Традиційні форми

Не будемо говорити про поворот до козачих оселедців і т.п. форм. Як і ця стара малоазійська традиція (оселедці – символ князівського, загалом шляхетського походження), пережилося багато українських зовнішніх форм. Мова йде про духовний зміст давніх організацій.

Організаційні осередки мужчин з обов’язком безженності в історії України зробили багато: згадаймо хоч би осередок січової держави, чи місіонерські осередки старокиївських монастирів.

Подібні осередки бачимо і в сучасності. Штаби найбільших потуг світу (Японія, Німеччина) мають майже монаші традиції скромності, анонімності, відданості з певною тенденцією до безженності. Такі осередки були в великим авторитетом для молоді і цілого роду уже в мирні часи, під час управлювання до служби роду.

Оскільки монастирі в останніх століттях відчув рід як пережиток, остільки місіонерство безженних всередині роду мало свій ґрунт. Формування нової української церкви, як видно з усього, буде залежати передовсім від таких місіонерських організацій.

Без традицій безженності, але з сильною артільною традицією відзначалося в історії українське купецтво-чумацтво. Його традицію понесла в сучасних часах українська кооперація, з досить розбудованим суспільним світоглядом.

Ці старі традиції дали б підставу для законодавства при формуванні осередків в промислі, торгівлі, церкві, військовім мистецтві, а може і в науці та мистецтві.

Як бачимо, то до двох підставтових сил родової держави доходять ще вищезгадані осередки сил роду. Деякі з них будуть з істоти своєї захисними чинниками, як релігійні осередки, деякі – наступові, як військові центри, деякі не завжди матимуть постійний характер, а, як торговельні осередки, прийматимуть раз консервативні, раз наступові тенденції.

На узглядненні цілої складної гри сил всередині роду буде полягати родова політика проводу. Справа ця відповідальна і нелегка, бо в лоні роду постійно відбувається еволюція в ділянці науковості, воєнного мистецтва, суспільних взаємовідносин. Але до того є друга, найважливіша риса правдивого проводу – передбачливість.

Тоді провід є тим, чим і повинен бути – висловником інтересів та ідеалів роду.