Які бувають види словників?

Залежно від кількості слів, що описуються, словники бувають:

1. Одномовні. Серед них виділяють:

– пояснювальні (енциклопедичні, термінологічні, етимологічні);

– фіксувальні – подають списки слів без пояснення (орфографічні, орфоепічні, словники наголошування).

2. Двомовні, багатомовні. Це перекладні словники.

За лексичним складом словники бувають:

– ті, що описують усю лексику без обмежень (загальні тлумачні та енциклопедичні);

– ті, що описують тільки певні лексичні групи (словники діалектизмів, жаргонізмів, синонімів, антонімів, фразеологічні, галузеві тощо).

За оформленням: ілюстративні; багатотомні або однотомні; кишенькові.

Розглянемо детальніше деякі види словників:

Ø Орфографічні словники подають відомості про нормативне написання слів і їх граматичних форм.

Наприклад:

відеогра́фія, -ї, ор. -єю

відеода́ні, -их

відеодете́ктор, -а

(Великий зведений орфографічний словник сучасної української мови / [за ред. В. Т. Бусела]. – К., 2003)

Ø Орфоепічні словники подають пе­релік слів літературної мови з позначенням нормативного наголосу і з вказівкою на вимову.

Наприклад:

Майсте́рність [маǐсте́рн'іс'т'], -ності, -ністю [с'т']

(Орфоепічний словник / [уклад. М. І. Погрібний]. – К., 1984).

Ø Словники наголосів подають нормативні наголоси у словах.

Наприклад:

Заржаві́ти, -і́є, -і́ють – рос. заржа́веть

(С. І. Головащук Складні випадки наголошення: словник-довідник. – К., 1995).

Ø Тлумачні словники роз’яснюють значення та ілюструють використання слів сучасної української або іншої мови. Об’єктом дослідження в таких словниках є слово і його граматичне значення.

Наприклад:

НАПРУ́ГА, -и, зі, ж.

1. Дія і стан за знач. Напружувати, напружити і напружуватися, напружитися.

2. Те саме, що напруження.

3. спец. Те саме, що напруження.

4. спец. Фізичний стан електрики, одна з основних характеристик струму. Напруга в електричній мережі.

(Великий тлумачний словник сучасної української мови / [гол. ред. В. Т. Бусел]. – К., Ірпінь, 2001).

Ø Енциклопедичні словники подають детальні відомості про окремі явища, предмети, країни, народи, природні явища тощо. Об’єктом розгляду в таких словниках є не слово, а явище, предмет тощо.

НАПРУГА (електрична напруга, спад напруги) – різниця потенціалів двох точок електричного поля (двох вузлів кола), що дорівнює виконанню роботи А, яку витрачено для перенесення позитивного заряду q між цими точками, до значення цього заряду: U=φ₁–φ₂ = А/q. У Міжнародній системі одиниць (СІ) напруга виражається у вольтах (1В = 1Дж/Кл). Хоча напруга – скалярна величина, їй приписують певний напрямок – від точки з більшим потенціалом до точки з меншим потенціалом, тобто на пасивних ділянках кола (що не містять джоульної енергії) напрямки напруги та струму збігаються. У внутрішньому колі джоульної енергії, де носії заряду пересуваються від нижчого потенціалу до вищого завдяки стороннім силам (хімічним реаціям, тепловим або механічним процесам тощо), напрямки напруги та струму протилежні. Напруга може бути постійною або змінною в часі. Напруга, яка змінюється в часі за законом повідомлення, що передається (чи пов’язана з ним модуляцією або кодування), – найпоширеніший вид радіотехнічного сигналу.

(Радіотехніка. Енциклопедичний навчальний довідник / [за ред. Ю. Л. Мазора, Є. А. Мачуського, В. І. Правди].– К., 1999).

Ø Синонімічні словники на­водять синонімічні ряди слів та словосполучень, пояснюючи їх значення.

Наприклад:

ЗБЕРЕГТИ́СЯ (залишитися наявним, цілим, не пропадати, не зникати), УЦІЛИ́ТИ (ВЦІЛИ́ТИ). – Недок.: зберіга́тися. Жив [Павло] майже в центрі містечка, недалеко від древнього валу, що зберігся тут з часів гетьмана Хмельницького (Д. Бедзик); Приміщення школи уціліло, тож у вересні й розпочалося навчання (П. Автомонов).

Зберіга́ти див. 1,2. берегти́, пам’ята́ти.

Зберіга́тися див. зберегти́ся.

(Словник синонімів української мови / [А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін]. – К., 2001).

Ø Словники іншомовних слів характеризують слова, запозичені українською мовою з інших мов.

Наприклад:

САБОТА́Ж (франц. sabotage, від saboter – стукати черевиками) – 1) Навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання; одна з форм економічної боротьби трудівників капіталістичних країн проти підприємців. 2) Прихована, замаскована протидія будь-яким заходам.

(Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука].– К., 1974).

Ø Етимологічні словники подають відомості про походження слів, первісне їх значення, найдавніші форми слова та відзначають звукові зміни, які зазнало слово.

Наприклад:

АПАРА́Т «машина, прилад, пристрій; службова установа», апара́тний, апарату́ра, ст. апаратъ, аппаратъ «приладдя, військова амуніція, церковні шати» (17 – 18 ст.); російська м. аппарат, болгарська м. апарат, польська, верхньолужицька, нижньолужицька мови aparat, чеська, словацька, словенська м. aparat, сербохорвацька апарāт; сучасне апарат запозичено з нім. мови; нім. apparat походить від лат. apparatus, що є пасивним дієприкметником від дієслова apparo «приготовляю», утвореного від префікса ap- «при-» («до-») і дієслова paro «готую», повязаного з pario «народжую».

(Етимологічний словник української мови [у 7 т.] / [за ред. О. C. Мельничука, І. К. Білодіда, В. Т. Коломійця, О. Б. Ткаченка]. – К.).

Ø Фразеологічні словники подають усталені звороти, яким дається тлумачення і стилістична характеристика.

Наприклад:

СПУСТИВШИ РУКАВА (рукави).

1. Зі сл. працювати. Без охоти, без старання.

– Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Ю. Збанацький).

2. Зі сл. жити. Безтурботно, нічого не роблячи. Такий живе, як сир в маслі, спустивши рукава (пісня).

(Словник фразеологізмів української мови / [уклад.: В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук та ін.]. – К.,2003).

Ø Словники паронімів – пояснюють використання паронімічних пар, розрізнюючи їх значення.

Наприклад:

Висвітлення, сер. р. У сполученнях: в. повне, грунтовне, глибоке, поверхове; фактів, явищ, теми; в літературі, в науці; суб’єктивізм у висвітленні фактів.

Освітлення, сер. р. У сполученнях: о. електричне, штучне; різкість о.

(Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. – К., 1986).

Ø Антонімічні словники пояснюють вживання слів, протилежних за значенням.

Наприклад:

Аналіз ↔ синтез

Дослідження, вивчення, пізнання явищ дійсності, що виявляються в розкладі, розчленуванні їх на складові частини.

Дослідження, вивчення, пізнання явищ дійсності, що виявляються в цілісності, в єдності та взємозв’язку їх частин.

Аналіз ↔ синтез вдумливий, всебічний, глибокий, найширший, науковий, об’єктивний, поверховий, новий, принциповий, уважний, широкий.

Аналіз чого-небудь ↔ ситез чого-небудь: дослідження, матеріалу, фактів, явищ.

Дати, провести, зробити аналіз ↔ синтез чого-небудь.

Аналізований ↔ синтезований, аналізовано ↔ синтезовано, аналізування ↔ синтезування, аналізувати ↔ синтезувати, аналітичний ↔ синтетичний.

(Полюга Л. М. Словник антонімів української мови. – К., 2004).

Ø Комплексні словники містять ознаки декількох видів словників (тлумачно-перекладні, перекладні та синонімічні, етимолого-фразеологічні, фразеологічно-перекладні).

Наприклад:

Баланс мощности энергосистемы – баланс потужності енергосистеми

Показники, що характеризують відповідність потрібного навантаження енергосистеми до величини наявної потужності енергосистеми.

(Російсько-український тлумачний теплоенергетичний словник / [за заг. ред. І. Мисака, М. Крука]. – Львів, 2001).