Логічні вправи (виконати одну з логічних вправ). 1. “Культура суспільства є органічно цілісною, утворює тотальність духовного у тих царинах, у яких вона розгортається: у науці

1. “Культура суспільства є органічно цілісною, утворює тотальність духовного у тих царинах, у яких вона розгортається: у науці, господарстві та мистецтві. Це цілісна парадигма, в якій варіації та спонтанні утворення об’єднуються в один основний мотив” /П. Козловський/.

Що забезпечує цілісність культури суспільства? Що найбільш істотне в культурі умотивовує подібний висновок? Які ви вбачаєте аспекти економіки та культури? адекватного поцінування економічно-господарської діяльності?

2. У центрі “філософії скнарості” – “ідеал кредитоспроможної добропорядної людини, обов’язок якої вважати примноження свого добра за самоціль”. “Йдеться не лише про практичну мудрість, а про певний “етос”, “етичну максиму”, якій підпорядковано увесь спосіб життя” /М. Вебер/.

Що розуміє Вебер під поняттям “філософії скнарості”? Чи ви поділяєте його точку зору. Із вашого погляду, які світоглядні цінності притаманні людині, яка сповідує подібну філософію? Чи “філософія скнарості” не сприяє антропологічній деструкції, деформації особистості, унеможливлюючи, знекровлюючи її культуротворчі прояви?

3. У перспективі “глобальна спільність громадян стане поліцентрованим і складеним суспільством, яке грунтуватиметься на найрізноманітних глобальних вільних громадських інформаційних мережах, котрі пересікатимуть усі національні кордони, суспільством, подібним до живого організму з системою прямого зв’язку, здатного швидко й динамічно відповідати на зміни в навколишньому середовищі” /Й. Масуда/.

Як ви розумієте подібне судження? Зокрема, як би ви пояснили сутність суспільства, що діє на принципах “живого організму”. Це що?: відсутність держав, національних особливостей? Наявність одноманітної людської маси? Як тут співвідносяться “частина” і “ціле”?

4. “У майбутньому суспільстві використання інформації стане основним центром економічної діяльності. Найефективнішим способом виробництва й використання інформації для всіх є кооперація в її інформаційному продукуванні, у створенні банків даних і спільному їх використанні, оскільки інформаційні блага є за своєю природою власністю всіх людей” /Й. Масуда/.

Ваш коментар даного висловлювання. Чи можлива така перспектива? Чому “інформаційні блага” за своєю природою є загальнолюдським надбанням?

5. “Інформаційна технологія породжує нові моральні проблеми. Одна з них може виникнути в разі коли дані постійно й безслідно знищуються, інша – пов’язана з можливістю за допомогою комп’ютера втручатися в особисте життя. Але серед найважчих проблем окремо стоїть проблема статусу самої інформації” /Д.Лайон/.

Чому проблема “статусу самої інформації” є найскладнішою? Що тут є домінуючим і чому: а) проблема співвідношення між даними, інформацією, знаннями, мудрістю; чи б) роль інформації як товару? Якими іншими етичними проблемами може бути обтяжене інформаційне суспільство?

6. “Проблема інформаційного суспільства є як політичною, так і аналітичною. Соціальний аналіз відіграє певну роль у самій політиці інформаційної технології”

/Д. Лайон/.

Чи ви згодні з таким твердженням? Аргументуйте свою позицію. Чому “соціальний аналіз” так потрібний у технологічній політиці. Які можливі соціальні наслідки інформаційних технологій?

7. “Людина, яка вважає, ніби все у світі, навіть найістотніше, продається за гроші, спричинює своїй особистості непоправиму шкоду” /В. Хьослє/.

Чи поділяєте ви таку точку зору. Чи не суперечить вона ідеалу добропорядної людини, самоціль для якої “примноження добра”? Чи, може, цей ідеал вимагає, не лише простого нагромадження грошей? У ході міркувань зверніть увагу на співвідношення понять “практична мудрість”, “етична максима”, “загальнолюдські цінності”, “дух капіталізму”.

НДР № 12. ТЕМИ НАУКОВИХ РОБІТ*

1. Діалектика культури і виробництва.

2. Людина і власність: від економіки до культури.

3. Економічні якості людини у контексті культурних детермінант економіки.

4. Економічна свідомість – чинник єдності економіки та культури.

5. Соціально-економічне мислення у контексті взаємодії економіки й екології.

6. Економічно раціональне й екологічно виправдане: пріоритети й перспективи.

7. Філософія грошей.

8. Теологія праці. Праця як повинність. Праця як товар.

9. Моделі ринкової, планової, змішаної економіки.

10. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії.

11. Філософія комп’ютерної революції.