Поема «Мойсей» — філософський твір про майбутнє українського народу, про могутні сили мас. Це твір, у якому Франко осмислює історичну долю українського народу, трагічний шлях його розвитку. І. Франко написав поему в період першої революції 1905 року, піднявши важливі проблеми, якими жило українське селянство. Тема та ідея тексту визначена у пролозі. Поет висловлює жаль з приводу того, що українському народові, роз'єднаному між двома державами, судилося тяжке життя. Та він твердо переконаний, що всі жертви, злигодні й поневіряння не пропадуть марно, і визволення українців та возз'єднання українських земель в єдиній державі обов'язково відбудеться.
Поема «Мойсей» написана для українського народу. Біблійну легенду автор переосмислив і написав про проблеми визволення трудящих від гніту. Франко, малюючи древніх ізраїльтян, бачить знедолених земляків.
Сорокарічне блукання єврейського народу пустелею в пошуках землі обітованої асоціюється із сумними і навіть трагічними подіями в житті українців. Здобуття ж Єрихона воскрешало пам'ять про героїчну боротьбу народу України за своє соціальне й національне визволення, зміцнювало віру в його світле, щасливе майбутнє.
У поемі автор проголошує єдність вождя і народу, погляди на історичну роль народу. Особливо виразно показано це в казці про те, як дерева обирали собі короля. Франко розкриває алегорію казки:
Автор підносить ідею безмежної відданості людини-керівника своєму народові. Справжній керівник, на думку поета, той, хто усвідомлює інтереси і прагнення людей.
Ці ж слова можна поставити епіграфом до всієї творчості великого Каменяра. А сповідь-освідчення пророка можна вважати сповіддю самого Франка, бо устами Мойсея автор висловлює свої погляди на призначення людини, роздумує над долею свого народу, засуджує дух рабської покори, лінощі, закликає до боротьби.