Дієприслівникові звороти

Дієприслівник – особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан (супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом) і відповідає на питання що робивши? що роблячи?

1. Дієприслівник доконаного виду творяться від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши, -ши. Дієслово ставиться у форму чоловічого роду минулого часу й до нього додається суфікс (оглянувши, виконавши).

2. Дієприслівник недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи-, -ючи- від дієслів І дієвідміни та -ачи-, ячи- від ІІ дієвідміни. Дієслово ставиться у третій особі множини теперішнього часу й замість -ть додається суфікс (думаючи, читаючи, пишучи).

3. Дієприслівник утворюються також від дієслів, які закінчуються на -ся, -сь (зупиняючись, повертаючись, повернувшись).

Дієприслівниковий зворот складає дієприслівник із залежними від нього словами. Такі звороти виділяються в реченні комами не залежно від позиції в ньому; активно використовується в офіційно-діловому й науковому стилях, особливо в кліше, і сприяє більшій чіткості й стислості вираження думок (Створюючи нове устаткування на рівні вимог сучасної науки і техніки, необхідно обов’язково враховувати тенденції розвитку безпосередньо в межах галузі).