Успадкована і запозичена лексика у професійному мовленні

Лексика будь-якої сучасної мови створювалася протягом тривалого часу. В її складі виділяються словесні елементи різних історичних епох, періодів і різних мовних джерел. В мові є слова давні і створені в наш час, свої власні і взяті з інших мов.

Як відомо, лексика української мови за своїм походженням неоднорідна. Вона складається з успадкованих слів, зокрема власне українських, та слів іншомовного походження. Останні часто виступають як терміни.

У професійному мовленні технологів власне українська лексика має надзвичайно широке використання.

Наприклад: виробництво, переробка, харчування, смак, властивість, вода, зерно, ячмінь; прибутки, витрати, доходи; рахувати, здійснювати, надходити, утримувати, відкривати та ін..

В різні періоди існування в українську мову входили слова з інших мов. Це лексеми грецького, латинського, німецького, англійського походження. У сфері професійного спілкування технологів харчової і переробної промисловості вони мають широке застосування.

Наприклад: технологія, технолог, інженер, сорт, профілактика, температура, мембрана, целюлоза, механізм та ін.

На сучасному етапі потік іншомовних слів у нашу мову і, зокрема, до професійного словника спеціалістів різних галузей активізувався. Але слід бути обережним і уважним під час використання їх у мовленні. Якщо іншомовні слова можна замінити відповідними українськими, то варто це робити.

Аби правильно вживати іншомовні слова, варто дотримуватися таких рекомендацій:

а) не ставити у текст іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові;

б) вживання іншомовного слова у фаховому мовленні та в ділових паперах допустиме лише в тому значенні, в якому воно зафіксоване в словниках;

в) не слід користуватися в одному і тому ж тексті іншомовним словом і його українським відповідником на позначення того самого поняття. Бажано користуватися в таких випадках національною мовою, що значною мірою полегшить взаєморозуміння.

Зверніть увагу на слова іншомовного походження, які часто і, на жаль, не завжди доречно вживаються у мовленні, та їх українські відповідники: