2015-06-30
370
Із синтаксисом нерозривно пов’язана пунктуація. Її правила в текстах наукового й офіційно-ділового стилю не відрізняються від загальномовних, проте певні позиції заслуговують на акцентування. Наприклад, кома ставиться:
1. Між однорідними членами речення, що поєднуються без сполучників: (Під час проходження виробничої практики Петренко О. І. зарекомендувала себе старанним, дисциплінованим працівником). Якщо перерахування потребує виділення пунктів, після узагальнюючого слова ставиться двокрапка; далі у випадку, коли пункти названі буквами або цифрами з дужкою, після неї вживається мала літера (в кінці кожного пункту крапка з комою); коли ж ужито цифру з крапкою, зміст пункту пишеться з великої літери (в кінці кожного пункту крапка). Наприклад:
Додаток:
1. Атестат про середню освіту.
2. Автобіографія.
3. Медична довідка.
4. Довідка з місця проживання.
5. Чотири фотокартки.
або
Додаток:
1) атестат про середню освіту;
2) автобіографія;
3) медична довіка;
4) довідка з місця проживання;
|
|
|
5) чотири фотокартки.
2. Між однорідними членами речення, що з‘єднані протиставними сполучниками а, але, та, проте, зате, однак, хоч.
3. Для виділення вставних слів, словосполучень і речень типу отже, по-перше, мабуть, наприклад.
4. Для виділення всіх видів зворотів за загальними правилами (12 травня 2006 р., о 15 годині в актовій залі …… відбудеться літературно - музичний вечір, присвячений черговій річниці з дня народження Василя Стефаника)
5. Комами виділяються всі види звертань (Шановний пане голово, …).
6. У складних реченнях кома ставиться між простими реченнями.
7. У складнопідрядних реченнях підрядні речення, незалежно від їх позиції, завжди виділяються комами (Після закінчення 9 класів у 1994 році вступив до …, який закінчив у 1998 році).
Рекомендована література до теми
1. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсинг, 2001.
2. Коваль А. Культура ділового мовлення. – К.: Вища шк., 1982. – 288 с.
3. Шевчук С. Українське ділове мовлення. – К.: Вища шк., 1997. – 271 с.
