Правопис голосних в іншомовних словах

Іншомовні слова та терміни пишуться за принципами української орфографії – фонетичним, морфологічним, традиційним. Особливу увагу слід звернути на написання голосних И, І, Ї, Е, Є.

Літера И пишеться:

1. За правилом дев‘ятки – після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (ці літери легко запам‘ятати, якщо знати словосполучення „Де Ти З‘їСи Цю ЧаШу ЖиРу”).

2. Перед наступним приголосним, крім Й (директор, шифон, тираж, система, Чилі, Алжир).

3. У географічних назвах та прізвищах, які закінчуються на -ида, -ика, та у буквосполученнях –ки, -ри, -ти- перед приголосними (Флорида, Антарктида, Корсика, Китай, Тиціан). При написанні іншомовних власних назв треба бути особливо обережним, оскільки серед них є багато винятків (Сідней, Тіроль, Сінгапур, Сімферополь, Торрічеллі, Міссісіпі, Гельсінкі, Віші).

В багатьох словах літера И пишеться за традицією після приголосних, що не належать до дев‘ятки (бромистий, Єгипет, Вавилон, імбир, кипарис, графин, кинджал, кизил, киргиз, гиря, митра, митрополит, вимпел).

Літера І пишеться:

1. На початку слів (ідея, індустрія, історія).

2. Перед голосними та Й (д іа лог, ра дій, авіа ція).

3. У кінці невідмінюваних слів (таксі, поні, шасі, жалюзі, Сочі, Пуччині).

4. Після приголосних, що не входять у правило „дев`ятки”, а саме: Б, П, В, М, Ф, Г, К, Х, Л, Н (кінетика, міф, гіпотеза, фізика, хімія).

5. Після префікса дез- (дезінфекція, дезінформація, дезінтеграція).

Літера Ї пишеться:

1. Після голосних (мозаїка, наївний, атеїст). Але на межі частин складного слова, де перша частина закінчується голосним, а також після префікса, що закінчується на голосний, пишемо І (староірландський, доісторичний, поінформувати, староіспанський).

2. У кінці власних назв після голосних чи м‘яких приголосних (Гімалаї, де Віньї, Шатійї)

Літера Е пишеться:

1. На початку більшості запозичених слів (ерозія, етан, енергія, екватор, епос, епітет, Еквадор, елегія, електрон, експорт).

2. Після приголосних, крім Й (декан, метал, пінцет).

3. У звукосполученні ЛЕ (лекція, пленум, балет, інтелект).

4. Після голосних А, О, У (аеробіка, проект, силует, поезія, дуель, Рафаель, але траєкторія).

5. У кінці невідмінюваних слів (бізе, кафе, макраме, турне, Гете, Моне, Мане)

Літера Є пишеться:

1. На початку деяких давно запозичених слів, залежно від вимови (єпископ, єнот, єретик).

2. Після е, і, й, (декадієн, гуайєн, кодієн, фойє, гієна, реєстр).

3. Після апострофа та м`якого знака (кар`єра, портьєра, Мольєр, інтер‘єр, Готьє, досьє, круп‘є, ательє).

УВАГА!

У словах, запозичених з французької мови, слід розрізняти вживання У і Ю.

При пом`якшенні вживається Ю (люкс, пюре), але після шиплячих та Ф пишеться У (журі, парашут, Жуль Верн, парфуми).