Село – джерело чистої крові

В селі – де найбільш здорове життя, найбільш зближене до природи – там джерело чистої крові кожного великого народу. Доки джерело б’є рівно й чисто, доти існує й міцніє нарід і може діяти у великих діях. Усохне джерело крові, занидіє село – гине й нарід.

Ще донедавна не можна було жалітися на українське село, ще чверть століття тому тягло воно Україну з її будуччиною. Переховувало в собі фізичні й духовні цінності.

Тепер частинно знищено його, – і від середини, бо знищено моральні цінності, – і ззовні, бо розсипалась його давня структура. Взагалі, близько вже той час, коли половина Українців буде зв’язана з промислом, чи чим іншим – лишень не з сільським побутом і господарством.

Можна твердити, що то добре, що міста в Україні за останні двадцять літ в великій мірі засновані Українцями, що зможемо бути більш промислові, більш господарчо активні. Дійсно стаємо більш динамічним народом. Але і в разі успішу назовні, – ненадовго того вистачить, коли всихатиме джерело крові народу. Звідти, з села, приходять сили до динамізації й урізноманітнення, звідти обновлюються маси.