли купівля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за курсом «аутрайт», називається «форвард-форвард» або «форвардний своп».
|
|
У разі укладення угоди «своп» дату виконання ближчої угоди називають датою валютування, а дату виконання зворотної угоди, віддаленої в часі, - датою завершення «свопу».
Залежно від термінів укладення угоди «свопи» поділяють на:
• звичайні (операції репорт і депорт);
• тижневі - «своп» s/w, якщо перша угода виконується на умовах «спот», а друга - на умовах тижневого «форварду»;
• одноденні - «своп» t/p, якщо перша операція здійснюється з датою валютування «завтра», а зворотна - на умовах «спот»;
• форвардні («форвард-форвард»).
Головна мета валютних «свопів» полягає в:
• забезпеченні фінансування довгострокових зобов'язань в іноземній валюті;
• хеджуванні довгострокового валютного ризику;
• заміні валюти, у якій надходять прибутки від інвестицій, на іншу за вибором інвестора;
• забезпеченні конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.
Технічно хеджування валютних і фінансових ризиків із допомогою валютних «свопів» здійснюється шляхом фіксації валютного курсу на майбутній період та організації зустрічних грошових потоків.
Укладення угод «своп» здійснюється на основі підписання контракту, який має стандартну форму і містить стандартні реквізити. Будь-який контракт складається з трьох основних розділів:
1. Предмет контракту (зазначаються суми, валюти, терміни платежів, здійснюються необхідні розрахунки).
2. Умови анулювання «свопу», ризики неплатежів тощо.
3. Питання кредитування, відповідальність сторін, особливі умови.