Можна виділити кілька моделей термінологічних словосполучень:
1) І → І (Р.в.): амплітуда коливання, висота шва, тиск детонації;
2) І → П ← І (Р.в.): брус малої кривини, дефект зварного шва;
3) І → І (Р.в.) → І (Р.в.): центр ваги перерізу (рос: центр тяжести сечения), діаграма стану сплавів (рос. диаграмма состояния сплавов);
4) П ← І: кінцевий цикл, легувальний (рос: легирующий) елемент, полегшений бетон, внутрішній виплеск, зварювальний пальник;
ПОЗНАЧЕННЯ: І - іменник, П — прикметник, Р.в. — Родовий відмінок; стріл-ка → або ← вказує на характер зв’язків між терміноелементами.
5. Терміни — абревіатури
Вони можуть бути:
1) ініціальними, наприклад, АТС — автоматична телефонна станція, ПК —
персональний комп’ютер, ДСТУ, ГОСТ, РТК – робототехнологічний комплекс, ТУ – тривалість увімкнення, УЗД – ультразвукова дефектоскопія, УЗХ – ультра-звукові хвилі;
2) складовими, наприклад, техінформ, Нацбанк, виконроб, страхагент, держ-
установа;
3) мішаними, наприклад: УВЧ-терапія, УкрНДІМет (Український науково-
|
|
дослідний інститут металів), МГД-генератор (магнітогідродинамічний).
6. Терміни — символо-слова
Це сполучення слів а літерами та цифрами, наприклад, вітамін А, γ-частка, і-область, С02-лазер, газова суміш Ar+20-25% CO2, магнітографічні дефекто-скопи МД-9, двошарові магнітні стрічки типу МК-1 і МК-2.
7. Терміни — моделе-слова
У таких термінах форма першої літери відбиває форму об’єкта, наприклад, S-подібні натяжні пристрої, Г-подібне сполучення, V-клапан, γ-установка, паль-ник U-подібний, I-подібний шов (без оброблення кромок).
За семантичним значенням розрізняють власне терміни та терміноїди. Якщо терміни створюють на основі наукового або технічного поняття, то терміноїди — на основі поняття у вузькій професійній діяльності. Вони називають конкретні явища або об’єкти.
Терміноїди є групою лексичних одиниць, що складається з номенклатури, професіоналізмів і професійних просторіч.
Номенклатура (інша назва — «номени») — це слова, що називають кон-кретні об’єкти науки або техніки, тому номени бувають науковими та технічними. Так, системи технічних термінів супроводжуються номенами — найменуваннями типів і класів машин і механізмів, нерідко з цифровими й літерними позначення-ми, що характеризують номер моделі, розмір деталі тощо (наприклад, літак
ТУ-134, танк Т-34, магнітна стрічка МК-1, дріт марок Зв-08Г2С і Зв-08ГС).
Професіоналізми пов’язані головним чином з архаїчною лексикою реміс-ничих і спеціальних занять, які виникли у період середньовіччя — корабельна та навігаційна, гірничодобувна, мисливська справи тощо.
|
|
Наприклад, морський професіоналізм «травити» позначає «потроху відпус-кати, послаблюючи натягнення канату»; зварювальні професіоналізми «у чов-ник» позначає «при зварюванні стикових і кутових з’єднань кут нахилу зварю-вального пальника відносно вертикальної осі повинен складати 2-150»; зварю-вання «кутом уперед» і «кутом назад» позначає «вплив положення пальника від-носно осі на зміну глибини провару, формування і форму шва»; «згори вниз» і «знизу вгору» позначає «спосіб зварювання кутових і стикових з’єднань із металу товщиною до 4 мм», переміщеня «по трикутнику» позначає «поперечні коливання зварювального дроту при виконанні вертикальних швів».
Професійні просторіччя створюють з різних причин: психологічних, пси-холінгвістичних й суто мовних.
Якщо тренер з гімнастики під час виконання вправ ученицями коментує, що вони замість «ластівки» зробили «горобця», а замість «шпагату» —«мотузочок», то він за допомогою професійного просторіччя оцінює їхній виступ. Це приклад психологічної причини появи просторіччя.
Психолінгвістичною причиною виникнення професійного просторіччя є процес метафоризації (перенесення ознак з одного предмета на інший на підставі подібності).
Наприклад, у роки першої світової війни солдати вживали вислови: «суп зі шрапнеллю», «каша зі шрапнеллю». Цікаво, що російські солдати так називали перлову кашу, а французькі — боби (для довідки: «шрапнель — кулі, картечі, якими начинений розривний артилерійський снаряд»).
Мовна причина професійного просторіччя — це прагнення до скорочення словосполучень. Наприклад, замість термінологічного словосполучення «націо-нальний банк» вживають одне слово «Нацбанк».
Відомо, що більша частина термінів раніше була загальновживаною лек-сикою. Тому одна й та ж лексична одиниця може існувати і як термін, і як нетер-мін, наприклад: ніс (людини) — ніс (корабля), супутник (людина, що поруч з ва-ми) — супутник (космічний об’єкт, що обертається навколо планети).
Процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна на-зивається термінологізацією. Під час термінологізації лексична одиниця отримує значення певного поняття у певній системі понять.
До термінів у процесі термінологізації можуть надходити:
1) слова з загальновживаної лексики; наприклад, слово «муфта» (вид жіно-
чого одягу з хутра для зігрівання рук) сьогодні є технічним терміном — «деталь у вигляді невисокого циліндра для поздовжнього з’єднування валів, труб, зубчастих коліс та інших циліндричних або призматичних частин машин чи споруд»; слово «утома» (стан людини) зараз також стало технічним терміном — «утома мета-лів»: «механічна», «термічна», «ударна» тощо;
2) квазітерміни; наприклад, так звані терміни з науково-фантастичної літера-
тури: «гелікоптер» (те саме, що й вертоліт), автор терміна — відомий італійський художник, архітектор, скульптор, інженер, вчений XV століття Леонардо да Він-чі); «зомбі» (люди-роботи, які автоматично виконують чужі накази, не замислю-ючись над їхніми наслідками);
3) професійні просторіччя; наприклад, «кривошия» (сьогодні існують медичні
терміни — «лівобічна кривошия», «правобічна кривошия»);
4) терміни з інших терміносистем; наприклад, термін «хвиля» (у фізиці з гід-
равліки), термін «резонанс» (в ядерній фізиці з акустики), термін «мова» (в інфор-матиці з мовознавства);
5) номенклатурні одиниці; наприклад, лампа «Юпітер» (зараз термін «юпі-
тер» позначає потужний освітлювальний прилад для кінознімання при штучному освітленні);
6) власні імена; наприклад, прізвище Ампер — термін «ампер» (одиниця виміру
сили електричного струму), прізвище Джоуль — термін «джоуль» (одиниця вимі-ру енергії, роботи й кількості теплоти).
|
|
Зворотний процес — перехід терміна до стану загальновживаної лексики — називається детермінологізацією. Такий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у певній ґалузі науко-вого знання. Наприклад, раніше термін «флюїд» позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої пояснювали до XVIII століття теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Сьогодні ми вживаємо це слово як нетермін: «флюїди добра» та ін.
Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації й залишатися терміном. Наприклад, слово «атмосфера» вживається як термін у фізиці (газоподібна оболонка Землі і деяких інших планет або одиниця вимірю-вання тиску) та у переносному значенні як нетермін (умови, що породжуються соціальним становищем, колективом, родиною, наприклад, «атмосфера добро-зичливості»); слово «клімат» вживається як термін у географії (метеорологічні умови, властиві певній місцевості) та у переносному значенні як нетермін («мік-роклімат у колективі»); слово «орбіта» вживається як термін в астрономії (шлях руху небесного тіла або штучного супутника Землі, орбітальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо іншого тіла), в анатомії (заглибина, в якій містить-ся очне яблуко) та у переносному значенні як нетермін (сфера впливу, діяльності, поширення кого-, чого-небудь, наприклад, «орбіти дружби»)
У зв’язку з упровадженням української мови на підприємствах та установах помітно збагачується словник різних професій новою науково-технічною, сус-пільно – політичною лексикою і термінологією.
Що означає знати мову професії?
Це – вільно володіти лексикою свого фаху, нею користуватися.
Мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки.
Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.
Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієн-туватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії.
|
|
Професіоналізми – це слова або вислови, властиві мові певної вузької про-фесійної (рідше — соціальної) групи людей, поставлених в особливі умови життя.
Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до тер-мінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.
На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визна-чення й не становлять цілісної системи. Суттєва різниця між термінами і профе-сіоналізмами полягає у тому, що терміни - це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіж-ка - платіжне доручення; вишка - вища математика, пара - дві академічні годи-ни) або колита чи інша професія, рід занять не має розвиненої термінології (на-приклад, рибальство, гончарство і т. д.).
Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі лю-дям, які не належать до певної професії, пор.: підвал у мові поліграфістів, бобик, бублик у мові водіїв тощо.
Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.
Одже, якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналіз-ми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що без-посередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії.
Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мов-ленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).
Професіоналізми використовують також у літературі з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного се-редовища у своїх творах.
Отже, професіоналізми — слова, що їх уживають люди, об’єднані певною виробничою діяльністю, тобто слова, притаманні мовленню представників певної професії: забій, врубмашина, на-гора (шахтарі); сталеплавильна груша, мартен, плавка, проба, болванка, вагранка, затискач (сталевари); оранка, косовиця, скирдування, силосування (сільські трудівники); курсив, петит, набір, гранки (працівники поліграфії); перкусія, пальпація, ремісія, кома (медики); у човник, по трикутнику, вниз вгору (зварників).
Правда, не всі професіоналізми можна віднести до високої лексики. Зрозу-міло, що такі вирази, як крутити бублика чи рос. мотор барахлит, мотор чихает належать не до високої, а низької лексики.
ТВОРЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ
Серед професіоналізмів переважають слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні або в не узвичаєній для них формі. Так, поза літературною нормою перебуває вживання абстрактних іменників у множині: начальникам від-ділів треба уточнити свої обсяги, ми маємо типові застосування, цілий ряд дифе-ренціювань та ін. Як відомо, ці абстрактні іменники в загальнолітературній мові форм множини не мають.
До професіоналізмів належать також і слова загальнонародної мови, вжиті в спеціальному значенні. Так, наприклад, у загальнонародній мові слова кваліфіко-ваний, свідомий, якісний означають наявність у якихось осіб, предметів певних властивостей або ознак. У деяких колективах усталилось вживання цих слів на по-значення високого (власне найвищого) вияву названої ознаки чи властивості: калі-фікований у них означає «висококваліфікований», а не «той, шо має певну каліфі-кацію», свідомий — це людина надзвичайно високої свідомості; якісні показни-
ки — це показники високої (найвищої) якості та ін.
Таке слововживання збіднює мову й водночас ускладнює сам процес спіл-кування: адже до нового слововжитку треба спеціально звикати; крім того, в усно-му мовленні міру якості можна передати інтонаційно (сказати якісний з такою ін-тонацією, яка висловить найвищу міру цієї ознаки); у писемному мовленні читач мусить усе це «домислити», шо абсолютно недоречно в діловій сфері людського спілкування.
Часом переосмислене слово так далеко відходить від значення основного, що «непосвяченій» людині взагалі буде незрозуміло, про що йдеться: слово удар, наприклад, у текстильній промисловості вживається на позначення одиниці швид-кості верстата. Тому речення Повідомте ударність нового агрегати для непосвя-ченої людини буде «шифровим донесенням», а не діловим листом.
Поширеним засобом поповнення складу професіоналізмів с «місцева слово-творчість» (у межах колективу, підприємства, відомства та ін.), насамперед за ра-хунок префіксації та словоскладання. Серед префіксів найпопулярніші до- (дооб-ладнати, декваліфікація, дооформляти, доукомплектувати, дообстежити, доза-кріпити), недо- (недопалив, недовнесок, недопромисел, недоперевиконано), за- (залозунгувати, запроцентувати, задебетувати), над- (надзверхплановий); серед суфіксів -ість (бойовитість, пливучість, стрибучість), -аж (типаж, листаж),
-ація (маршрутизація, декваліфікація) та ін.
Словоскладання чи основоскладання дає у професійних жаргонах слова, невідомі загальнонародній мові, наприклад маловісна корова (корова некон-диційної ваги). Інший тип складань: тонно – км – брутто (зовнішній вигляд у цього слова досить екзотичний, але побудовано – з точки зору норм літературної мови – неграмотно).
Професійні жаргони часто виникають і вкорінюються там, де порушується автоматизм праці, виробничий ритм, динамічний стереотип. Чим організованіше праця в межах певної професії, тим менше умов для виникнення професіоналіз-мів. Думка ця може бути проілюстрована прикладами з жаргону проектуваль-ників: проектувати з чистого місця, екстраполювати стелю, зробити в пото-лочних метрах, з бухгалтерського жаргону: зводити рахунки, дбет, кредит обга-няє, липовий баланс, заморозити рахунок, збити в купу рахунок та ін.
Цілком очевидно, на позначення якої робочої ситуації можуть бути вжиті наведені словосполучення.
БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ