Які бувають види перекладання та перекладу?

Перекладацька діяльність здійснюється перекладачами у різних умовах; тексти, що перекладаються є різними за тематикою, стилістикою та жанровою належністю; переклади виконуються в усній та письмовій формах та ін. Усі ці особливості викликають необхідність наукової класифікації видів перекладацької діяльності (видів перекладу). Отже, роглянемо класифікацію перекладання / перекладу (у цьому контекті поняття «переклад» і «перекладання» є синонімічними, тому далі в класифікації використовуємо частіше слово «переклад»).

ØЗа співвідношенням типів мови перекладу та оригіналу:

· діахронічний (історичний) – це переклад сучасною мовою історичного тексту, написаного мовою попередньої епохи;

· транспозиція – переклад тексту одного стилю (або жанру) в інший;

· міжмовний переклад – результат перетворення повідомлення із засобів системи однієї мови засобами системи іншої мови;

· інтерсеміотичний (семіотика – наука, що вивчає способи передавання інформації за допомогою знаків) – переклад з природної мови на штучну і навпаки.

ØЗа характеристикою суб’єкта перекладу:

· традиційний – виконуваний людиною, що не є автором оригіналу;

· авторський – виконуваний автором оригінального тексту;

· комп’ютерний – переклад, що виконується комп’ютером з участю або без участі людини;

· змішаний – переклад з використанням значної частини традиційного та машинного оброблення тексту.

ØЗа ознакою форми презентації тексту-перекладу та оригіналу:

· письмовий переклад (письмовий переклад усного тексту і письмовий переклад письмового тексту);

· усний переклад (усний переклад письмового тексту і усний переклад усного тексту);

· синхронне перекладання – усне перекладання, що здійснюється одночасно з оригіналом, який вимовляється;

· послідовне перекладання – усне перекладання, що здійснюється після прослуховування певної частини тексту;

· одностороннє перекладання – усне перекладання, що здійснюється тільки з однієї мови іншою;

· двостороннє перекладання – послідовне усне перекладання бесіди, що виконується з однієї мови іншою і навпаки.

ØЗа жанрово-стилістичною ознакою:

· науково-технічний переклад – переклад науково-технічних текстів і документів;

· суспільно-політичний – переклад суспільно-політичних текстів;

· художній – переклад художньої літератури;

· військовий – переклад текстів військової тематики;

· юридичний;

· побутовий.

ØЗа способом передання змісту оригіналу:

· повний – передає зміст оригінального тексту без пропусків та скорочень;

· неповний – передає зміст оригіналу з пропусками й скороченнями деталей;

· скорочений – передає зміст матеріалу у згорнутому вигляді, скорочено;

· фрагментарний – переклад лише окремого уривку тексту;

· аспектний – переклад лише тієї частини тексту, що відповідає заданому аспекту (проблемі);

· анотаційний – переклад, в якому відображається лише головна мета, предмет і призначення тексту оригіналу;

· реферативний – переклад, що містить відносно детальну інформацію про реферований документ – його призначення, тему, методи дослідження оригінальної роботи й отримані результати.

ØЗа відповідністю тексту перекладу оригіналу:

· вільний – відтворює основну інформацію оригіналу з різними відхиленнями, примітками, пропусками;

· адекватний – відповідає оригіналу, виражає ті ж комунікативні установки, що й оригінал;

· точний – точно передає зміст оригіналу.

Які особливості науково-технічного перекладання? Які існують способи перекладання лексики наукових текстів?

Процес перекладання науково-технічних текстів має

свою специфіку. Людина, яка виконує науково-технічне

перекладання, повинна не лише знати іноземну мову, а й

володіти певними знаннями у тій науковій галузі, якій

належить текст оригіналу. Перекладання наукового тексту

здійснюється у три етапи:

1. Ознайомлення з оригінальним текстом, розуміння

його змісту, структури і логіки викладення матеріалу.

2. Розуміння сутності проблеми твору, який необхідно

перекласти.

3. Правильне передавання змісту оригіналу, відбір найбільш точних еквівалентів термінів і загальновживаних слів.

Щоб зрозуміти сутність тексту оригіналу, потрібно спиратися на власний досвід роботи з науково-технічною літературою, на знання з певної наукової галузі. Правильно передати зміст оригіналу означає виконати адекватний та повний переклад, який точно відтворював би наукову інформацію, що міститься в оригіналі.

Завдання науково-технічного перекладання полягає у тому, щоб якнайточніше передати зміст оригіналу. Перекладання праць з математики, фізики, інформатики та інших точних наук повинні мати повну еквівалентність.

З точки зору практики перекладання лексичні та фразеологічні одиниці поділяються на дві групи:

ü еквівалентні одиниці – ті, що мають відповідники у мові перекладу;

ü безеквівалентні – ті, що не мають відповідників у мові перекладу.

Науково-технічні тексти характеризуються лексичною

особливістю, що потрібно враховувати і під час перекладання. Наукові тексти мають велику кількість спеціальних слів – термінів, що служать опорними пунктами наукового тексту. Від термінів залежить розкриття значення інших слів, і вони дають можливість з’ясувати характер і зміст тексту. Найбільш повна еквівалентність спостерігається у перекладі текстів вузькоспеціального характеру в силу однозначності термінології. Переклад текстів загальнонаукової або політехнічної тематики вимагає вибору правильного варіанту перекладу одного із значень багатозначного терміна.

Еквівалентні одиниці поділяються на:

· одноеквівалентні, які мають тільки один перекладний відповідник у мові перекладу;

· багатоеквівалентні, що мають два і більше відповідники. Наприклад, російський термін ток може перекладатися українською таким чином: 1) – течія; 2) електричний струм; 3) тік (сільськогосподарський термін).

Існують такі найуживаніші способи передачі наукової лексики галузей телекомунікацій, електроніки та комп’ютерної техніки:

Ø Метод добору еквівалента: keyboard – клавіатура; screen – екран; desktop – робочий стіл, drive – дисковід; lock – блокування.

Ø Метод опису – переклад слова за допомогою словосполучення, що пояснює значення англійського слова: buruing – запис компакт-диска; cross fade – плавний перехід від звукового фрагмента або відеоролика до іншого; freeware – безкоштовне програмне забезпечення; shareware – умовно-безкоштовне програмне забезпечення, з яким можна працювати протягом певного часу.

Ø Метод калькування – переклад слова чи словосполучення за його частинами з наступним складанням цих частин. Такий переклад відтворює іноземне слово дослівно. Наприклад: self-loading – самозавантаження; directory tree – дерево каталогів; hot keys – гарячі кнопки; mailbox – поштова скриня; computer network – комп’ютерна мережа.

Ø Метод транслатерації – звукова форма слова передається за допомогою абетки мови перекладача. Наприклад: spooler – спулер; resistor – резистор; chip – чип; commutator – комутатор; processor –процесор; indicator – індикатор.

Ø Метод адаптивного транскодування – форма слова мови оригіналу адаптується до фонетичної та граматичної структури мови перекладу. Наприклад: nipple – ніпель; platform – платформа; matrix – матриця; domain – домен; card – карта; command – команда.

В англійській, російській та українській мовах є певна кількість інтернаціональних слів, що збігаються за значенням, наприклад: civilization, parlament, culture, theorem, diameter та ін. Але у більшості випадків ці одиниці за значенням не збігаються, тому їх використання як прямих перекладних відповідників може призвести до грубих змістових помилок. Наприклад:

original – не оригінальний, а первинний;

progressive – не прогресивний, а поступовий;

technique – не техніка, а метод;

instrument – не інструмент, а прилад;

accurate – не охайний, а точний;

actual – не актуальний, а фактичний, дійсний;

control – не перевіряти, контролювати, а наказувати, розпоряджатися;

mode – не мода, а режим;

operation – не операція, а работа, експлуатація;

object – не об’єкт, а предмет, мета та ін.

Здійснюючи перекладання з тої чи іншої мови, потрібно керуватися такими чинниками:

· віддавати перевагу не ішомовним термінам, а українським еквівалентам;

· дотримуватися основних вимог до термінологічної лексики, зокрема перекладений українською мовою термін має бути точним, однозначним, стислим, милозвучним, правильним з точки зору українських правописних і граматичних норм;

· для точної передачі термінів необхідно перекладати не окреме слово оригіналу, а його зміст. Слова набувають конкретного значення лише у контексті, і завдяки контексту можна з’ясувати зміст оригіналу.