Словничок

“Вибираймо правильні слова”

Аби – щоб: аби вживається як видільно-приєднувальний засіб, близький за функцією до часток тільки б, коли б: Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Т.Шевченко); Ми люди хороші, нам аби гроші (В.Дрозд). Отже, у реченнях: І для того, аби студенти мали змогу почерпнути потрібну інформацію…; Установа зацікавлена в тому, аби видання не зупинилося… замість аби краще вживати сполучник щоб.

Авторитет – популярність: авторитет у значенні “повага”, “популяр-ність”, “слава” вживають стосовно окремих людей або колективів. Щодо твору мистецтва треба вжити слово популярність. Наприклад: Опера популярна серед глядачів (має успіх у глядачів), а не має авторитет серед глядачів.

Адрес – адреса: адрес – це письмове вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею (адрес ювілярові, адрес з нагоди сімдесятиріччя); адреса – місце проживання чи перебування особи, місце розташування установи; напис на конверті чи бандеролі (мешкати за адресою, надсилати на адресу); слово адреса можна вживати й у переносному значенні: це сказано на мою адресу (а не в мою адресу чи адрес).

Батьківщ и на – б а тьківщина: слово б а тьківщ и на має кілька значень – 1) країна стосовно людей, які народилися в ній і є її громадянами; 2) (переносно) місце зародження, походження або виникнення чогось. У цих двох значеннях слово батьківщина вживається з наголосом на першому або на передостанньому складі. Б а тьківщина – спадщина від батьків (узагалі) і зокрема спадковий маєток. Останнє значення тепер сприймається як застаріле. Та й б а тьківщина у значенні “спадщина від батька” нині вживається значно рідше (тільки в художній літературі, розмовному мовленні), натомість поширеним є слово спадщина – офіційний юридичний термін.

Бік – сторона: бік уживають тоді, коли говорять про правий чи лівий бік, указуючи на якусь частину тіла від плеча до стегна, а також в усталених словосполученнях: з одного, з другого боку; лицьовий, зворотний, тіньовий, позитивний бік; бути на чийомусь боці; погляд з боку; з усіх боків; привернути на свій бік; схилятися на бік кого (чого); сторона – синонімічне до іменників край, вітчизна, батьківщина (в художньому стилі). В офіційних паперах, юридичних документах уживається у складі термінів на зразок: винна, позовна, потерпіла сторона, високі договірні сторони, сторони трикутника. Отже, правильно буде: відійди вбік, а не в сторону, по обидва боки, а не по обидві сторони. Ненормативним є слововживання сторона в значенні “погляд, точка зору, розуміння”. Отже,не із фінансової сторони, а із фінансового погляду.

Більшість – багато: більшість вживаємо, коли йдеться про те, що можна полічити: більшість школярів, більшість присутніх. Багато передає поняття повної кількості взагалі: багато води витекло, багато говорити, багато часу минуло.

Більшість – більша частина: більшість поєднується переважно з іменниками, що означають істот: більшість учнів, більшість дітей, більшість коней; з іменниками, що означають організації, підприємства, установи та інші заклади, функціонування яких виявляється в діяльності людей: більшість шкіл, більшість заводів. У таких випадках більшість можна замінити синонімічним словосполученням більша частина. В інших випадках, як правило, вживається тільки словосполучення більша частина. Зокрема, більшість не вживається з іменниками, які означають речовину в твердому, рідкому або газоподібному стані (сода, бензин, аміак), з іменниками, які означають конкретні неживі предмети, якщо іменник стоїть в однині (наприклад, не можна сказати більшість стола, треба: більша частина стола), а також зі збірними іменниками, що означають сукупність предметів (листя, одяг та ін.). Не зовсім прийнятним вважається вживання слова більшість у поєднанні з іменниками – назвами конкретних одиничних предметів: більшість зошитів, більшість груш, краще: більша частина зошитів, більша частина груш. Отже, більшу частину одягу поклали у велику сумку, а не більшість одягу.

Вважати – рахувати: вважати – мати певну думку, оцінювати щось, гадати: вважати за доцільне; вважати, що так буде краще; неприпустимо вживати в такому значенні рахувати – це калька з російського “ считать”. В українській мові рахувати – лише лічити, визначати кількість, суму, називати в послідовному порядку числа: рахувати до ста, рахувати гроші.

Видатний – визначний – відомий: видатний – той, що виділяється серед інших якимись надзвичайними рисами, якостями, властивостями: Він найвидатніший з політиків; видатні успіхи, видатна роль, видатні заслуги. Визначний – який має значні (помітні) досягнення в певній галузі: Відбулася зустріч учителів із визначними письменниками та художниками; визначна подія, визначний етап, визначне досягнення, місце. Відомий – той, про якого (про що) знають, популярний: відома вишивальниця, відомий художник, відома картина.

Винятково – виключно: винятково – синонім до слів дуже, надзвичайно: винятково уважний студент, винятково щастить, а не виключно. У ролі частки замість слова виключно треба послуговуватися словами тільки, лише: Слід надавати допомогу тільки тим, хто перебуває за межею бідності.

Висловити – виразити: дозвольте висловити співчуття, вдячність, надію, припущення, схвалення; висловлюють думку, пропозицію, міркування, ідею. Виражати можна почуття радості, хвилювання.

Відкрити – відчинити: відкрити – зробити доступ куди-небудь, у що-небудь; забрати те, що затуляє, прикриває, закриває що-небудь; започаткувати діяльність установи, закладу, розпочати щось (відкрити завісу сцени, відкривати перспективу, відкрити дорогу, рух поїздів, відкрити бляшанку консервів, відкрити листа, відкрити газ, відкривати нові землі, відкрити новий вокзал, відкрити підприємство). Відчинити – відвести, відхилити стулки дверей, вікон тощо, зробити вільним вхід чи вихід, доступ до чогось (відчинити кімнату, двері, вікно тощо).

Відмінити – скасувати: відмінити – поєднується з назвами якихось заходів: засідання, збори, концерт, виставу; скасувати, тобто анулювати, можна якийсь документ: акт, закон, наказ.

Відповідно до – згідно з: обидва прийменникові сполучення є типові для офіційно-ділового стилю і можуть вільно взаємозамінюватись. Але треба уникати їх накладання, тобто форми відповідно з, згідно до – неправильні.

Військовий – воєнний: військовий – який стосується війська, армії, військової служби, властивий військовослужбовцеві; те саме, що військовослужбовець: військова служба, військове звання, військовий обов’язок, військова присяга, військова частина, військовий підрозділ, військово-морський флот, військовий аташе, військовий журналіст, військова кафедра, військова техніка, військова тактика, військова виправка, військовий оркестр, військова дисципліна, військовий статут, військова форма, військовий комісаріат (військкомат) тощо. Воєнний – який стосується війни, пов’язаний з війною: воєнні дії, воєнні операції, воєнний конфлікт, воєнний стан, воєнна перемога, воєнна доктрина, воєнна кампанія.

Вірний – надійний – правильний: вірний в українській мові має значення “відданий, незрадливий” (вірна дружина); надійний – це той, який викликає довір’я (надійний товариш), а також той, який забезпечує досягнення мети, перевірений (надійний спосіб, надійна конструкція); правильний – істинний, який відповідає правилам, безпомилковий (правильна думка, правильне застосування ліків, правильний напрям).

Власний – особовий – особистий: власний: вишні у власному соку, власний будинок, власна думка, власний автомобіль (є власністю особи, належний особі), кошти на власні потреби. Особистий: бажаю щастя в особистому житті; подаю особистий приклад; особистий автомобіль (який належить певній особі); зводити з кимсь особисті рахунки. Особовий: склад, справа, посвідчення, особовий рахунок у банку.

Водій – шоф е р: водій – людина, що пройшла спеціальну підготовку і керує автомобілем, тролейбусом, трамваєм, автобусом, мотоциклом, комбайном; шоф е р – це назва тільки водія автомобіля, водія-професіонала, тобто назва людини за професією. Слово водій має ширше значення, а шофер – вужче. Людину, яка керує власним автомобілем, шофером не називають, оскільки це не професійний автомобіліст.

Губити – втрачати: губити означає “втрачати конкретний предмет” (губити олівці, ключі). Якщо йдеться про назви абстрактних понять, то слід уживати слово втрачати (втрачати надію, пам’ять, совість). Доцільно використовувати й інші слова для перекладу російського слова “терять”: розгублюватись (а не втрачати голову), непритомніти (а не втрачати, губити свідомість), гаяти або марнувати час (а не витрачати), знищувати природу (а не губити).

Даний – цей: в офіційно-ділових текстах і в науковій мові неправильно вживають слово даний у значенні, яке нормативно передають займенники цей, такий. Отже, не дані приклади свідчать, а ці приклади свідчать; проаналізуймо не дані факти, а такі факти. Вислів в даному випадку – неправильний, йому відповідає вислів у цьому (в такому) разі.

Другий – інший: якщо йдеться про парні назви, то – другий: На одному боці річки височів ліс, а на другому був безмежний степ; якщо предметів, явищ, органів більше, ніж два чи невідомо скільки, то – інший: Деякі вправи я виконував залюбки, а інші – неохоче.

Дружний – дружній: дружний – зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю, одностайний(колектив, сім’я, галас, сміх, спів, праця); дружній – належний другові, заснований на дружбі, взаємній прихильності, довірі, доброзичливості(рука, візит, погляд, допомога, зустріч, листування).

Друкар – друкарка: друкар – особа, що працює в друкарні; друкарка – жінка, що друкує на друкарській машинці.

Закінчити – завершити: закінчити – називає кінець різноманітних дій, видів роботи, діяльності, відрізку життя, навчання людини тощо: закінчити розмову, закінчити читати книгу, закінчити університет; завершити – довести виконання, здійснення чого-небудь до остаточного кінця, закінчення.

Залучати до чогось – прилучатися: залучати до чогось може тільки хтось, тобто людина. Залучають до виконання якоїсь дії, до участі в чомусь, залучають до якогось гурту, до організації тощо: залучають молодь до участі в змаганні. Прилучатися – якщо йдеться про особу-діяча: він прилучається до гурту, до роботи; він прилучився до рибалок.

Замісник – заступник: замісник – це людина, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки (практикант – це замісник учителя), а заступник – це офіційна посада особи, що заступає керівника (заступник директора).

Знаходитися – перебувати: знаходитися – коли в результаті пошуків знаходиться загублене, втрачене: знайшлися діти; знайшовся записник. Це дієслово передає також значення “ виявлятися, з’являтися ”: знайшлося чимало охочих піти до музею. Перебувати – коли йдеться про місце перебування когось: Президент України перебуватиме в Парижі. Неправильні є вислови: У школі знаходиться стоматологічний кабінет (треба міститься); журнали знаходяться у столі (треба лежать), він знаходиться у відпустці (треба перебуває).

Зумовлювати – обумовлювати: з умовлювати – бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось: Ці особливості розвитку хребта дитини і підлітка зумовлюють його легку піддатливість і можливе викривлення при неправильних положеннях тіла та довготривалих напруженнях; Долю книги зумовлюють однаковою мірою і якості книги, і якості читача – його вдача, інтереси й смаки (Ю.Смолич). Обумовлювати – обмежувати якоюсь умовою, застереженням: У договорі обидві сторони обумовили низку питань. Отже, досягнення біології сприяють розвиткові сільського господарства, харчової промисловості, зумовлюють прогрес медицини, а не обумовлюють прогрес медицини.

Із-за – через: із-за (з-за) вживаємо для вираження просторового значення (із-за лісу, з-за діброви), цей прийменник не можна використовувати для позначення причинності, у цьому значенні слід вживати через: через відсутність, необережність, хворобу (а не із-за відсутності, необережності, хвороби).

Командир – командувач: командир – керівник військової частини, іншого військового підрозділу, одиниці військової техніки, а також загалом той, хто любить, командувати, наказувати: командир взводу, роти, батальйону, полку, дивізії, ескадрильї, командир танка, літака, катера, підводного човна тощо. Командувач – командир великого військового з’єднання: командувач армії, фронту, округу, флоту.

Командний – командирський: командний – прикметник до команда; який стосується командування: командний пункт, командні змагання, командна гра, командний склад; командирський – прикметник до командир, властивий, належний командирові: командирська манера, командирський наказ, командирське розпорядження, командирський голос.

Кампанія – компанія: кампанія найчастіше вживають у двох значеннях: 1) воєнні дії, війна; період плавання або воєнних операцій флоту: Кампанія з французами буде важкою; 2) заходи для здійснення чергового важливого громадсько-політичного або господарського завдання: виборча кампанія, посівна кампанія. Компанія – 1) група людей, які разом проводять час: На канапі, на кріслах засіла молода компанія; 2) торговельне або промислове товариство, підприємство: торговельні компанії.

Комфортабельний – комфортний: Комфортабельний уживається переважно для окреслення зовнішнього комфорту, побутових зручностей: комфортабельна квартира, літак, автобус, меблі. Комфортний має зв’язок зі словами комфорт, комфортність, означає “зручний, приємний”: комфортні умови, відпочинок, середовище, одяг, взуття; психологічний, душевний комфорт.

Користуватися – споживати: користуватися чимось – використовувати що-небудь для власних потреб: користуватися послугами, підземним переходом, човном, громадським транспортом, кредитами; а також “мати що-небудь”: користуватися повагою. Споживати – їсти, пити: споживати воду, фрукти, хліб; а також у значенні “витрачати щось для власних потреб”: споживати вологу, електроенергію.

Логіка – логістика: логіка – закони і форми мислення, внутрішня закономірність, правильність, розумність висновків, суджень: логіка подій, думки тощо, а також наука про мислення: закони логіки, вивчати логіку. Логістика – наука про управління матеріальними, інформаційними й фінансовими потоками в економічній та військовій сферах; передбачає постачання необхідної кількості товарів чи інших матеріальних ресурсів у потрібне місце в конкретний час із мінімальними затратами.

Логічний – логістичний: Логічний похідне від логіка – закономірний, послідовний, правильний, розумний: логічний виклад матеріалу, логічні висновки, логічний результат, логічне мислення, логічний наголос. Логістичний похідне від логістика: логістичні витрати, логістична діяльність, логістичний менеджмент.

Мати рацію – бути необхідним, доцільним: мати рацію стосується намірів, дій, учинків людини, групи людей, колективу і має значення “бути правим, діяти, думати правильно, слушно”. Мати рацію може лише певна особа, група осіб, колектив: Він мав рацію, застерігаючи від поїздки. Ти боїшся і маєш рацію, бо вже пізня година. Неправильний вислів: Нагадайте дітям про небезпеку на дорозі, це особливо має рацію під час літніх канікул (треба доцільно, необхідно).

Мимохідь – мимохіть: мимохідь – проходячи повз щось чи кого-небудь; не зосереджуючись на чомусь, між іншим: мимохідь зазирнув до кімнати навпроти; розповідаючи, мимохідь нагадав і про візит до лікаря. Мимохіть – ненароком, мимоволі: скрикнув мимохіть дуже голосно; мимохіть відчув, що злякався.

Мова про – йдеться: вислови мова про щось і йдеться про щось синонімічні: мова про Івана Сергійовича і йдеться про Івана Сергійовича. Вислів мова йдеться про…, утворений із двох названих, неправильний.

Нагода – пригода: нагода – зручні для здійснення чого-небудь обставини, вдалий, доречний момент: заходити кудись при нагоді, зробити щось при нагоді. Пригода – подія, випадок. Вислів бути у пригоді має значення “приходити на допомогу в скрутному становищі”: ця книжка стане мені у пригоді.

Недавно – нещодавно: недавно – у недалекому минулому. Сполучається зі словами так, тільки, зовсім, ще: ще так недавно було літо; здавалося, що це було так недавно. Нещодавно – не так давно, зовсім недавно, тільки недавно, щойно. Не поєднується зі словами так, тільки, зовсім, ще: я нещодавно прийшла.

Однобічний – односторонній: однобічний – якщо йдеться про рух транспорту: однобічний рух, двобічний рух. Односторонній – коли укладають угоду, готують відповідні документи: односторонні вимоги, двостороння угода.

Освітлений – освічений: освітлений походить від слова “світло”, тому вживаємо освітлена кімната, освітлений сік; можна використовувати це слово й у переносному значенні (освітлений щастям, радістю). Освічений – той, який має освіту, культурний (освічений народ, хлопець). Не можна писати осві д чений. Людину, яка має досвід, називаємо досвідченою.

Панове – панство: панове – сукупність осіб чоловічої статі, часто вживають як шанобливе звертання: Панове офіцери! Вельмишановні панí та панове! Панство – сукупність людей двох статей: При нагоді перекажіть вітання панству Задорожним.

Перегорнути – перевернути: перегортати, гортати кажемо про сторінки: гортаємо сторінки книжки і гортаємо книжку. Перевернути можна також книжку, тканину, папір, тобто поміняти місцями гору (верх) і низ (спід), лице й виворіт: перевернути на другий бік платівку; перевернути млинці на сковорідці.

Поверхневий – поверховий: поверхневий – який розміщується, перебуває, відбувається на поверхні чи недалеко від поверхні чого-небудь: поверхневі й підземні води, поверхневий обробіток ґрунту. Поверховий – неглибокий, який не торкається суті справи, несумлінно виконаний: поверхова думка, концепція, стаття; поверховий аналіз, проект, підхід; поверхове враження, судження; поверхові висновки.

Показний – показовий: показний – коли йдеться про людину, яка привертає увагу певними якостями, властивостями: показна жінка, показний чоловік; розрахований на зовнішній ефект, навмисно підкреслений: показне геройство, показна доброта, показна щирість. Показовий – який дає уявлення про щось, яскраво характеризує що-небудь, є ознакою чого-небудь; прилюдний: показова ілюстрація, риса, показові приклади; показові змагання, показовий виступ, показовий урок.

Показник – покажчик: показник – те, за чим можна судити про розвиток і хід чогось; наочне вираження (у цифрах, графічно) результатів чиєїсь праці тощо. Покажчик – 1) це напис, стрілка або інша позначка, яка показує щось; 2) довідкова книжка або довідковий список у книжці. Наприклад: У цьому місці стояв стовп, покажчик кілометрів, а не показник. Щодо продуктивності праці в промисловості, то тут у нас високі показники, а не покажчики.

Попереджувати – запобігати – уникати: попереджувати – заздалегідь повідомляти кого-небудь про щось: попередити про перенесення екскурсії, потрібно попереджувати про зміни в розкладі. Запобігати – не допускати, заздалегідь відвертати що-небудь неприємне, небажане. Це дієслово вимагає біля себе слів у давальному відмінку: запобігати (чому?) аваріям, втратам, злочинам, хворобі. Уникнути поєднується із залежним словом у родовому відмінку: уникнути (чого?) арешту, зустрічі, помилок, зіткнення.

Передчасний – попередній: передчасний – який відбувся, з’явився, настав раніше за належний, визначений строк, час: передчасне відправлення автобуса. Попередній – той, який проводиться, здійснюється, встановлюється заздалегідь, наперед; який був, стався раніше, який передує чому-небудь: попередній продаж квитків, попередня безсонна ніч, вишліть на попередню адресу.

Приємний – прийнятний: інколи цілком недоречно плутають значення слова приємний і вживають його у значенні російського “приемлемый”, що в українській мові означає прийнятний (який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися: прийнятне рішення, прийнятна гіпотеза, прийнятний варіант, прийнятні умови). Натомість приємний – це лише той, що викликає задоволення, втіху, насолоду; який подобається, привабливий: мені приємна ваша уваг; приємний смак, запах; приємна музика; приємні слова; приємна усмішка; приємний голос; приємна людина.

Прийменники о/у: на позначення часу треба вживати прийменник о, а не у(в): О десятій годині (а не в десятій годині).

Прийменники на/о: на – вказує на приблизність: Повернувся на десяту годину, а прийменник о (об) указує на точний час: Повернувся о десятій годині, об одинадцятій годині.

Розташовуватися – розміщуватися: розташовуватися вживаємо тоді, коли виникає потреба вказати місцеперебування, базування чого-небудь (табору) чи треба зазначити географічні координати населеного пункту, певного об’єкта. Розміщуватися – вказуємо на адресу якої-небудь організації, закладу або на конкретне приміщення, в якому функціонують організація, заклад, установа.

Роль – значення: вислови відігравати роль і мати значення синонімічні: Це не має для мене ніякого значення; Надзвичайно важливу роль відіграють посередники. Не можна сплутувати вислови відігравати значення, мати роль.

Рятувальник – рятівник: рятувальник – людина, яка спеціально займається рятуванням або за певних умов виявляє намір це зробити: У моторці, яка обігнала наш катер, були рятувальник і лікар. Рятівник – людина, яка приносить порятунок: Він сердечно подякував своєму рятівникові. Рятівник не той, хто робить спробу врятувати, а той, хто врятував.

Святкувати – відзначати: святкувати – влаштовувати свято на честь кого- або чого-небудь (переважно з нагоди радісної, приємної події), радіти успіхові, перемозі тощо: святкувати Різдво, день народження, День незалежності, перемогу в спортивних змаганнях, закінчення навчального року тощо. Відзначати (ширше за значенням) – здійснювати певні заходи з приводу свята чи іншої пам’ятної події, нагоди: відзначати свято урожаю, річницю творчої діяльності тощо. Сумні, трагічні події не святкують, а відзначають: Україна відзначила 75-у річницю Голодомору.

Секретар – секретарка: секретар – офіційна назва посади людини, незалежно від статі: секретар сільради, правління; секретарка – дівчина або жінка, що працює технічним секретарем.

Становище – положення – стан: становище – це певні події, обставини, ситуації, в яких хто-небудь, що-небудь перебуває: становище в Грузії, міжнародне становище. Стан – сукупність певних явищ, процесів: фізичний стан рідини, стан здоров’я, стан справ, воєнний стан. Положення – розташування чого-небудь у просторі, розміщення тіла або його частин: Замок назвали Високим від його високого положення.

Степінь – ступінь: степінь (чол. рід, Р. відм. одн.: степеня) – вживають лише як математичний термін, означає добуток кількох однакових співмножників: степінь числа, показник степеня дорівнює … Ступінь (чол. рід, Р. відм. одн.: ступеня) – характеристика розміру, інтенсивності чогось, кваліфікації; міра чогось; посада, ранг, звання: ступінь розвитку, ступінь довіри, орден 1-го ступеня, ступінь готовності, науковий ступінь.

Туристичний – туристський: туристичний – той, який стосується визначеної сфери людської діяльності – туризму: туристична карта, центр, фірма, агентство, довідник, журнал, бюро, похід. Туристський – передбачає сполучуваність із назвами певних реалій життя туристів: туристська база, маршрут, поїзд, група, візит, автобус, путівка, станція, намет, сезон.

Являється – є: являтися – синонім до дієслова з’являтися: ніколи не являється вчасно. Неправильні слововживання: Він являється майстром першого класу. Вибух являється першопричиною аварії (треба є майстром, першопричиною).