Складнопідрядне речення

Завдання 4. Визначте вид кожного речення за значенням і характером синтаксичних відношень, поставивши зірочку (*) у відповідній графі таблиці проти відповідної цифри, яка означає номер речення.

1. Жбурляємо ракетні стріли в небесну далеч без пуття, а власний дух ще не зуміли з'єднати з подихом Буття. /М.Руд./
2. Як я малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками. /Д.Павл./ 3. Не знаю, чи побачу вас, чи ні. /Л.Кост./ 4. І де в світі тая сила, що в бігу його спинила. /Л.Укр./ 5. Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що прокляну святого Бога, за неї душу погублю. /Т.Шевч/ 6. Тільки подекуди через листя блищать білі стіни хат або де-не-де під гіллям сіріє клуня. /І.Н.-Лев/ 7. Мені завжди здавалось, шо у Греції навіть статуї теплі. /Л.Кост./ З.Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає. /М.Рил./ 9. Відпочиваю від гримучих трас, камінних стін і мурашиних літер, і тихі думи б'ються об контраст, мінливі, як азовський вітер /Л.Кост./ 10. Не сумуй, що врода опадає з личка! /П.Граб./ 11. Андрій повернув човен у той бік, де чорним валком ріка закочувалася у ліс. /Г.Тют./ 12. Мені війнула в очі сивина, та я нічого не везу додому. /Д.Павл./ 13. Можна знайти в природі півтони, можна життя спинити на півслові, але нема в житті напівціни, але нема в житті напівлюбові. /Л.Дем./ 14. Прийшов, щоб не розлучатись. /Б.Ол./ 1 5. Явірю в те, що вернеться тепло. /Д.Павл./ 16. Спинився біля струмка, що біг Хрещатим яром. /В.Шевч / 17. Якби мені не тиночки та не перелази, ходив би я до дівчини по чотири рази. /Нар.тв./ 18. Де кров текла козацькая, трава зеленіє. /Т.Шевч./ 19. Україна моя починається там, де туга моя кінчається. /П.Осадч./

Завдання 5. Проаналізуйте наведені обставинні складнопідрядні речення, визначте види підрядних частин та сполучні засоби.

1. Чутніше застукало серце у Вакуленка, коли він наблизився до вузенького дерев’яного трапика, покладеного збоку на
причал. (Д. Ткач.) 2. Антон Чигирин побіг туди, де інша група бійців носила з палаючих ешелонів поранених. (Д. Ткач.) 3. Як проминали село, Марко роздобув у бабусі сурових ниток. (К. Гордієнко.)
4. Дорош зіскочив з підводи і, щоб трохи розім’ятися, пішов пішки.
5. Коли він зайшов у хату, Сергій уже спав. 6. Чим далі троянівці просувалися до центру, тим трудніше їхалося. 7. Коли Оксен вийшов на вулицю, бійців уже не було. (З творів Григорія Тютюнника.)
8. Краще було б поночі скрадатись додому, бо зараз мало не кожна оселя накидає на нього оком. (М. Стельмах.) 9. Довелося Демидові вийти з університету й рушити в парк навпроти, де в кутку примостився фотопавільйон. (В. Собко.) 10. Поки Мишко доставав з гори санчата, Леся бавилася з Джальмою. 11. Судовщикова розповідала спокійно, хоч очі її не раз туманили сльози.
12. А коли з-за повороту вихопивсь і несамовито, на всю міць своїх сталевих грудей, заревів паровоз, неспокій охопив і Косачів. (З творів М. Олійника.). 13. В кімнаті було душно, бо цього літа стояла суша. (В. Канівець.) 14. Не раз доводилося серед ночі вставати до вогнища, щоб нагрітись. (Яків Баш.) 15. Артем добре знав Оляну ще дівчиною, бо кілька років разом робили в економії. 16. Хоч і не довго затримались з Грицьком, але від колони далеко відстали. 17. Лягаючи спати, хазяйка закутала теплою хусткою чайник, щоб
не прохолов. (З творів А. Головка.) 18. Хоч поїздку на село Гайсин планував на цілий тиждень, проте повернувся назад уже за
три дні. (Петро Панч)