Цивільного захисту 2 страница

потреба у силах та засобах для проведення робіт у максимально стислі строки;

кількість, укомплектованість, забезпеченість і готовність до дій сил та засобів, послідовність введення їх у район надзвичайної ситуації для розгортання робіт.

У процесі аналізу обстановки фахівці співвідносять потребу у силах та засобах для проведення робіт з можливостями залучених аварійно-рятувальних підрозділів, проводять розрахунки з метою їх оптимального застосування та надають пропозиції керівнику робіт з ліквідації надзвичайної ситуації (керівнику органу управління).

2.2.32. Методи роботи з планування дій підрозділів і управління ними під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації залежать від обстановки, визначених завдань і строків їх виконання. Вони повинні бути єдиними в усіх ланках управління для забезпечення своєчасного прийняття рішень і доведення завдань до підлеглих, повного і якісного планування заходів та дій, узгодження роботи всіх органів управління, оперативного реагування на зміни обстановки і своєчасного виконання визначених завдань.

Метод послідовної роботи застосовується під час попередньої підготовки до дій за призначенням і проводиться послідовно від вищестоящого органу управління до аварійно-рятувального підрозділу включно.

Метод паралельної роботи застосовується за умови обмеженого строку підготовки до дій (як правило, при виникненні надзвичайної ситуації), при цьому організація заходів реагування здійснюється одночасно у всіх органах управління та підрозділах, які залучаються до аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

2.2.33. Під час підготовки і в ході виконання завдань керівник органу управління (підрозділу):

з’ясовує завдання, визначає першочергові заходи з підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання;

проводить розрахунок часу;

особисто або через першого заступника орієнтує своїх заступників, начальників служб і підпорядкованих підрозділів щодо подальшого порядку роботи;

дає вказівки про час і порядок роботи на місцевості і підготовку інформації для прийняття подальших рішень;

оцінює обстановку;

проводить рекогносцировку;

приймає рішення та доповідає його вищому керівництву;

затверджує рішення у вищого керівництва;

доводить завдання до особового складу;

організовує управління, взаємодію, всебічне забезпечення дій підрозділів та контроль за їх підготовкою до виконання завдань за призначенням.

2.2.34. Керівник органу управління (підрозділу) може організовувати виконання заходів з ліквідації надзвичайної ситуації безпосередньо на місці події. З урахуванням змін обстановки він уточнює попередні рішення, завдання та порядок взаємодії підпорядкованих підрозділів.2.2.35. Залежно від обстановки і наявності часу послідовність роботи керівника органу управління (підрозділу) може бути іншою. Як правило, керівник органу управління (підрозділу) повинен передбачити мінімально необхідний час на підготовку підпорядкованих підрозділів до виконання визначених завдань.2.2.36. Управління силами при ліквідації надзвичайної ситуації завершується після виконання всього комплексу аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт за рішенням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

2.3. Пункти управління

2.3.1. Пункт управління - це спеціально обладнане та оснащене технічними засобами місце, з якого керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації (керівником органу управління або підрозділу) здійснюється управління силами і засобами на місці виникнення надзвичайної ситуації. Пункти управління поділяються на стаціонарні та пересувні. 2.3.2. Стаціонарні пункти управління призначені для забезпечення функціонування органів управління у повсякденному режимі у пунктах їх постійного розташування. 2.3.3. Пересувні пункти управління - це спеціально обладнані транспортні засоби (тимчасові приміщення, намети), оснащені технічним обладнанням для забезпечення роботи органу управління в польових умовах у районі надзвичайної ситуації. Вони розгортаються на відстані, яка забезпечує безперебійне управління залученими силами.

Залежно від масштабу і особливостей надзвичайних ситуацій пересувний пункт управління розгортається і функціонує за своєю схемою та оперативним складом і повинен забезпечити стійкість, надійність і безперервність управління силами та засобами в цілодобовому режимі.

2.3.4. Переміщення пункту управління здійснюється за рішенням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, а при раптовому ускладненні обстановки - за рішенням керівника органу управління (підрозділу) з наступною доповіддю керівнику робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.2.3.5. На пункті управління розміщуються і працюють керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації (керівник органу управління, підрозділу), члени тимчасових комісій, штабів, оперативних груп, представники служб цивільного захисту, організовується робота оперативно-чергової зміни, технічних засобів управління та зв’язку з вищестоящими органами управління, підпорядкованими, приданими і взаємодіючими підрозділами.

2.4. Організація зв’язку

2.4.1. Зв'язок є основним засобом, що забезпечує безперервне управління підрозділами під час ліквідації надзвичайної ситуації. Система зв'язку повинна забезпечувати надійну та своєчасну передачу наказів, розпоряджень, команд, сигналів та донесень на всіх етапах дій підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. 2.4.2. Залежно від особливостей і масштабу надзвичайної ситуації та місцевості, на якій вона виникла, визначаються засоби, канали і мережі зв'язку, які необхідно використовувати (організовувати) на період ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.2.4.3. Для забезпечення управління при переміщенні підрозділів (марш, перевезення) та в районі надзвичайної ситуації здійснюється нарощування системи зв’язку рухомими (мобільними) засобами.2.4.4. Для забезпечення зв'язку застосовуються засоби радіо-, дротяного, мобільного та супутникового зв'язку.2.4.5. Основним видом зв'язку під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт є радіозв'язок в ультракороткохвильовому та короткохвильовому діапазонах, який встановлюється відповідно до схеми організації зв'язку. Радіозв'язок повинен знаходитись у постійній готовності до негайної передачі команд і донесень.2.4.6. Провідний зв'язок використовується для нарощування системи зв'язку, під час проведення довготривалих рятувальних та інших невідкладних робіт. Він організовується з урахуванням можливості використання існуючих ліній зв'язку, що забезпечують функціонування засобів телекомунікації.2.4.7. Мережі операторів рухомого (мобільного) зв'язку використовуються як допоміжні (альтернативні) канали і застосовуються в усіх видах дій підрозділу, а також під час руху та розташування на місці.2.4.8. Мережі супутникового зв'язку використовуються у разі відсутності доступу до мережі операторів фіксованого, рухомого (мобільного) зв'язку або їх руйнування.2.4.9. Зв'язок з підпорядкованими органами управління та підрозділами організовується вищестоящим органом управління відповідно до рішення його керівника, однак при порушенні зв’язку всі органи управління та підрозділи зобов’язані вжити вичерпних заходів щодо його відновлення.

Організовує та відповідає за стан зв’язку перший заступник керівника органу управління (підрозділу). Безпосередньо за своєчасну організацію і сталу роботу зв’язку відповідає начальник підрозділу зв’язку.

Зв’язок між взаємодіючими підрозділами і формуваннями встановлюється засобами кожного із них.

2.4.10. Надійний та якісний зв'язок у надзвичайних ситуаціях досягається:

завчасним плануванням заходів з організації зв'язку у період постійної готовності та на найбільш типові випадки надзвичайних ситуацій;

завчасним обладнанням вузлів пунктів управління сучасними засобами зв'язку та утриманням їх у постійній готовності до використання;

комплексним використанням різних видів та засобів зв'язку;

постійним розвитком та удосконаленням гарнізонних мереж зв'язку;

високою спеціальною підготовкою та постійним тренуванням фахівців зв'язку;

наявністю резерву засобів зв'язку;

додержанням встановлених правил та порядку ведення переговорів засобами зв'язку.

3. Підготовка до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

3.1. Підготовка до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (далі – дії) проводиться для підтримання постійної готовності органів управління та підрозділів (формувань) до виконання завдань за призначенням.

Підготовка до дій включає:

організацію дій (прийняття рішення, визначення завдань підрозділам, рекогносцировка, організація взаємодії, всебічного забезпечення і управління, планування дій);

приведення в готовність органів управління та підрозділів (формувань) до виконання визначених завдань;

висування та розташування підрозділів (формувань) у визначеному районі у разі формування зведених угруповань сил;

підготовку до дій керівного складу органів управління та підрозділів (формувань).

3.2. Підготовка до дій керівного складу органів управління та підрозділів (формувань) передбачає вивчення:

маршрутів руху до району надзвичайної ситуації;

характеру забудови міста (міського району), об’єктів, на території яких планується проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

характеристик і стану шляхів, мостів, переправ;

розміщення комунально-енергетичних мереж і ліній зв’язку;

потенційної небезпеки об’єктів економіки, в першу чергу атомних електростанцій, хімічно-, пожежо-, вибухонебезпечних об’єктів і зон затоплення;

місць розташування пунктів управління і організації зв’язку з ними;

планів спільних дій зі взаємодіючими підрозділами і службами;

місць розташування лікувальних закладів та шляхів евакуації постраждалих;

характеристик і розміщення пунктів водопостачання, лабораторій, комунально-побутових підприємств;

місцезнаходження баз, складів, ремонтних заводів, майстерень і станцій технічного обслуговування, шляхів підвезення матеріальних засобів;

можливостей використання місцевої телефонної мережі.

3.3. Завчасна підготовка аварійно-рятувальних підрозділів до дій здійснюється в умовах їх повсякденної діяльності. У разі виникнення надзвичайної ситуації проводиться безпосередня підготовка до дій.

Завчасна підготовка передбачає:

визначення можливих об’єктів проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і уточнення факторів їх потенційної небезпеки;

проведення рекогносцировки в районі визначених об’єктів;

розроблення планів дій з визначенням основних видів робіт, розрахунку сил і засобів, маршрутів їх висування, порядку дій, організації взаємодії, забезпечення і управління.

3.4. Безпосередня підготовка розпочинається після отримання завдання на залучення підрозділів (формувань) до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здійснюється в максимально стислий строк. Керівник органу управління (підрозділу) уточнює своє рішення в процесі пересування в район аварії, катастрофи чи стихійного лиха. Уточнені завдання доводяться до всіх начальників, включаючи начальників відділень.3.5. Керівник органу управління (підрозділу) разом з начальниками служб на основі рішення старшого начальника детально планує майбутні дії. Документи, що розробляються під час організації робіт, мають бути викладені чітко і коротко та бути зручними для використання в польових умовах. Вони деталізуються в обсязі, необхідному для визначення завдань виконавцям, організації взаємодії та всебічного забезпечення.3.6. Послідовність і строки проведення заходів з підготовки органів управління (підрозділів) до дій у районах надзвичайних ситуацій визначає керівник органу управління (підрозділу) з урахуванням плану дій і рішення старшого начальника, конкретної ситуації, а також наявності часу.

Після отримання завдання керівник органу управління (підрозділу):

усвідомлює завдання;

оцінює обстановку;

приймає рішення на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

ставить завдання підрозділам;

організовує взаємодію, забезпечення та управління.

3.7. Під час постановки завдань на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт керівник органу управління (підрозділу) визначає:

види, обсяги, строки проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, сили і засоби для їх виконання;

час готовності до виконання завдань;

маршрути висування до району надзвичайної ситуації;

об’єкти та місця проведення робіт;

керівників на робочих місцях;

завдання при організації евакуації постраждалих;

час початку робіт, тривалість робочих змін, порядок організації відпочинку та харчування;

порядок матеріально-технічного забезпечення робіт;

організацію зв’язку, взаємодії, строки та форму доповідей про обсяги виконаних робіт;

заходи безпеки з урахуванням особливостей конкретної надзвичайної ситуації та видів робіт;

пункт збору після виконання завдання.

3.8. У разі залучення до виконання робіт спеціальних і спеціалізованих підрозділів керівник при постановці завдань додатково визначає:

інженерним підрозділам – завдання, об’єкти, місця і види робіт, які виконуються силами підрозділу, кількість особового складу і техніки, що виділяється для посилення інших формувань;

підрозділам радіаційно-хімічного та біологічного захисту – порядок ведення радіаційної, хімічної та біологічної розвідки і контролю, ділянки місцевості та об’єкти, що підлягають дезактивації, дегазації або дезінфекції, строки проведення робіт, час і місце розташування пунктів (ділянок) спеціальної обробки, район зосередження після виконання завдання;

пожежно-рятувальним підрозділам – ділянки (об’єкти) проведення пожежно-рятувальних робіт, порядок протипожежних дій на маршрутах і в районі надзвичайної ситуації;

піротехнічним підрозділам – межі ділянок місцевості, які підлягають обстеженню, шляхи підходу до них та вихідне положення, способи обстеження, порядок знешкодження виявлених вибухонебезпечних предметів та взаємодії з іншими підрозділами;

підрозділам водолазно-рятувальних робіт – ділянки акваторії та об’єкти проведення пошуково-рятувальних робіт, засоби та оснащення, порядок проведення пошуку та взаємодії;

кінологічним підрозділам – об’єкти та ділянки проведення пошукових робіт із використанням службових собак, місця з найбільшою ймовірністю знаходження постраждалих, найбільш зручні шляхи підходу груп, порядок проведення пошуку та взаємодії;

медичним мобільним формуванням – завдання, місце і час розгортання медичних мобільних формувань Державної служби медицини катастроф, обсяги надання медичної допомоги згідно з протоколами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, шляхи евакуації постраждалих до медичних закладів;

підрозділам матеріально-технічного забезпечення – порядок матеріально-технічного забезпечення робіт, розгортання пунктів обслуговування, ремонту та заправки техніки пально-мастильними матеріалами, життєзабезпечення та харчування особового складу;

підрозділам зв’язку – час і місце розгортання засобів зв’язку в районі надзвичайної ситуації, встановлення та підтримання зв’язку між органами управління, підрозділами та взаємодіючими формуваннями.

4. Дії аварійно-рятувальних підрозділів при ліквідації надзвичайних ситуацій

4.1. Загальний порядок дій аварійно-рятувальних підрозділів під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

4.1.1. Організація проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт включає в себе:

прийом і обробку викликів (отримання сигналу про надзвичайну ситуацію);

виїзд і переміщення сил до місця виклику (надзвичайної ситуації);

розгортання сил і засобів, призначених для ліквідації надзвичайної ситуації;

розвідку зони (місця, об’єкта) надзвичайної ситуації;

пошук, рятування потерпілих на об’єкті (у зоні надзвичайної ситуації), надання їм першої медичної допомоги і підготовку до евакуації у безпечні райони (місця);

локалізацію надзвичайної ситуації;

виконання спеціальних робіт;

збір і повернення сил і засобів до місця дислокації.

4.1.2. Прийом і обробка викликів здійснюються оперативним черговим (черговим диспетчером, радіотелефоністом) аварійно-рятувального, пожежно-рятувального підрозділу (далі – підрозділ, уповноважений на проведення АРІНР) і містять у собі:

прийом від заявника і фіксування у журналі обліку викликів інформації про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації;

оцінку отриманої інформації і ухвалення рішення про направлення до місця виклику сил і засобів, передбачених розкладом виїзду (планом залучення сил і засобів);

подачу сигналу "Збір – аварія";

передачу наявної інформації про надзвичайну ситуацію та направлення сил і засобів до місця виклику.

4.1.3. При отриманні інформації від заявника про надзвичайну ситуацію оперативний черговий (черговий диспетчер, радіотелефоніст) повинен по можливості встановити:

місцезнаходження та інші відомості про місце виникнення надзвичайної ситуації;

наявність і характер небезпеки життю і здоров'ю людей;

особливості об'єкта, на якому відбулася надзвичайна ситуація; прізвище, ім'я та по батькові заявника;

інші відомості (у тому числі номер телефону заявника) про надзвичайну ситуацію, які можуть вплинути на успішне виконання основного завдання.

Подача сигналу "Збір – аварія" здійснюється відразу після встановлення місцезнаходження або інших відомостей про місце виникнення надзвичайної ситуації і ухвалення рішення про виїзд.

Обробка виклику повинна бути завершена за найкоротший час і не повинна затримувати виїзд сил і засобів до місця виникнення надзвичайної ситуації.

Після обробки виклику в район надзвичайної ситуації спрямовуються сили і засоби ЄДСЦЗ відповідно до наявних планів залучення сил і засобів та інших документів.

4.1.4. Додаткова (уточнена) інформація про надзвичайну ситуацію повинна негайно передаватися оперативним черговим (черговим диспетчером, радіотелефоністом) наявними каналами зв'язку посадовій особі, що очолює підрозділ, уповноважений на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, у тому числі і під час пересування до місця виникнення надзвичайної ситуації.4.1.5. Виїзд і рух до місця виклику (надзвичайної ситуації) містять у собі збір особового складу за сигналом "Збір – аварія" і його доставку на автомобілях та інших спеціальних транспортних засобах на місце виклику (надзвичайної ситуації).

Виїзд і рух до місця виклику (надзвичайної ситуації) повинні здійснюватися у найкоротший час, що досягається:

швидким збором і виїздом особового складу підрозділу, уповноваженого на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (протягом часу, що не перевищує нормативний);

рухом спеціальних автомобілів по найкоротшому маршруту із гранично можливою швидкістю, що забезпечує безпеку, у тому числі з використанням спеціальних сигналів і відступом при необхідності у встановленому порядку від Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР);

знанням особливостей району виїзду.

Для скорочення часу руху спеціальних автомобілів до місця надзвичайної ситуації на маршрутах руху у необхідних випадках може обмежуватися дорожній рух.

Рух до місця виникнення надзвичайної ситуації може бути припинено тільки за розпорядженням оперативного чергового (чергового диспетчера).

4.1.6. У випадку змушеної зупинки спеціальних автомобілів, у тому числі пов'язаної з несправністю (включаючи дорожньо-транспортні пригоди (далі – ДТП)), керівник підрозділу, уповноваженого на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, зобов'язаний:

негайно повідомити про те, що трапилося, оперативному черговому (черговому диспетчерові);

залишити на місці зупинки для усунення технічної несправності (очікування співробітників Державтоінспекції МВС при ДТП) водія спеціального автомобіля;

вжити заходів із доставки особового складу і спеціального устаткування на місце виклику.

4.1.7. При пересуванні до місця виклику (надзвичайної ситуації) залізничним, водним або повітряним транспортом старший начальник на шляху проходження зобов'язаний:

забезпечити збереження спеціальної техніки і устаткування;

організувати розміщення, харчування та відпочинок особового складу;

при наявності часу організувати вивчення особовим складом обстановки в зоні надзвичайної ситуації і уточнити його дії при проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

4.1.8. Розгортання сил і засобів, призначених для ліквідації надзвичайної ситуації, розміщення особового складу, спеціальної техніки та устаткування у зоні надзвичайної ситуації здійснюються відповідно до плану ліквідації надзвичайної ситуації або за рішенням керівника з ліквідації надзвичайної ситуації на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і ліквідацію надзвичайної ситуації.4.1.9. Рятування людей при надзвичайній ситуації є найважливішим видом аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і являє собою сукупність заходів щодо переміщення людей із зони впливу небезпечних факторів надзвичайної ситуації та їхніх вторинних проявів або захисту людей від впливу цих факторів, у тому числі з використанням засобів індивідуального захисту та захисних споруд (укриттів).

Рятування людей при надзвичайній ситуації повинно проводитися із використанням усіх можливих форм, способів і методів, а також технічних засобів, що забезпечують найбільшу безпеку як потерпілих, так і учасників проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Порядок і способи рятування людей визначаються керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації залежно від обстановки у зоні надзвичайної ситуації і стану людей. При проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт враховуються стан основних та запасних шляхів евакуації, технічна оснащеність зони надзвичайної ситуації системами оповіщення, аварійного освітлення, а також характерні риси небезпечних факторів надзвичайної ситуації.

4.1.10. Основними способами рятування людей і майна є:

переміщення їх у безпечне місце, у тому числі з використанням спеціальних технічних засобів;

захист від впливу небезпечних факторів надзвичайної ситуації.

Для рятування людей вибираються найбільш безпечні шляхи і способи. Переміщення постраждалих у безпечне місце здійснюється з урахуванням умов ліквідації надзвичайної ситуації та їх стану.

Захист людей від впливу небезпечних факторів надзвичайної ситуації у випадку неможливості їхнього переміщення у безпечне місце здійснюється з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання та зору, а також за допомогою використання спеціальних речовин і матеріалів, що перешкоджають поширенню та знижують вплив небезпечних факторів надзвичайної ситуації.

4.1.11. Для рятування людей і майна застосовуються такі засоби:

аварійно-рятувальне устаткування та пристрої;

рятувальні пристрої (рятувальні рукави, мотузки, трапи та індивідуальні рятувальні пристрої);

апарати захисту органів дихання та зору;

літальні апарати;

плавальні засоби;

стаціонарні та ручні пожежні драбини тощо;

автодрабини та автопідіймачі;

інші доступні засоби рятування.

4.1.12. У ході аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт потерпілим надається екстрена медична допомога.

Надання екстреної допомоги постраждалим здійснюється відповідно до протоколів, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, що регламентують дії сил, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Із цією метою можуть застосовуватися засоби індивідуального захисту органів дихання і зору, засоби екстреної медичної допомоги, а також інші засоби.

До прибуття у зону надзвичайної ситуації медичного персоналу екстрену медичну допомогу постраждалим у встановленому порядку надає особовий склад підрозділів, що проводять аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи.

4.1.13. Рятування людей і майна при надзвичайних ситуаціях (за умов достатньої кількості сил і засобів) проводиться одночасно з іншими видами аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Якщо сил і засобів недостатньо, то вони використовуються тільки для рятування людей, при цьому інші види аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт не ведуться або припиняються.4.1.14. Рятувальні роботи припиняються за рішенням керівника з ліквідації надзвичайної ситуації після ретельного огляду усіх місць можливого знаходження людей та відповідних доповідей керівників рятувальних груп (підрозділів).4.1.15. Під час локалізації надзвичайної ситуації проведення заходів щодо запобігання поширенню та зменшення впливу небезпечних факторів надзвичайної ситуації, вибір способу локалізації визначаються поставленим завданням, характером надзвичайної ситуації, способом проведення ліквідації надзвичайної ситуації, фізико-хімічними властивостями речовин та іншими обставинами.

Застосування обраного способу здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують дії сил, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації різних видів надзвичайних ситуацій з урахуванням наявності і стану матеріальних, культурних та інших цінностей, конструктивних особливостей будинків (споруд), поводження будівельних конструкцій і необхідності забезпечення безпеки людей, що перебувають у зоні надзвичайної ситуації, у тому числі особового складу формувань (підрозділів), що проводять аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи.

4.1.16. Основними способами локалізації надзвичайної ситуації є:

ізоляція небезпечних факторів надзвичайної ситуації за допомогою використання відповіднихречовин або інших засобів;

переміщення або інші дії з предметами, що мають ознаки небезпечних факторів надзвичайної ситуації;

хімічна нейтралізація, гальмування дії небезпечних факторів надзвичайної ситуації за допомогою відповідних речовин або інших засобів;

припинення технологічного процесу.

Запобігання поширенню і зменшення впливу небезпечних факторів надзвичайної ситуації можуть досягатися комбінованим застосуванням перерахованих способів.

4.1.17. Способи ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт повинні відповідати таким основним вимогам:

максимальна раціональність проведення робіт;

здійснення робіт у найкоротший строк;

забезпечення безпеки постраждалих та рятувальників.

4.1.18. Технологія виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт вибраними способами визначається керівниками підрозділів (груп рятувальників) безпосередньо на місці робіт на основі детального вивчення обстановки, положення та стану уражених об'єктів, наявності та характеру небезпечних факторів надзвичайної ситуації і можливостей підрозділу (групи).4.1.19. При масових руйнуваннях, великій кількості потерпілих основні зусилля направляються, насамперед, на рятування людей, відповідно основу угруповання кожної зміни складають рятувальні підрозділи, посилені інженерно-технічними та інженерно-дорожніми підрозділами, які будуть використовуватись для розчищення завалів, проходів, забезпечення освітлення ділянок робіт.4.1.20. При виникненні надзвичайної ситуації, пов'язаної із забрудненням місцевості та об'єктів хімічно небезпечними або радіоактивними речовинами, основні зусилля повинні зосереджуватися на порятунку потерпілих, захисті населення у зоні забруднення, локалізації та ліквідації джерел ураження.

У першу чергу у зону надзвичайної ситуації вводяться підрозділи дегазації і дезактивації та інженерно-технічні, а також підрозділи спеціальної та санітарної обробки. Аварійно-рятувальні підрозділи діють у тісній взаємодії з ними.

Розгортається пункт спеціальної обробки техніки та санітарної обробки особового складу.

4.1.21. При повені (паводку) основні зусилля зосереджуються на порятунку потерпілих та евакуації населення із зони затоплення, а також на локалізації надзвичайної ситуації.4.1.22. Для забезпечення виконання основних завдань можуть проводитися спеціальні роботи.

До основних спеціальних робіт належать:

організація зв'язку у зоні (об’єкті) надзвичайної ситуації;

освітлення місця ліквідації надзвичайної ситуації;

розкриття та розбирання конструкцій;

підйом (спуск) на висоту (з висоти);

виконаннязахисних заходів;

надання першої медичної допомоги потерпілим;

відновлення працездатності технічних засобів;

піротехнічні, водолазні роботи із застосуванням робототехніки.

Спеціальні роботи виконуються із застосуванням відповідних технологій та спеціальної техніки.

4.1.23. Збір сил і засобів на місці ліквідації надзвичайної ситуації передбачає:

перевірку наявності особового складу;

збір і перевірку комплектності спеціальної техніки і устаткування відповідно до табеля належності;

розміщення і кріплення спеціальної техніки та устаткування на спеціальних автомобілях;

вживання заходів щодо приведення в безпечний стан засобів ліквідації надзвичайної ситуації;

збирання (відкачку) використаних при ліквідації надзвичайної ситуації речовин.

Про завершення збору сил і засобів на місці ліквідації надзвичайної ситуації таїхньої готовності до повернення у підрозділи керівник рятувального підрозділу доповідає керівнику з ліквідації надзвичайної ситуації і (або) оперативному черговому (черговому диспетчеру).